Головна Економіка Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
joomla
МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
Економіка - Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії

Досліджено особливості розвитку ре­Гіонів України та побудовано узагаль­нений показник соціально-культурного розвитку населення країни за допомо­гою одного з методів факторного ана­лізу - методу модифікованої головної компоненти.


Ключові слова: Узагальнений показник, моделювання розвитку, факторний аналіз, соціально-економічний стан.


Постановка проблеми. Розвиток сус­пільного виробництва підпорядковується головній меті - найбільш повному задово­ленню постійно зростаючих потреб усіх членів суспільства. Чим вищими є темпи соціально-економічного розвитку, тим ди­намічніше змінюються людські потреби і сама структура життєвих благ, покликаних їх задовольняти та забезпечувати всебічний і гармонійний розвиток особистості.

Аналіз останніх досліджень і публі­
кацій.
Проблемі оцінки якості життя та со­
ціального розвитку населення присвячено
досить широкий спектр робіт провідних
вчених різних країн світу, у тому числі й
вітчизняних [1, 2, 7]. Існує цілий ряд мето­
дик оцінки рівня розвитку населення, які
стосуються певних країн або окремих регіо­
нів [4-6], але питання щодо побудови уза­
гальненого показника соціально-
культурного розвитку населення країни ще
не розглядалось.

Мета Даної роботи – побудова уза­
гальненого показника соціально-
культурного розвитку населення країни та
аналіз якості надання послуг в регіонах
України.

Основні результати дослідження.

Проведемо дослідження регіонів України за соціально-культурним розвитком населен­ня, яке має суттєве значення для виявлення їх рівня культури та якості надання послуг.

На підставі даних Державного коміте­ту статистики України [8], які характеризу­ють якість соціально-культурного розвитку населення регіонів України у 2007-2009 рр., виокремлено три основні аспектами, а саме:

- «Рівень культури», К;

- «Рівень науки та інновацій», N;

- «Рівень інформаційної культури», I.
Складовими показниками першого ас­
пекту є:

Кількість професійних театрів, вклю-

;

Чаючи театри-студії, од.,

Кількість відвідувань театрів за рік,

~ тис., K2 ;

Кількість концертних організацій,

~ од., K3 ;

- кількість

Відвідувань

Концертних ор-

;

4

Ганізацій за рік, тис.,

- кі

Кількість

~ ли), од., K5 ;

Музеїв (включаючи філіа-

~ тис., K6 ;

- кі

Кількість відвідувань музеїв за рік,

Кількість

~ бібліотек, од. , K7 ;

- бібліотечний фонд, тис. примірників,


8 ;


-


Кількість


Демонстраторів кіно-, відео-


Фільмів, од.,


9 ;


Масових та універсальних



© О. А. Рядно, Л. В. Рибальченко, 2011

204


- кі

~ рік, тис., K10 ;

-

~ типу, од., K11 ;

- кількість

Кількість


Відвідувань кінотеатрів за

Закладів культури клубного

Місць у закладах культури.

10

Кількість


K12

Клубного типу, тис.,

Складовими показниками другого ас­пекту є:

- кількість студентів у закладах І-ІV

~ рівня акредит., тис. ос., N1;

- кількість закладів І-ІV рівня акред.,

~ од., N2 ;

- кількість аспірантів на кінець року,

~ ос., N3 ;

- кількість докторантів на кінець року,

~ ос., N4 ;

- кількість організацій, що виконують

~ наукові дослідження й розробки, N5 ;

- загальна сума витрат підприємств, що

~ займаються інноваціями, тис. грн., N6 .

Складовими показниками третього ас­пекту є:

~

- випуск книжок, всього друк. од., І1 ;

~

- випуск книжок, тираж, тис. прим., І2 ;

- випуск журналів та ін. період. видань,

~ всього видань, І3 ;

- випуск журналів та ін. період. видань, рі-

~ чний тираж, тис. прим., І4 ;

~

- кількість газет, всього видань, І5 ;

- кількість газет, разовий тираж,

~ тис. прим., І6 ;

- середньодобовий обсяг телемовлен-

~ ня, год., І7 ;

- середньодобовий обсяг радіомовлен-

~ ня, год., І8 ;

- кількість інтернет-користувачів,

~ тис. ос., І9 .

Ловних компонент.

