Головна Економіка Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
joomla
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Економіка - Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії

Т. О. Дулік, У Статті Узагальнено Різні Точки Зору

Щодо удосконалення регіональної подат-

Кандидат економічних наук

Кової політики та розроблено напрями пі-
Т. Ю. Александрюк Двищення Її Ефективності В Контексті

Антикризових заходів з використанням Си-
Л. Г. Маркова Стемного Підходу.

В. Є. Тараненко

Дніпропетровська державна Фінансова академія

Ключові слова: міжбюджетні відносини, оподаткування, регіональна податкова політика, податки, збори (обов’язкові платежі).

Постановка проблеми. Проблеми оподаткування традиційно привертають до себе підвищену увагу вітчизняних науков­ців і практиків, оскільки в цій сфері перех­рещуються інтереси держави й регіонів з інтересами підприємців та громадян, які є платниками податків. Вирішення цих про­блем знаходиться в площині не суто фіска­льних механізмів, а передбачає поєднання останніх з ефективною системою міжбю-джетних відносин. Гармонізація та підтрим­ка балансу державних і регіональних інте­ресів дозволить створити необхідні умови як для вирішення нагальних проблем сього­дення в економіці України (реалізація необ­хідних заходів, спрямованих на подолання фінансової кризи), так і забезпечення на пе­рспективу сталого економічного зростання, соціальної стабільності в суспільстві, під­вищення добробуту населення. Пошук шля­хів такої гармонізації є актуальним і викли­кає інтерес багатьох дослідників.

Аналіз останніх досліджень і публі­
кацій.
У наукових публікаціях досить ши­
роко розглянуто проблематику регіональної
податкової політики та міжбюджетних від­
носин, зокрема теоретичні основи організа­
ції регіональної податкової політики та мі­
© Т. О. Дуік, Т. Ю. Александрюк, Л. Г. Маркова, 118
Т. Є. Тараненко, 2010

Жбюджетних відносин, обґрунтування
об’єктивності процесу збільшення частки
місцевих бюджетів у бюджетній системі,
реалізація принципів вирівнювання при ор­
ганізації міжбюджетних відносин, схеми
розмежування доходів між державним та мі­
сцевими бюджетами відповідно до Бюджет­
ного кодексу України [1; 2; 3; 4; 5; 9; 10].
Значно менше ця проблема розроблена з то­
чки зору її фіскальної складової. У той же
час у державі спостерігаються значні фіска­
льні суперечності між рівнем економічного
розвитку регіонів, обсягами їхнього подат­
кового потенціалу, величиною податкового
навантаження та обсягами наданих транс­
фертів [9]. Перерозподіл коштів через бю­
джетний механізм можливий лише при на­
повненні бюджетів за рахунок податкових
надходжень, що, на наш погляд, є в бюдже­
тному процесі первинним. Тому виявлений
останнім часом інтерес окремих авторів до
дослідження проблем, пов’язаних з подат­
ковим потенціалом регіонів та його роллю в
забезпеченні сталого соціально-

Економічного розвитку, є обґрунтованим. Проте у публікаціях, присвячених цим пи­танням, проблема розглядається, на наш по­гляд, недостатньо комплексно.


НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)


НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)


Мета статті Полягає в узагальненні рі­зних точок зору щодо удосконалення подат­кової політики на регіональному рівні та розробці напрямів підвищення її ефектив­ності в контексті антикризових заходів з ви­користанням системного підходу.

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)


Виклад основного матеріалу. Світо­вий досвід визначення ролі держави та її територіальних утворень у розподільчих процесах переконує, що державний і місце­вий бюджети є одним із найдосконаліших інструментів регулювання соціально-економічних процесів суспільства [10]. Проте дія цих інструментів буде ефектив­ною лише в тому випадку, якщо поряд із загальнодержавними інтересами пріоритет­ний розвиток отримають регіональні та приватні інтереси, що сприятиме розвитку на цій основі підприємництва.

Прийняття Бюджетного кодексу пок­лало початок реформуванню міжбюджетних відносин і фіскальної децентралізації. Важ­ливим концептуальним положенням Бю­джетного кодексу стало закріплення джерел доходів за владними повноваженнями орга­нів місцевого самоврядування. Саме цей крок спрямований на становлення інституту місцевих фінансів і створює стимули для підвищення активності територіальних гро­мад щодо наповнення місцевих бюджетів, ефективного їх використання, зниження об­сягу непрофінансованих повноважень. Та­кий підхід істотно підвищує роль податко­вих надходжень у формуванні „фінансової потужності” місцевих органів влади (рис. 1; рис. 2; рис. 3).

