Головна Економіка Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії КЛАСИФІКАЦІЇ ОЦІНОК ЯК НЕЗАМІННИЙ ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
joomla
КЛАСИФІКАЦІЇ ОЦІНОК ЯК НЕЗАМІННИЙ ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Економіка - Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії

У статті розглянуто теоретичне підґрунтя та підходи до класифікації оцінок в бухгалтерському обліку, визначені пріоритетні напрями розробки їх єдиної класифікації.


Ключові слова: Класифікація оцінок, сучасні підходи до оцінки, функції оцінки, класифікаційні ознаки.


Постановка проблеми. Прагнення
нашої країни до набуття статусу країни-
члену Євросоюзу, вихід на міжнародні
ринки капіталу, участь у міжнародному
розподілі та кооперації праці, залучення
іноземних інвестицій в економіку України
потребують подальшого реформування
системи бухгалтерського обліку та
запровадження методології розкриття
економічної інформації за міжнародними
стандартами фінансової звітності (МСФЗ).
Науковці констатують, що МСФЗ
спрямовані на вираження найобережніших
оцінок господарської діяльності

Підприємства. Такий підхід надає
фінансовій інформації додаткову цінність,
бо не дозволяє формувати завищені
очікування відносно господарюючого
суб’єкта. Оцінки все більше

Пристосовуються до потреб інформаційного забезпечення стратегічного управління, оскільки мають на меті результативність діяльності в майбутньому. За цих умов дослідження сучасних підходів до класифікації оцінок у національній системі бухгалтерського обліку набувають все більшої актуальності.

Аналіз останніх публікацій. Підходи
до класифікації оцінок, їх завдання на
різних етапах розвитку облікової системи
досліджували у своїх наукових працях
загальновідомі вітчизняні вчені.

Я. В. Соколов розробив загальну

Класифікацію оцінок, в основу якої покладено: предмет, метод та функції.

© Л. Ш. Олейник, 2011 176

Класифікація за такими ознаками дає
можливість здійснювати порівнянність
показників, отриманих при плануванні,
аналізі тощо [2, с.199]. Ф. Ф. Бутинець
запропонував класифікацію за

Економічною, юридичною, статистичною,
адміністративною, інформаційною,

Експертною, справедливою вартісними ознаками [7, с.76 –77].

Л. Г. Ловінська, на підставі проведеного нею критичного аналізу сучасних класифікацій оцінок, розкрила їх позитивні сторони та вказала на недоліки, зауважила, що автори наводять лише перелік оцінок того чи іншого об’єкта в певній операції купівлі-продажу, обміну, внесення у статутний капітал тощо [5, с. 54].

Метою Даного дослідження є огляд наукових підходів до класифікації оцінок в національній системі бухгалтерського обліку, вплив на її побудову адекватних видів оцінної вартості, методології визначення оцінок за вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(с)БО).

Виділення нерозв’язаних частин Загальної проблеми. На сьогодні не розроблено єдиних класифікаційних ознак та чіткої загальної класифікації видів оцінок для використання в національній системі бухгалтерського обліку. Така класифікація стала б ще одним кроком у розвитку національного бухгалтерського обліку та наближенні його до міжнародних стандартів.


Виклад основного матеріалу.
Попередній аналіз класифікації оцінок
об’єктів у вітчизняному бухгалтерському
обліку після його реформування та
наближення до міжнародних стандартів
показав, що при підготовці підсумкової
інформації застосовують декілька їх видів.
Вони залежать від того, який ступінь та
напрям узагальнення економічної

Інформації прагне отримати суб’єкт
господарювання. Для складання фінансової
звітності за національними стандартами
обліку застосовують методологічні засади
формування інформації, регламентовані
національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку, формами

Фінансової звітності. Для поточного
управління правила розробляють

Самостійно.

На підставі проведеного аналізу класифікації оцінок Л. Г. Ловінська [5, с.59] зробила висновки:

- на даний час у літературі не приділяється належної уваги проблемі класифікації оцінок, що використовуються в сучасній системі бухгалтерського обліку;

- відсутній єдиний підхід до визначення критеріїв класифікації;

- автори по-різному тлумачать однакові види оцінок;

- при побудові класифікації не враховуються функції, які виконує оцінка в бухгалтерському обліку;

- нинішні класифікації перевантажені другорядними ознаками, які не мають наукового чи практичного значення.

До проблеми єдиної класифікації
звертаються також Т. П. Головченко і
Л. О. Панченко [4]. На їх думку, розбіжності
в підходах до тлумачення поняття
«справедлива вартість» обумовлені, перш
за все, відсутністю єдиної чіткої
класифікації оцінок, вживаних у
бухгалтерському обліку… Посилаючись на
підходи С. С. Розової, С. Ф. Легенчук у своїй
роботі «Класифікація теорій

Бухгалтерського обліку» [4] зауважує: «…стає все більш зрозумілим, що успішний гносеологічний і методологічний аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку бухгалтерського обліку неможливий без виділення і спеціального дослідження

Класифікаційної проблеми в якості особливого елемента бухгалтерського обліку як науки».

