Головна Економіка Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії ФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ
joomla
ФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ
Економіка - Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії

В. О. Євсєєнко

Донецький економіко-гуманітарний Інститут

Розглянуто й охарактеризовано осо­бливості та окремі аспекти форм медичного страхування. Проаналізо­вано основні відмінності між ними та обґрунтовано доцільність їх удо­сконалення.


Ключові слова: Медичне страхування, обовязкове і добровільне страхування, соціально-Економічні цілі страхування.


Постановка проблеми. В умовах ре­формування економіки України виявилося, що соціально-культурна сфера вже не в змо­зі розвиватися виключно як поле державних інтересів. Виникла необхідність активного співробітництва з фінансовим, промисловим і торговельним капіталом, суспільними ру­хами та об'єднаннями задля залучення кош­тів із позабюджетних джерел. У світовій економіці охорона здоров'я розвивається завдяки широкому спектру внутрішніх і зо­внішніх фінансових джерел. Механізм їх залучення та використання становить сис­тему багатоканального фінансування, що залежить від державної політики, способів регулювання, цілей і завдань діяльності ор­ганізацій охорони здоров'я.

В Україні протягом останніх років не­одноразово здійснювалися спроби щодо реор­ганізації системи охорони здоров'я на зразок європейського стандарту. Щороку збільшу­ються видатки з бюджету на медичне обслу­говування населення, однак запровадження економічних методів управління в медичну галузь відбувається досить повільно.

Державне фінансування закладів охо­рони здоров'я має обмежений ресурс і в ос­новному стосується захищених статей вида­тків медичних закладів, що вкрай усклад­нює відновлення і розвиток ресурсів охоро­ни здоров'я.

Аналіз досліджень і публікацій. Про­блемам реформування галузі охорони здо­ров’я, пошуку нових джерел фінансування медичного забезпечення в Україні та аналізу організаційних форм медичного страхування присвятили свої дослідження Н. М. Внукова, Е. Ковжарова, А. І. Літвак, Є. М. Матюшко,

Е - В. М. Пашков, Т. Педченко, В. В. Рудень,
я, О. М. Сидорчук, В. Стеценко, Т. Яковлєва та
о - інші, проте це малодосліджена сфера, особ-
их ливо в умовах ринкової економіки.
го Мета статті Полягає в дослідженні
м особливостей та окремих аспектів форм меди-
у - чного страхування, а також пошуку основних
ш - відмінностей між ними.

Ій Виклад основного матеріалу дослі-
Ся Дження. При опрацюванні основних напрямів
о - державної політики України першочергову
їх увагу привертає вибір стратегії реформування
с - галузі охорони здоров'я населення [1].
о На наш погляд, одним із дієвих шляхів
ів формування нової системи фінансового за-
р - безпечення охорони здоров’я має стати ши­
роке використання можливостей страхового
е - захисту населення та залучення додаткових
р - (понад державні гарантії) асигнувань у ме-
ок дичний сектор.

У - Медичне страхування являє собою
у - особливий вид страхування, при якому
ня об’єктом є витрати на надання медичної до­
ну помоги, витрати, пов’язані зі здоров’ям. Во­
но здійснюється у двох формах:
о - обов’язковій та добровільній [2, c. 20-21].
с - Обов'язкове медичне страхування
а - (ОМС) - один із найбільш важливих елеме-
д - нтів системи соціального захисту населення
о - у сфері охорони здоров'я й одержання необ­
хідної медичної допомоги у разі захворю-
о - вання. Держава в особі своїх законодавчих і
о - виконавчих органів повинна визначати ос-
ня новні принципи організації ОМС, встанов-
зу лювати тарифи внесків, коло страхувальни-
ня ків і створення спеціальних державних фон­
а, дів для акумуляції внесків на обов'язкове
о, медичне страхування. Загальність ОМС по­
лягає у забезпеченні всіх громадян рівними


© В. О. Євсєєнко, 2009

31


Гарантованими можливостями одержання медичної, лікарської і профілактичної до­помоги у розмірах, встановлених держав­ними програмами ОМС [3, c. 98-104].