_______________________________ Млн. Грн._____

;; 23729,7 ;;

"= S = S = S = S = S S =Ч

17837,1



2006 Рік

2007 Рік

2008 Рік

2009 Рік


Ніадходження До Місцевих Бюджетів Г-идаингент загального та спеціального фонду Н Адходження До Державного Бюджету/Лпитома Вага В Контингенті Надходжень По Області

* За даними Головного фінансового управління обласної державної адміністрації у Дніпропе­тровській області

Рис. 1. Структура контингенту доходів загального та спеціального фондів які Акумулюються на території Дніпропетровської області


Так, здійснений аналіз структури кон­тингенту доходів загального та спеціально­го фондів, які акумулюються на території Дніпропетровської області (рис. 1; рис. 2), свідчить про позитивну їх динаміку протя-

Гом 2006-2008 рр., а у 2009 р. ситуація змі­нюється різким спадом [7]. Це пояснюється посиленням кризового стану економіки, зниженням обсягів ВВП та податкоспромо-жності регіону.


119


Млн. Грн.


НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

6000 5000 4000 3000 2000 1000 0

2005 Рік

2006 Рік

2007 Рік

2008 Рік

2009 Рік


Фактичні Надходження За Рік

* За даними Головного фінансового управління обласної державної адміністрації у Дніпропе­тровській області


Рис. 2. Динаміка надходжень до

Загального фонду місцевих бюджетів у Дніпропетровській Області



14,11 5,41

78,11

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

X

X X X X X X X X X X

2002

2003


1,1

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)


НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

1,1 18,4І ---------- 8,51 ---- 17,4Г^---- 6,0I----------- L5,0[It< |6,3

90,1

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)


90,51

2004

2005

2006

2007

2008

2009


0 Загальнодержавні податки Інші податкові надходження

Місцеві податки і збори Неподаткові надходження

* За даними Головного фінансового управління обласної державної адміністрації у Дніпропе­тровській області

Рис. 3. Структура власних доходів загального фонду бюджету Дніпропетровської області


З наведених у рис. 3 даних видно, що за аналізований період частка податкових надходжень у загальній сумі власних дохо­дів загального фонду бюджету Дніпропет­ровської області постійно зростає: від 85,9% у 2002 р. до 97,8% у 2009 р., що свідчить

Про високий рівень їх концентрації у дохо­дах бюджету. Крім того, це пояснюється не­впинним зростанням рівня інфляції протя­гом 2007-2008 рр. У 2009 р., внаслідок нега­тивних проявів фінансово-економічної кри­зи підтримати на такому рівні обсяги подат-


120


Кових надходжень не вдалося (зменшення ві­дбулося на 0,7% пункти проти 2008 р.) [6; 7].

Отже, з одного боку, тенденція до зро­стання частки податкових надходжень у за­гальній сумі власних доходів бюджету Дніпропетровської області є позитивною, адже податкові надходження є більш стали­ми та прогнозованими у порівнянні з інши­ми надходженнями. Крім того, переважання таких надходжень у загальних доходах бю­джету свідчить про наявність у регіоні прак­тично сформованого механізму для здійс­нення бюджетного регулювання, спрямова­ного на підвищення рівня його соціально-економічного розвитку. З іншого боку, пев­ні позитивні результати не дають підстав для висновку про радикальні зрушення у фінансово-бюджетній сфері Дніпропетров­ської області, в якій ще залишається низка нерозв’язаних проблем. Має місце недоста­тній рівень поєднання фіскальної і регулю­ючої функцій податкової політики, потре­бують подальшого вдосконалення міжбю-джетні відносини, які ще не повною мірою

Враховують економічний потенціал регіонів [10, с. 9-10].

Чільне місце серед податкових надхо­джень посідає податок з доходів фізичних осіб (до 2004 р. прибутковий податок з до­ходів громадян), обсяги якого мали стійку тенденцію до зростання (рис. 4).

Так, наведені дані рис. 4 свідчать про те, що частка податку з доходів фізичних осіб у доходах загального фонду бюджету Дніпропетровської області збільшилася з 69,9% у 2002 р. до 77,9% у 2007 р., а абсо­лютні його значення зросли втричі. Такому стрімкому зростанню сприяло введення ка­рдинально нового податку з доходів фізич­них осіб; збільшення ставки податку в 2007 р. з 13% до 15%; зростання номіналь­ного ВВП; зростання витрат на оплату пра­ці; легалізація виплати заробітної плати; по­зитивні тенденції до зростання доходів ни-зькооплачуваних верств населення через державне підвищення мінімальних соціаль­них гарантій; зростання змішаних доходів домашніх господарств за рахунок індивіду­альної підприємницької діяльності.