У бухгалтерському обліку

Використовуються різні класифікації
оцінок, запропоновані Я. В. Соколовим,
Ф. Ф. Бутинцем, Л. Г. Ловінською,

Н. М. Малюгою та іншими.

В основу всіх класифікацій оцінок покладені різні підходи до оцінки, що є постійним предметом дискусій у наукових колах. Завдання, зміст, функції оцінок обумовлюють види оцінок, які мають різне призначення. Тому без аналізу наявних підходів до оцінок об’єктів обліку подальші дослідження втрачають сенс.

З розвитком ринкових відносин
призначення оцінки змінюється. На її зміст
впливають інтеграційні процеси, що
відбуваються як в управлінні, так і в цілому
в господарському обліку. Зі зміною змісту
оцінки змінюються і її функції. М. І. Бондар
зауважує: «Для кожної сфери діяльності
при проведенні оцінки використовуються
адекватні види оцінної вартості. Так, при
оцінці операцій купівлі-продажу бізнесу
або його частини важливо оцінити ринкову
вартість; для страхування – вартість
відтворення; для кредитування – вартість
застави; для ліквідації підприємства –
вартість ліквідації» [1]. Він доходить
висновку, що зміст оцінки виявляється в
трьох її функціях: цільовій, контрольній і
стимулювальній. Я. В. Соколов [2, с.199]
встановив, що оцінки, які здебільшого
використовуються у вітчизняному

Бухгалтерському обліку, за своїм змістом є
економічними. Він стверджує, що поділ
оцінок за функціями відображає об’єкти
економіки господарюючого суб’єкта і має
відбиток суб’єктивності. Розвинувши цю
теорію надалі, Л. Г. Ловінська пропонує
вважати оцінки, які використовуються в
бухгалтерському обліку, підсистемою
системи економічних оцінок. Вона
запропонувала таку підпорядкованість
критеріїв загальної класифікації

Економічних оцінок: за функціями управління, за призначенням (за видами), за методом розрахунку та джерелом даних [5, с. 61].


У результаті Л. Г. Ловінською було
запропоновано поділ видів оцінок на якісні і
вартісні, розроблений відповідно до таких
функцій. До вартісних оцінок вона
включила вимірювання вартості активів
зобов’язань, капіталу, доходів, витрат і
фінансових результатів. До якісних -
визначення критеріїв визнання об’єктів
бухгалтерського обліку, інформаційне
забезпечення оцінки фінансового стану та
оцінки менеджменту підприємства [5, с. 64].
Така класифікація відповідає вимогам
єдиних методологічних засад відповідно до
певної концепції збереження капіталу, а
саме історичної або поточної вартості. На
думку вчених, функція контролю за
ефективним використанням і збереженням
капіталу є однією з головних функцій
бухгалтерського обліку. Оскільки власний
капітал як об’єкт бухгалтерського обліку не
має прямого визнання і залежить від оцінки
активів, зобов’язань, доходів і витрат на
дату складання фінансової звітності, то його
оцінка залежить напряму від оцінки цих
об’єктів обліку. Відповідно, переважну роль
в їх оцінюванні відіграють критерії
економічних оцінок, які також вимагають
класифікації за різними ознаками. За
міжнародними правилами, капітал

Становить вартість активів, які не повинні бути спрямовані в майбутньому на врегулювання зобов’язань організації. Ця сума, як правило, відрізняється від сукупної вартості акцій корпорації на фондовому ринку або від продажної вартості даної організації як цілого або продажної вартості її активів, реалізованих вроздріб. Відповідно до міжнародних стандартів, - констатує Д. Л. Савенков [6], - компанія може визнавати прибуток у даному звітному періоді тільки за умови збереження свого капіталу. Ігнорування цієї вимоги призведе до «вимивання» оборотного капіталу й істотних деформацій в оцінці основного капіталу, що стане причиною втрати виробничого потенціалу підприємств.

Науковці зауважують, що методологія визначення оцінки активів у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку спрямована на підвищення релевантності їх показників у фінансовій

Звітності. Як приклад вони наводять вимогу щодо відображення вартості запасів на дату балансу за найменшою з двох оцінок - первісною вартістю або чистою вартістю реалізації - і стверджують, що доведення балансової вартості активів до найменшої їх оцінки може викликати порушення принципу відповідності доходів і витрат через регулювання витрат звітного періоду. Інший приклад - формування резерву сумнівних боргів, який здійснюється за рахунок витрат періоду. Невиправдані розміри резерву сумнівних боргів призводять до збільшення операційних витрат і, відповідно, до зменшення прибутку. Відсутність у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку вимог щодо оцінки у фінансовій звітності довгострокової дебіторської заборгованості і зобов’язань інколи призводить до недостовірної інформації у фінансовій звітності щодо цих об’єктів обліку, а відповідно і власного капіталу. Дослідження методичних прийомів оцінки вибуття активів та погашення зобов’язань у сучасній системі бухгалтерського обліку підприємства має базуватись на методологічних засадах оцінки, які визначаються концепціями збереження капіталу.