Основна мета ОМС полягає у зборі й капіталізації страхових внесків і наданні за рахунок зібраних коштів медичної допомо­ги всім категоріям громадян на законодавчо встановлених умовах і в гарантованих роз­мірах. Тобто, з одного боку, це складова ча­стина державної системи соціального захис­ту поряд із пенсійним, соціальним страху­ванням та страхуванням з безробіття. З ін­шого боку, ОМС є фінансовим механізмом забезпечення додаткових до бюджетних асигнувань коштів на фінансування охорони здоров'я і оплату медичних послуг. Необ­хідно зауважити, що до сфери ОМС входить тільки медичне обслуговування населення. Відшкодування заробітку, втраченого під час хвороби, здійснюється вже в межах ін­шої державної системи - соціального стра­хування - і не є предметом ОМС.

Обов'язкова форма медичного страху­вання використовується, як правило, у тих кра­їнах, де переважне значення має громадська охорона здоров'я, а добровільна - там, де по­ширені приватні страхові програми. Принцип обов'язкового медичного страхування діє у Франції, Канаді, Німеччині, Нідерландах. В Ізраїлі та Швейцарії переважає добровільне страхування здоров'я, а обов'язкове існує лише відносно осіб окремих професій [4].

Страхові платежі, сплачувані громадя­нами та юридичними особами, мають форму податку. Обов'язкове медичне страхування перебуває під жорстким контролем держави і характеризується безприбутковістю. Ця форма організації страхового фонду дає змогу плану­вати медичну допомогу завдяки стабільному надходженню коштів до страхового фонду [5].

Добровільне медичне страхування є доповненням до обов'язкового. У його ме­жах передбачається оплата медичних послуг понад програми обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страху­вання має на меті забезпечити страхуваль­никові (застрахованому) гарантії повної або часткової компенсації страховиком додат­кових витрат, пов'язаних зі зверненням до медичної установи за послугою, що нада­ється відповідно до програми добровільного медичного страхування.

Добровільне медичне страхування (ДМС), на відміну від обов'язкового, є галу­ззю не соціального, а комерційного страху-

Вання. ДМС поряд зі страхуванням життя і страхуванням від нещасних випадків нале­жить до сфери особистого страхування.

Воно слугує доповненням до системи ОМС, що забезпечує громадянам можли­вість одержання медичних послуг понад встановлені в програмах обов'язкового ме­дичного страхування або гарантовані у ме­жах державної бюджетної медицини.

Незважаючи на те, що обидві системи є страховими, ОМС використовує принцип страхової солідарності, А ДМС - принцип страхової еквівалентності. За договором до­бровільного медичного страхування застра­хований отримує ті види медичних послуг і в таких розмірах, за що й була сплачена страхова премія.

Участь у програмах ДМС не регламен­тується державою й реалізує потреби та можливості кожного окремого громадянина або професійного колективу.

Добровільне медичне страхування є майже у всіх країнах, посідаючи головне місце на національних страхових ринках. Це пояснюється тим, що державних або обо­в'язкових страхових фінансових ресурсів, які спрямовуються на розвиток медицини, на сьогодні недостатньо для надання насе­ленню медичної допомоги на рівні сучасних медичних стандартів.

З економічної точки зору, добровільне медичне страхування є механізмом компен­сації громадянам витрат і втрат, пов'язаних із настанням хвороби або нещасного випадку.

З огляду на загальну мету можна ви­значити декілька завдань:

- Соціальні завдання: Охорона здоров'я
населення; забезпечення відтворення населен­
ня; розвиток сфери медичного обслу­
говування.