6000,0

5000,0

. 4000,0

Н

Р

.Г

Н 3000,0 Л

7


М


НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)2000,0

1000,0

0,0

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

* За даними Головного фінансового управління обласної державної адміністрації у Дніпропет­ровській області

Рис. 4. Динаміка надходжень податку з доходів фізичних осіб до загального фонду бюджету

Дніпропетровської області

121


Проте у 2008-2009 рр. ситуація зміню­ється у бік зменшення питомої ваги податку з доходів фізичних осіб на 5,5 та 9 відсотко­вих пунктів відповідно, що пояснюється ре­альним скороченням обсягів ВВП та серед­ньомісячної заробітної плати і як наслідок – збільшення обсягів наданих податкових со­ціальних пільг та зменшення рівня життя населення через негативний вплив світової економічної кризи на регіон, бюджетоутво-рюючі підприємства якого здійснюють дія­льність у металургійній, хімічній, коксохі­мічній та гірничо-видобувній галузях еко­номіки. Втрата ринків збуту продукції та її значне здешевлення призвело до падіння обсягів її реалізації промислового товарного виробництва практично в усіх галузях еко­номіки регіону, що в свою чергу призвело до чисельних скорочень працівників проми­слових підприємств, зменшення рівня заро­бітної плати, а отже і зменшення надхо­джень податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів.

Планові показники з податку з доходів фізичних осіб за 2009 р. не виконані по м. Дніпропетровськ (91,8%), м. Дніпродзер-жинськ (98,9%), м. Жовті Води (98,9%), м. Кривий Ріг (99,6 %), м. Марганець (78,4 %), м. Нікополь (92,5 %), м. Ново­московськ (93,8 %), м. Павлоград (92,5 %), м. Синельникове (97,3%), а також по Ново-московському (98,4%) і Солонянському (99,8 %) районах та обласному бюджету (96,5 %).

Податок з доходів фізичних осіб на­дійшов у обсягах менших за минулорічні по всіх містах (крім м. Першотравенськ і м. Тернівка) й Верхньодніпровському, Дніп­ропетровському, Нікопольському, Петри-ківському районах та обласному бюджету [6; 7].

Поряд із цим зазначимо і про наявність такого негативного явища як пряма залеж­ність місцевих бюджетів регіону від основ­ного його джерела надходжень – податку з доходів фізичних осіб, та домінування зага­льнодержавного податку в формуванні до­ходів місцевого бюджету, тоді як надхо­дження від місцевих податків і зборів є не­суттєвими (їх частка не перевищує 1,5% від обсягу надходжень до загального фонду мі­сцевих бюджетів). А це, в свою чергу, свід­чить і про ненадійність таких бюджетів.

Друге місце у податкових надходжен­нях бюджету області займав податок на прибуток підприємств, але після передачі

Його надходжень до державного бюджету частка цього податку стала стрімко знижу­ватися. Нині до місцевих бюджетів надхо­дить податок на прибуток підприємств ко­мунальної власності. Його частка у загаль­ній сумі доходів загального фонду бюджету Дніпропетровської області протягом 2002-2009 рр. становила 0,39%, 0,43%, 0,88%, 0,75%, 0,88%, 1,26%, 1,21%, 0,70% відпові­дно [6; 7].

Частка плати за землю у доходах міс­цевого бюджету області у середньому впро­довж 2002-2009 рр. становила 18,1%. Най­менші значення цього показника були отримані у 2007 р. (12,17%), найбільші – у 2009 р. (21,6%), зростання відбулося на 9,43 відсоткових пункти, що обумовлено збіль­шенням надходжень орендної плати за зем­лю в результаті оформлення права постій­ного володіння і користування земельними ділянками юридичними та фізичними осо­бами, а також збільшенням у 2008 р. ставок земельного податку та орендної плати за землю, що стало базою для збільшення до­ходів місцевих бюджетів на 2009 рік.