Необхідною процедурою вимірювання якості соціально-культурного розвитку на­селення регіонів України є попередня уніфі-

Для побудови узагальненого показника соціально-культурного розвитку населення (СКРН) в регіонах України за вибраними аспектами будемо застосовувати один з ме­тодів багатовимірної статистика - метод го-

205

Кація відібраних вихідних показників, тобто застосування до них такого перетворення, в результаті якого усі вони вимірюватимуться у N - бальній шкалі. При цьому нульове значення перетвореного показника відпові­датиме найнижчій якості життя населення регіону, а максимальне значення N – най­вищій.

X

X

-

Irj RjMin

Для показників-стимуляторів, зростан­ня яких сприяє збільшенню показника якос­ті розвитку населення, значення відповідної уніфікованої змінної підраховувалось за формулою [1]:

(1)

~X

~X

Xirj

N ,

-

Rj

Rj

Min

Max

Де Xirj - i-те значення J-ого вихідного уні­фікованого показника R-ого аспекту СКРН; Xrj (I = 1,N, R = 1, 3, J = 1,Mr, N - Кіль­кість спостережень за вихідним показником Xrj, Mr - Кількість вихідних показників R-

X

Irj

I-те значення J-ого вихідного неуніфікова-~ ного показника R-ого аспекту СКРН Xrj ;

Ого аспекту СКРН, що розглядалися);

X

Rj

Min

– мінімальне значення J-ого вихід-

Ного неуніфікованого показника R-ого аспе­кту СКРН X Rj; Xrj Max - максимальне зна­чення J-ого вихідного неуніфікованого по­казника R-ого аспекту СКРН X Rj.

Розрахунки інтегральних показників Yr (R = 1, 3 ), які характеризують окремі ас­пекти СКРН, здійснювались за формулою:

M

(2)

J=1

Де Wrj – ваговий коефіцієнт, з яким J-й по­казник R-ого аспекту СКРН враховується при розрахунку інтегрального показника.

Вагові коефіцієнти Wrj Розраховува­лись двома методами.


Таблиця 1 Розрахунок інтегрального показника СКРН, розраховані за першим та іншим методами

За першим методом ваговий коефіці­єнт Wrj Визначався як частка дисперсії

D(Xrj ) показника Xrj В загальній диспе­рсії усіх часткових критеріїв R-ого блоку:

D(Xrj)

Wr =---------- .

(3)

J M

2~І D(X Rj) J=1

За іншим методом ваговий коефіцієнт Wrj Визначався за допомогою методу фак­торного аналізу – модифікованої першої го­ловної компоненти (4).

Побудова узагальненого показника СКРН вищого рівня Y Здійснювалась за фо­рмулою:

3

,

(4)

Y = ~Y]WrYr

R=1

Де вагові коефіцієнти Wr Визначались як частки дисперсій D(Yr) Інтегральних по­казників Yr У загальній дисперсії: D(YR)

(5)

Wr =--------------- .

^ D(Yr)

J=1

Розрахунок узагальнених показників якості розвитку населення в регіонах Украї­ни у 2007-2009 рр. здійснювався за допомо­гою програмного статистичного пакету SPSS. При цьому було прийнято, що N=10. Зазначимо, що при розрахунках за допомо­гою методу модифікованої першої головної компоненти, дисперсія, яка пояснюється першою головною компонентою, для всіх аспектів СКРН, що розглядались, склала бі­льше 50%, тобто в усіх випадках критерій працездатності методу виконувався.

У таблиці 1 наведено розрахунок інтегра-YY Льного показника СКРН R(I ) , R(II ) , розрахо­вані відповідно першим та іншим методами.


Рік 1

2007 2008

Область

Y1(I )

3

3,33 2,21

2,22 1,92 4,11 2,86 2,77 3,55 7,05 3,35 2,05 2,11 1,99 4,53 2,81 2,89 3,59 6,02

Y2(I )

4

0,41 2,18

2,89 0,39 1,53 1,78 4,11 0,26 9,61 0,34 2,15 2,88 0,34 1,55 1,66 4,07 0,28 9,63

Y3(I )

5

0,63 1,44

1,65 0,52 0,80 0,65 2,79 0,48 8,04 0,61 1,54 1,50 1,50 0,94 0,74 2,93 0,23 9,69

6

4,65 2,83

3,28 2,24 4,04 3,82 3,94 3,88 5,07 4,64 2,41 3,11 2,29 4,61 3,37 4,04 3,93 4,58

7

0,46 2,46

3,69 0,45 1,58 1,86 3,95 0,28 9,31 0,32 2,49 3,70 0,30 1,60 1,59 3,91 0,36 9,33

Y3(ІI)