- Економічні завдання: Фінансування
охорони здоров'я, поліпшення його матеріа­
льної бази, захист прибутків громадян та їх
сімей; перерозподіл коштів, що спрямову­
ються на оплату медичних послуг, між різ­
ними групами населення [3, c. 104-110].

Соціально-економічне значення ДМС полягає у доповненні гарантій, наданих у ме­жах соціального забезпечення і соціального страхування, до стандартів максимально мож­ливих у сучасних умовах. Це стосується, в пе­ршу чергу, проведення видів лікування і діаг­ностики, що дорого коштують; застосування найкращих медичних технологій; забезпе­чення комфортних умов лікування; здійснення

32


Відмінності двох форм медичного страхування [2, c. 23]

Видів лікування, включених до сфери «медич­ної допомоги за життєвими показниками» [4]. Обов'язкове і добровільне медичне

Страхування відрізняються один від одного за рядом ознак (див. табл.).

Таблиця



ФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИОзнаки

Законодавча база

Джерело фінансу-

Вання

Обсяг медичної допомоги і послуг

Участь громадян внесенням особи­Стих заощаджень

За-

Контингенти страхованих

Терміни страху-

Вання

Обов'язкове медичне Страхування

Декларовано і регламентовано за­конами і постановами Уряду

Обов'язкові платежі нарахувань на зарплату товаровиробників із різ­Ною формою власності

Гарантований і рівний для всіх, певний обсяг медичних послуг, Встановлений державою

Неможливо

Усі громадяни Безстроковий

Добровільне медичне Страхування

Ґрунтується на добровільній згоді сторін - страхувальника і страхо­вика

Добровільні внески громадян і юридичних осіб з отриманих ни­Ми доходів або прибутків

Додаткові медичні послуги, що розширює можливості медичної Допомоги за обсягом і якістю

Можливо

Обмежена кількість громадян, пов'язана з бажанням брати Участь у цій формі страхування

Обмежений договором страху-

Вання



Кожна форма страхування ґрунтується на різних законодавчих базах, що мають різні джерела фінансування організації медичної допомоги за програмами медичного страху­вання. Вони відрізняються обсягом і якістю медичних послуг, контингентами застрахова­них і термінами страхування. Ці дві форми страхування доповнюють одна одну і розши­рюють можливості страхового захисту при одночасному використанні.

Висновки. У системі заходів щодо поліпшення соціальної захищеності грома­дян важливе місце посідає забезпечення можливості одержання необхідної, своєчас­ної та якісної медичної допомоги.

Організація охорони здоров'я, що за­безпечує право кожного громадянина на одержання медичної допомоги, може бути забезпечена системою страхової медицини, яка повинна вирішувати питання гарантова-ності й доступності медичних послуг для широких верств населення, дозволить залу­чити додаткові ресурси у сферу охорони здоров'я.

Вибір форми медичного страхування в кожній країні залежить від конкретних еконо­мічних і культурно-історичних умов, від особ­ливостей демографічних і соціальних показни­ків, рівня захворюваності та інших факторів, що характеризують загальний стан здоров'я населення і рівень медичного обслуговування.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Ковжарова Е. Особливості застосування найбільш поширених моделей фінансуван­ня системи охорони здоров'я: Практичні висновки для України // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 7. – С. 31-38.

2. Литвак А. И. Медицинское страхование: Справочник. Изд. 2-е, изм. и доп. - 2003. – 240 с.

3. Внукова Н. М., Кузьминчук Н. В. Соціальне страхування: навч. посібник. – К.: Кондор, 2006. – 352 с.

4. Стеценко В. Організаційно-правові засади медичного страхування: зарубіжний дос­від та пропозиції для України // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1. – С. 10-13.

5. Яковлєва Т. Соціально-правові передумови запровадження обов’язкового медичного страхування // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 11. – С. 71-74.

33


О. М. Фещенко, Кандидат технічних наук

І. О. Базілєєва

Дніпропетровська державна Фінансова академія