Надходження до місцевих бюджетів плати за землю за січень – жовтень 2009 р. склали 968,4 млн. грн., або 103,1% до плану, і збільшилися проти надходжень аналогічного періоду минулого року на 117,7 млн. грн., або на 13,8%. Планові показники з плати за зем­лю не виконані лише по окремих містах, а саме: по м. Дніпродзержинськ (67,9%), м. Жовті Води (99,5%), м. Кривий Ріг (96,5%), м. Марганець (76,2%), м. Першо-травенськ (74,4%) і м. Тернівка (91,9%) [6; 7].

Місцеві податки і збори займають не­значне місце в доходах бюджету Дніпропе­тровської області, причому їх частка пос­тійно зменшується, а вартісні показники, навпаки, мають тенденцію до збільшення: з 39274,3 тис. грн. (2,39%) у 2002 р. до 56001,8 тис. грн. (1,02%) у 2008 р. та 52600,0 тис. грн. (0,97%) у 2009 р. На збі­льшення обсягів надходжень вплинуло зро­стання ставок комунального податку, збі­льшення об’єктів оподаткування ринковим збором. Серед неврегульованих питань ли­шається збір за припаркування автотранс­порту, а саме процедури його адміністру­вання [6; 7].

Єдиний податок, на який економісти і податківці покладали великі надії, у 2002 р. складав лише 2,77% у загальній сумі влас­них доходів бюджету області. Та при зрос-


Танні абсолютних показників надходжень єдиного податку (від 45529,8 тис. грн. у 2002 р. до 130888,0 тис. грн. у 2008 р. та 120500,0 тис. грн. у 2009 р.), питома вага цього податку у загальному обсязі власних доходів зменшилася з 4,14% у 2004 р. до 2,39% у 2008 р. та 2,22% у 2009 р. Збіль­шення сум фактичних надходжень відбуло­ся від сплати єдиного податку юридичними особами – суб’єктами підприємницької дія­льності внаслідок зростання обсягів факти­чно отриманих сум виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та збіль­шення кількості платників. На збільшення надходжень єдиного податку від фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності вплинуло зростання кількості платників по­датку та збільшення по окремих адміністра­тивно-територіальних одиницях області ставок податку на окремі види підприємни­цької діяльності [6; 7].

Незначними, але сталими є надхо­дження плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; менш ніж 1% від загальних надходжень від податку на промисел; фіксованого сільськогосподарсь­кого податку, що пов’язано із зменшенням кількості його платників (це стало наслід­ком ускладнення порядку визначення плат­ників цього податку; одночасного викорис­тання спрощеної та загальної систем опода­ткування – за умов здійснення іншої діяль­ності, крім виробництва та реалізації сільсь­когосподарської продукції); плати за видачу ліцензій, плати за реєстрацію суб’єктів під­приємницької діяльності [6; 7].

Таким чином, здійснений аналіз дина­міки доходів загального фонду місцевих бюджетів Дніпропетровської області протя­гом 2002-2009 рр. показує, що якість струк­тури цих доходів є низькою, а стійкість їх доходної бази – недостатньо надійною. При цьому головним джерелом наповнення міс­цевого бюджету є загальнодержавні подат­ки, а місцеві податки та збори відіграють другорядну роль, чим порушують основне положення Європейської Хартії Самовряду­вання: „У рамках національної економічної політики місцеві органи влади повинні мати право на забезпечення власними фінансо­вими ресурсами”, тобто органи місцевого самоврядування не в змозі проводити соціа­льно-економічну політику без підтримки держави [8, с. 12-20].

Отже, зміцнення фінансової бази міс­цевих бюджетів повинно відбуватися шля-

Хом підвищення ролі місцевих податків і зборів. Більш ніж десятирічна практика стя­гнення місцевих податків засвідчує, що найбільш перспективними видами з точки зору можливостей упровадження і за обся­гами є комунальний податок, ринковий збір, збір за парковку автомобілів, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Можливості, закладені в інших платежах (зокрема, наявність потенційних платників і об’єктів оподаткування), на жаль, за даних економічних умов досить невеликі. Це сто­сується таких податків і зборів, як збір з власників собак, збір за виграш на бігах, збір за участь у бігах на іподромі тощо. Ді­юча нормативна база справляння місцевих податків і зборів не є достатньо уніфікова­ною, суттєво обмежує права місцевих орга­нів влади щодо рівня та об’єктів оподатку­вання, а також не враховує соціально-економічний стан та адміністративний рі­вень території. З метою підвищення впливу місцевих податків і зборів на формування доходної частини місцевих бюджетів їх роз­виток повинен здійснюватися у двох напря­мах:

- розширення прав місцевих органів влади щодо впровадження нових видів міс­цевих податків і зборів, які є актуальними для Дніпропетровської області (наприклад, спеціальні екологічні податки; збір за проїзд дорогами регіону великогабаритних та ве­ликовагових транспортних засобів, збір за вивезення та знешкодження твердих побу­тових відходів, збір з виробників або спо­живачів полімерної упаковки тощо), з обов’язковою їх реєстрацією у Міністерстві фінансів та централізованим обмеженням граничних ставок. Останні упередження до­зволять запобігти надмірного тягаря на пла­тників;

- скасування податків та зборів, які виявилися неефективними, та введення но­вих, достатньо розповсюджених у світовій податковій практиці. Так, незважаючи на велике різноманіття місцевих податків у ро­звинених країнах, вирішальне фіскальне значення на муніципальному рівні мають майнові податки, оскільки оподаткування майна гарантує стабільні надходження до бюджету. Проте майнове оподаткування в Україні не введено, і це значно скорочує можливості поповнення місцевих бюджетів. Однак упровадження цього податку повин­но бути обережним і забезпечувати певні соціальні гарантії, тим більше, що Законом


України “Про оподаткування доходів фізи­чних осіб” передбачається оподаткування доходів від продажу рухомого і нерухомого майна.

Одним з важливих напрямів удоскона­лення регіональної податкової політики в контексті антикризових заходів може стати створення комплексної достовірної аналіти­чної бази, яка б характеризувала усі сфери діяльності платника податків. Саме такий податковий моніторинг дасть змогу органам державної податкової служби проводити спеціальне систематичне спостереження за діяльністю платника податків на певній те­риторії та оцінювати стан справ щодо вико­нання податкових зобов’язань. Податковий моніторинг відкриває широкі можливості для проведення податкової паспортизації регіонів, відображення комплексної багато-структурної системи їхніх макроекономіч-них характеристик [9]. У цьому контексті набуває актуальності використання у роботі податкових служб різного рівня сучасних інформаційних технологій.

Фундаментальною основою інформа­тизації Державної податкової служби Укра­їни є створення високоорганізованого інфо­рмаційного середовища. Це середовище, з одного боку, повинно включати і об’єднувати у рамках всієї податкової слу­жби України інформаційне, телекомуніка­ційне, комп’ютерне, програмне забезпечен­ня, інформаційні технології, мережі ПЕОМ, бази даних і знань, а з другого боку – забез­печувати можливість створення і викорис­тання ефективного системно-аналітичного апарату, що дозволить на якісно новому рі­вні інформаційного обслуговування вести повсякденну оперативну роботу, здійснюва­ти системний аналіз стану та перспектив діяльності податкової служби в цілому і приймати науково обґрунтовані рішення для реалізації податкової політики України. При цьому треба враховувати, що одним з найважливіших показників успішного руху на шляху до інформаційного суспільства є ступінь доступності та достовірності інфор­маційних ресурсів. На сьогоднішній день значна частка інформації не оприлюднюєть­ся з корисливих чи політичних мотивів, а відомчі ресурси практично закриті для неві-домчого використання. Саме за цим показ­ником Україна ще відстає від розвинутих країн світу.

На сучасному етапі вже розроблена і впроваджена в дію на всіх рівнях ДПС

України автоматизована інформаційна сис­тема (АІС), яка забезпечує вирішення облі­кових та аналітичних завдань і об’єднує за­собами електронної пошти в єдиний інфор­маційний простір усі регіональні податкові органи. Використання банку даних базового (районного) рівня здійснюється з допомо­гою АРМів “Звіт”, “Податкова звітність”, “Облік податків та платежів”, АІС “Галузь”, АІС обласного рівня. Метою АІС обласного рівня є підвищення ефективності діяльності податкової служби за рахунок створення розвинутої системи інформаційних та аналі­тичних технологій на обласному рівні з по­дальшим розповсюдженням на районні ДПІ.

З метою забезпечення наповнення до-ходної частини бюджету в сучасних умовах світової фінансової кризи гостро постає пи­тання поліпшення системи адміністрування податків, зокрема моніторинг податкових ризиків. Головна мета моніторингу – дієвий контроль за дотриманням платниками пода­ткового законодавства, що дозволить: ви­ключити вплив людського фактора на при­йняття рішень про проведення податкових перевірок, покращити якість відбору підп­риємств для цього та зробити податковий контроль більш ефективним. На даний час автоматизована система обробки податко­вих ризиків представлена АРМом “Автома­тизована система обробки податкових ризи­ків” (АС АБПР).