8

0,69 1,65

1,98 0,54 0,86 0,64 3,50 0,49 8,37 0,65 1,71 1,72 1,64 1,01 0,71 3,76 0,26 9,69

2

Вінницька

Дніпропетровська

Донецька

Київська

Львівська

Одеська

Харківська

Чернігівська

М. Київ

Вінницька

Дніпропетровська

Донецька

Київська

Львівська

Одеська

Харківська

Чернігівська

М. Київ

206


3

3,27 1,97 2,16 2,01 4,28 2,55 2,49 3,65 5,63

4

0,32 2,07 2,36 0,35 1,49 1,57 3,99 0,23 9,33

5

0,60 1,42 1,33 0,86 0,83 0,62 2,88 0,42 8,78

5

4,56 2,33 3,08 2,33 4,57 2,83 3,23 3,97 4,29

1

2009

2

Вінницька Дніпропетровська Донецька Київська

Львівська Одеська Харківська Чернігівська М. Київ

Продовження табл. 1

6

0,37 2,37 2,58 0,36 1,50 1,49 3,87 0,23 8,82

7

0,66 1,59 1,49 0,82 0,90 0,56 3,59 0,43 8,65



Аналіз таблиці 1 показує зіставлюва-ність результатів, отриманих за першим та іншим методами. Більш стійкі групи лідерів та аутсайдерів отримано за методом моди­фікованої головної компоненти, що свідчить про користь цього методу у порівнянні з пе­ршим.

З таблиці 1 видно, що найбільш стійкі групи лідерів і аутсайдерів отримані за таки­ми аспектами СКРН: „Рівень культури” (ліде­ри – Львівська, Вінницька та м. Київ; аутсай­дери – Київська та Дніпропетровська області), „Рівень науки та інновацій» (лідери – м. Київ, Харківська та Донецька області; аутсайдери – Київська та Чернігівська області), «Рівень ін­формаційної культури» (лідери – м. Київ, Ха­рківська та Дніпропетровська області; аут­сайдери – Одеська та Чернігівська області).

На підставі процедур зниження розмі­рності і побудови узагальнених показників обчислено рейтинг як узагальнена оцінка діяльності економічної системи [3]. Рейтинг областей України побудовано за кожним

Розрахованим інтегральним показником (табл. 2-4).

Показник «Рівень культури» включає сукупність закладів, установ, підприємств, організацій і органів управління, що здійс­нюють виробництво, розподіл, збереження і організацію споживання товарів і послуг культурного й інформаційного призначення. До цього комплексу входять підприємства, що виробляють товари культурного та ін­формаційного призначення, самі об'єкти ку­льтури і мистецтва, установи й організації засобів масової інформації. Широко розга­лужена мережа закладів культури та мисте­цтва - характерний показник розвитку куль­тури будь-якої держави.

Наймасовішим закладом культури в Україні є бібліотеки. Забезпечення населен­ня бібліотеками у міській і сільській місце­востях не однакове. Рівень забезпечення мі­ського населення бібліотечними установами є нижчим, ніж сільського, що пояснюється особливостями розселення.


Таблиця 2

Значення інтегрального показника «Рівень культури» У 2007-2009 рр.

Область

Значення Місце

Значення Місце

Значення Місце

2009 Р

2008 Р

2007 Р

Львівська

4,57

1

4,61

2

4,04

3

Вінницька

4,56

2

4,64

1

4,65

2

М. Київ

4,29

3

4,58

3

5,07

1

Чернігівська

3,97

4

3,93

5

3,88

5

Харківська

3,23

5

4,04

4

3,94

4

Донецька

3,08

6

3,11

7

3,28

7

Одеська

2,83

7

3,37

6

3,82

6

Київська

2,33

8

2,29

9

2,24

9

Дніпропетровська

2,33

9

2,41

8

2,83

8

207


Протягом 2007-2009 рр. за показником «Рівень культури» серед областей України відбувалися зміни, які впливали на стан роз­витку відповідної області (табл. 2). Так, у 2007 р. найбільше значення узагальненого показника було в м. Києві (5,07), а найменше в Київській області (2,24). Це пояснюється

Невеликою кількістю театрів та їх відвідувань протягом року, кількістю бібліотек та бібліо­течним фондом, кількістю місць у закладах культури клубного типу. На рис. 1 наведено рейтинг областей України за узагальненим показником «Рівень культури».


6

Рейтинг областей України за інтегральним показником "Рівень культури"

4 3 2 1

2 009р.

Рис. 1. Рейтинг областей України за інтегральним показником «Рівень культури»


Показник «Рівень науки та інновацій» (табл. 3) забезпечує підвищення загального рівня знань і культури населення та всі га-

Лузі народного господарства кваліфікова­
ними кадрами, тому є важливим елементом
відтворення робочої сили.