Оцінка вибуття активів залежить від різних факторів. Деякі операції вибуття призводять до збільшення доходів або витрат, які в свою чергу, впливають на фінансовий результат.

Згідно з національними

(положеннями) стандартами бухгалтер­ського обліку в Україні використовують такі оцінки: історичну (фактичну) собівартість, облікову оцінку, вартість, що амортизується, переоцінену вартість, залишкову вартість тощо.

Аналізуючи методи, за якими визначається оцінка списаних запасів, слід зауважити, що у відповідних положеннях (стандартах) не встановлено пріоритетності оцінки за історичною собівартістю, як базової, в умовах фінансової концепції збереження капіталу.

Висновок і подальші наукові пошуки. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно з МСФЗ,


Роблять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан підприємства. У зв’язку з цим цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів. Це ще раз підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України. На шляху наближення національних стандартів обліку і фінансової звітності до МСФЗ потребує розробки єдина класифікація оцінок у бухгалтерському обліку, яка допоможе глибше усвідомити саму сутність оцінок, їх зміст, функції, призначення, що принесе користь не тільки у практичній діяльності суб’єктів господарювання, а й у навчальному процесі. Проте до підходів її розробки необхідно ставитись вкрай обережно.

Провівши аналіз існуючих підходів
до класифікації теорій бухгалтерського
обліку, С. Ф. Легенчук зауважує, що наявні
підходи не дозволяють охопити всі існуючи
теорії й досить часто порушують правила
побудови класифікацій [4]. Це обумовило
необхідність розробки авторської

Класифікації теорій бухгалтерського обліку

За такими ознаками:

- за аспектами бухгалтерської мови;

- виходячи із зіставлення фактів і цінностей;

- за філософськими підходами до побудови теорії;

- за інструменталістським підходом до побудови теорії;

- за рівнем теорії;

- за сферою поширення.

На підставі виділених рівнів теорій
бухгалтерського обліку та класифікації
бухгалтерських теорій за сферою їх
поширення С. Ф. Легенчук пропонує
змішану узагальнюючу класифікацію,
зокрема класифікацію бухгалтерських
теорій на прикладі теорії оцінки. Тож, при
розробці єдиної загальної класифікації
оцінок, що використовуються в
бухгалтерському обліку, доцільно

Дослідити класифікаційні проблеми теорії
оцінки. Подальші наукові пошуки будуть
спрямовані на дослідження

Класифікаційних проблем теорії оцінки, як точки відліку на шляху розробки єдиної класифікації оцінок для використання в бухгалтерському обліку.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


1.

Бондар М. І. Оцінка та оцінювання в бухгалтерському обліку. - Електр. ресурс:

Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. Www. nbuv, gov/ua| portal| Soc_Gym|Foa|2009_... 2. Бутинець Ф. Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вузів

Спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»; вид 2-ге, перероб. І доп. / Ф. Ф. Бутинець. –

Житомир: ЖІТІ, 2000. – 600 с.

3.

Головченко Т. П., Панченко Л. О. Основні проблеми розвитку бухгалтерського обліку

В Україні. - Електр. ресурс: Http:// Www. nbuv, gov/ua| portal|cem_biol|nvlnau.. 4. Легенчук С. Ф. Класифікація теорій бухгалтерського обліку. - Електр. ресурс: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.

5. 6.

7.

Www. nbuv, gov/ua| portal| soc_gym|ptmbo| 2010_3|23.pdf.

Ловінська Л. Г. Оцінка в бухгалтерському обліку: монографія / Л. Г. Ловінська. – К.:

КНЕУ, 2006. – 256 с.

Савенков Д. Л. Влияние МСФО на систему стратегического учета и анализа

Предприятия/ Д. Л. Савенков // Менеджмент в России и за рубежом. – 2006. - № 3. –

С. 61-66. – Електр. ресурс: Http://www. nbuy. qov. ua | portal | Soc _Qum| Fu|2009 _7.

Соколов Я. В. Основы теории бухгалтерского учета: навчальний посібник /

Я. В. Соколов. - М.: Финансы и статистика, 2000. – 496 с.


Стаття надійшла до редакції 24.05.2011 Р.

179


І. Д. Падерін,

Доктор економічних наук

О. В. Романов

Дніпропетровська державна Фінансова академія