Позитивними сторонами такої форми організації роботи є можливість аналізу по­рушень податкового законодавства та їх си­стематизація; прогнозування бюджетних доходів та витрат; запобігання виникнення різноманітних схем ухилення від оподатку­вання; концентрація зусиль податкової слу­жби на найбільш пріоритетних питаннях та порушеннях податкового законодавства, які тягнуть за собою значні бюджетні втрати.

З позиції розвитку інформаційного се­редовища вважаємо за доцільне:

- розробити механізми реалізації наяв­них правових положень у галузі інформа­ційних ресурсів, визначених законами;

- розробити економічні й організаційні механізми, що забезпечують розподіл пов­новажень з володіння і розпорядження дер­жавними інформаційними ресурсами між суб’єктами інформаційних відносин; з при­ватизації і націоналізації інформаційних ре­сурсів; з оцінки державних інформаційних ресурсів як майна і як інтелектуальної влас­ності; з ціноутворення на інформаційні про-


Дукти і послуги, вироблені на основі держа­вних інформаційних ресурсів; з сертифікації інформаційних продуктів і послуг; з захисту вітчизняних виробників інформаційних продуктів і послуг та їхнього просування на світовий ринок.

Висновки та пропозиції. Отже, з огляду на вищезазначене, регіональна пода­ткова політика сприятиме забезпеченню збалансованості загальнодержавних, регіо­нальних та приватних інтересів, і на цьому підґрунті – соціально-економічному розвит­ку регіонів. Необхідною умовою для досяг­нення цього є стабільність, простота та про­зорість податкового законодавства, що мо­же бути досягнуто за умов дієвої співпраці між місцевими та центральними органами влади. Цей процес, на наш погляд, повинен відбуватися в контексті загальних антикри-зових заходів за такими напрямами:

- проведення системного аналізу соці­ально-економічного стану регіону та впливу на останній податкових чинників з метою

Корекції поточної регіональної податкової політики;

- упровадження ефективного механіз­му адміністрування податків і зборів шля­хом створення національної системи елект­ронного контролю за грошовими і товарни­ми потоками;

- підвищення ефективності механізму місцевого оподаткування за рахунок опти­мального використання регіональних мож­ливостей; забезпечення обґрунтованості за­провадження податкових ставок та пільг ві­дповідно до компетенції місцевих органів влади;

- адаптації регіональної податкової політики до існуючих світових моделей.

На думку авторів, реалізація зазначе­них заходів буде сприяти соціально-економічному розвитку регіону, створенню відповідних організаційних, економічних та інших механізмів для підвищення ефектив­ності регіональної податкової політики та ролі органів місцевої влади в її реалізації.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


1. 2. 3. 4. 5. 6.

7.

8. 9.

Деркач М. Проблемні питання міжбюджетних відносин та основні напрями їх роз в'язання // Голос України. - 2008. - № 81-82.

Зайчикова В. В. Прогнозування доходів місцевих бюджетів у процесі між бюджетно­го регулювання // Фінанси України. – 2007. - № 6. – С. 69-81.

Ісмаїлов А. Б. Міжбюджетні відносини та напрями їх удосконалення // Фінанси Укра­їни. – 2004. - № 6. – С. 27-32.

Мельник В. М. Фіскальна політика держави в умовах фінансової кризи // Фінанси України. – 2008. - № 11. – С. 11-17.

Опихана Н. Є. Регіональний податковий потенціал в Україні // Фінанси України. – 2004. - № 2. – С. 122-125.

Про виконання бюджету Дніпропетровської області (за 2002-2009 рр.) / Збірник Го­ловного фінансового управління обласної державної адміністрації у Дніпропетров­ській області. – Дніпропетровськ, 2010.

Регіональна політика: Підсумки економічного та соціального розвитку регіонів України за 2008 рік. – К.: Секретаріат Кабінету Міністрів України; Управління регі­ональної політики, 2009. – С. 36.

Слухай С. В., Гончаренко О. В. Зарубіжний досвід організації місцевих фінансів // Фі­нанси України. - 2006. - № 5. - С. 12-20.

Тарангул Л. Л. Удосконалення податкової політики у контексті соціально-економічного розвитку регіонів // Фінанси України. – 2004. - № 6. – С. 8-26. 10. Чугунов І. Я. Інституційна архітектоніка бюджетної системи // Фінанси України. – 2008. - № 11. – С. 3-10.

125


Похожие статьи