Таблиця 3


Значення інтегрального показника «Рівень науки та інновацій»

У 2007-2009 рр.

Область

Значення

Місце Р

Значення

Місце Р

Значення Місце

2009

2008

2007 Р

М. Київ

8,82

1 2 3 4 5 6 7 8 9

9,33

1 2 3 4 5 6 8 9 7

9,31

1

Харківська

3,87

3,91

3,95

2

Донецька

2,58

3,70

3,69

3

Дніпропетровська

2,37

2,49

2,46

4

Львівська

1,50

1,60

1,58

6

Одеська

1,49

1,59

1,86

5

Вінницька

0,37

0,32

0,46

7

Київська

0,36

0,30

0,45

8

Чернігівська

0,23

0,36

0,28

9


У рейтингу за показником «Рівень науки та інновацій» перше місці займає м. Київ, далі йдуть Харківська, Донецька і Дніпропетров­ська області. Останні місця належать Київсь-

Кій та Чернігівській областям, де недостатньо закладів I-IV рівнів акредитації, аспірантів та докторантів, організацій, що виконують нау­кові дослідження й розробки, а також витрат


208


Підприємств, що займаються інноваціями. На інтегральним показником «Рівень науки та рис. 2 наведено рейтинг областей України за інновацій».

Рейтинг областей України за інтегральним показником "Рівень науки та інновацій"


10

9 8 7 6 5 4 3 2 1 0

2 009р. 2 008р. 2 007р.








Рис. 2. Рейтинг областей України за інтегральним показником «Рівень науки та інновацій» За даними Державного комітету стати - «Рівень інформаційної культури» є м. Київ,

Стики, у 2009 р. у м. Києві було 113 закладів I-IV рівнів акредитації, 11949 аспірантів та 660 докторантів, 342 організації, що вико­нують наукові дослідження й розробки. За­гальна сума витрат підприємств, що займа­ються інноваціями, становила 970,92 млн. грн. У Дніпропетровській області на кінець 2009 року було 59 закладів I-IV рівнів акре­дитації, 1671 аспірант та 57 докторантів, 84 організації, що виконують наукові дослі­дження й розробки. Загальна сума витрат підприємств, що займаються інноваціями, становила 1212,93 млн. грн.

Найбільш розвиненим за показником

Який протягом 2007-2009 рр. посідає перше мі­сце, на другому місці Харківська і на третьому Дніпропетровська області (табл. 4, рис. 3). Оде­ська та Чернігівська області посідають остан­ні місця у цьому рейтингу. Випуск журналів та інших періодичних видань у Чернігівській області становив лише 14, 7 та 17 видань у 2007-2009 рр. В області у 2009 р. випущено 216 книжок. Для порівняння, середнє значен­ня за цим показником серед областей, які до­сліджувались, становило 1656 одиниць. Кіль­кість інтернет-користувачів в області на 1 ти­сячу населення у 2009 р. становило 64 особи, в м. Києві – 984 особи.

Таблиця 4


Значення інтегрального показника «Рівень інформаційної культури» у

2007-2009 Рр.

Область

Значення

Місце Р

Значення

Місце Р

Значення Місце

2009

2008

2007 Р

1

2

3

1 2 3 4 5 6

4

5

1 2 4 3 6 5

6

7

М. Київ

8,65

9,69

8,37

1

Харківська

3,59

3,76

3,50

2

Дніпропетровська

1,59

1,71

1,65

4

Донецька

1,49

1,72

1,98

3

Львівська

0,90

1,01

0,86

5

Київська

0,82

1,64

0,54

8

209


МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ


2

3

7 8 9

0,66

0,56

0,43

4

5

8 7 9

0,65

0,71

0,26

1

Вінницька Одеська

Чернігівська

Продовження табл. 4

6

7

0,69

6

0,64

7

0,49

9


Рейтинг областей України за інтегральним показником "Рівень інформаційної культури"


МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ12 10 8

6

4 2 0

2 009р. 2 008р. 2 007р.






Рис. 3. Рейтинг областей України за інтегральним показником «Рівень інформаційної культури»


Крім розрахунків інтегральних показ­ників за різними аспектами СКРН, було по­будовано узагальнений показник соціально-культурного розвитку населення в областях

України. У таблиці 5 наведено значення уза­гальненого показника соціально-культур­ного розвитку Y , розрахованого відповідно за формулою (4).

Таблиця 5


Значення узагальненого показника «Соціально-культурний розвиток» у 2007-2009 рр.

Область

Значення

Місце Р

Значення

Місце Р

Значення Місце

2009

2008

2007 Р

М. Київ

6,62

1 2 3 4 5 6 7 8 9

7,27

1 2 4 5 3 6 8 7 9

7,00

1

Харківська

3,39

3,81

3,68

2

Львівська

2,59

2,66

2,34

5

Вінницька

2,40

2,41

2,47

4

Донецька

2,26

2,69

2,84

3

Дніпропетровська

2,04

2,16

2,31

7

Чернігівська

2,01

1,98

2,01

8

Одеська

1,76

2,08

2,33

6

Київська

1,42

1,66

1,31

9

210


Як бачимо з табл. 5, спостерігається відносна стійкість лідерської групи: м. Київ, Харківська та Львівська області, а також

Групи аутсайдерів: Одеська та Київська об­ласті (рис. 4).


Рейтинг Областей України За Узагальненим Показником "Соціально-Культурний Розвиток"


МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

4

2 009р. 2 008р. 2 007р.







Рис. 4. Рейтинг областей України за узагальненим показником «Соціально-культурний розвиток»


У 2009 р. Донецька область займає п’яте місце у рейтингу, в той час як у 2007 та 2008 рр. посідала третє місце. Львівська об­ласть, навпаки, з п’ятого місця піднялася на третє. Це пояснюється тим, що в області зна­чно зросли значення таких показників, як: кількість музеїв, бібліотечний фонд, кіль­кість відвідувань концертних організацій, кількість аспірантів і докторантів, випуск журналів та інших періодичних видань.

Таким чином, у перспективі в Україні необхідно створювати потужний освітній та науковий потенціал, підвищувати життєвий рівень населення, всебічний розвиток лю­дини та зростання соціально-економічного становища України.

Висновки.

1. Визначено головні аспекти категорії соціально-культурного розвитку населення регіонів: «Рівень культури», «Рівень науки

Та інновацій», «Рівень інформаційної куль­тури».

Проаналізовано вихідний набір статис­тичних показників соціально-культурного розвитку населення областей України за 2007-2009 рр. та виокремлено 27 показни­ків, що відіграють визначальну роль у фор­муванні узагальненого показника рівня со­ціально-культурного розвитку населення.

2. За допомогою методу модифікованої головної компоненти побудовано інтеграль­ні показники різних аспектів розвитку насе­лення в регіонах України та побудовано узагальнений показник соціально-культурного розвитку населення України.

3. Таким чином, проведене дослідження дає можливість визначити проблемні напря­ми розвитку мешканців кожної області та глибше дослідити рівень соціально-культурного розвитку населення України.


211


_____________________ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА_________________________

1. Айвазян С. А. К методологии измерения синтетических категорий качества жизни населения / С. А. Айвазян // Экономика и математические методы. - 2003. - Т. 39. -№ 2. - С. 33-53.

2. Артеменко В. Основи вимірювання регіонального розвитку з використанням конце­пції якості життя / В. Артеменко // Регіональна економіка. - 2003. - № 2.- С. 133-142.

3. Вітлінський В. В. Моделювання економіки: навчальний посібник / В. В. Вітлінський. - К.: КНЕУ, 2003. - 408 с

4. Жилєнкова М. Напрями удосконалення інформаційного забезпечення аналізу соціа­льно-економічного розвитку регіонів України / М. Жилєнкова // Статистика Украї­ни: Наук.-інформ. журнал. - 2009. - № 2. - С. 62-64.

5. Злупко С. М. Українська наукова школа просторової економетрії та вдосконалення регіональної статистики на сучасному етапі // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Застосування статистичних методів (регіональний аспект): [що­річник наук. праць] / Злупко С. М. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1999. - Вип. Х. - 272 с

6. Керецман В. Ю. До проблеми інформаційного забезпечення регіонального розвитку / В. Ю. Керецман // Статистика України. - 2004. - № 2. - С. 34-36.

7. Математичні моделі у дослідження соціально-економічних проблем великого міста (на прикладі міста Дніпропетровська): Монографія / О. В.Піскунова, Ю. Ю. Погреб-няк, Л. В. Рибальченко та ін. / за ред. академіка АЕН України Н. І. Редіної. - Дніпро­петровськ: ДДФА, 2007. - 194 с

8. Http://ukrstat. gov. ua - сайт Державного комітету статистики України.

Стаття надійшла до редакції 15.06.2011 р.

212


О. А. Рядно,

Доктор технічних наук

Л. В. Рибальченко Кандидат економічних наук

Дніпропетровська державна Фінансова академія


Похожие статьи