Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету СУЧАСНИЙ АНГЛОМОВНИЙ ЖІНОЧИЙ ЖУРНАЛ ЯК ФЕМІННО-МАРКОВАНИЙ ТИП МЕДІА-ДИСКУРСУ
joomla
СУЧАСНИЙ АНГЛОМОВНИЙ ЖІНОЧИЙ ЖУРНАЛ ЯК ФЕМІННО-МАРКОВАНИЙ ТИП МЕДІА-ДИСКУРСУ
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

КРИЖАНІВСЬКА Г. Т.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Стаття присвячена розгляду особливостей дискурсу сучасних англомовних жіночих журналів. Досліджено різнорівневі характеристики таких видань, під впливом яких формується фемінно-маркований тип сучасного медіа - дискурсу з властивим йому синтезом комунікативно-риторичних стратегій солідарності та субординації.

Ключові слова: англомовний жіночий журнал, комунікативно-риторична стратегія, фемінно-маркований тип медіа-дискурсу.

Статья посвящена рассмотрению особенностей дискурса современных англоязычных женских журналов. Исследуются разноуровневые характеристики таких изданий, под влиянием которых формируется феминно - маркированный тип современного медиа-дискурса с присущим ему синтезом коммуникативно-риторических стратегий солидарности и субординации.

Ключевые слова: англоязычный женский журнал, коммуникативно-риторическая стратегия, феминно - маркированный тип медиа-дискурса.

The article considers specifics of discourse of modern English women’s magazines. It investigates mixed characteristics of this type of editions under the influence of which feminine and marked type of modern media-discourse is created with its characteristic synthesis of communicative and rhetorical strategies of solidarity and subordination.

Key words: discourse, women’s magazine, communicative strategy.

Сучасні засоби масової комунікації (далі - ЗМК) стають все потужнішим інструментом впливу на громадську думку, формують світоглядні стереотипи, поширюють цінності, визначають моделі поведінки людини. Важлива роль у цьому процесі належить жіночим журналам, масштабність та різноманіття яких свідчить про їхнє чимале значення для нинішньої жіночої аудиторії. Вони функціонують як засоби формування ідеологічних уподобань, світогляду та естетичних смаків своїх читачок, що робить їх актуальними для комунікативно-орієнтованих мовознавчих досліджень [1; 2; 3; 7; 8; 16].

Мета статті - виявити особливості сучасного англомовного жіночого журналу як фемінно- маркованого типу медіа-дискурсу, спрямованого на підтримку та утвердження культурних та суспільних цінностей жіночої аудиторії.

На сьогодні у світі налічують сотні різноманітних жіночих видань. Ринок Великобританії представлений часописами, які орієнтуються на різні вікові категорії читачок: починаючи від Barbie (5 - 10 років) та Miss (10 - 14 років) до The Lady, People's Friend (від 45-ти та старші). Окрім вікового розмежування, простежуємо також розмежування тематичне: журнали про здоров’я, стиль та моду, оформлення інтер’єру, догляд за дітьми тощо. Широкий спектр жіночих часописів орієнтується на загальні інтереси сучасної жінки. Особливе місце тут займають так звані “глянцеві” журнали. Вони вирізняються великим обсягом, високою якістю поліграфічного оформлення, насиченістю ілюстративним матеріалом, значним відсотком реклами та відносно високою ціною. Саме їм належать провідні позиції на ринку засобів масової інформації, про що свідчить не лише їх величезний наклад, а й глобальність: під однією й тією ж маркою-логотипом вони виходять у багатьох країнах світу. Деякі з них, зокрема Cosmopolitan, створили власний бренд [14].

Російська дослідниця О. Кир’янова підкреслює, що саме жіночі видання у США ще на початку ХХ ст. першими у цій країні досягли мільйонних накладів і стали масовими [4, с. 81]. Вони й досі залишаються на цій передовій позиції, проте перестали бути лише журналами, а перетворилися на показник стилю життя [14, p. 454], такий собі “навчальний посібник” із основ життя та поведінки сучасної жінки. Наприклад, дівчина у стилі Cosmo - молода, незалежна та енергійна; сама обирає собі шлях і досягає успіху, а журнал допомагає їй порадами щодо здоров’я, зовнішності, відносин з близькими тощо. Як влучно зазначає М. Фергюсон, жіночі часописи виконують роль сучасних “жриць” жіночості, пропонуючи крок за кроком інструкції та поради щодо належного виконання ролей та сповідування цінностей сучасної жінки [10, p. 4-11]. Важливе значення у цьому процесі належить їх зовнішньому вигляду, темам, які вони висвітлюють, рекламі, мовним особливостям тощо.

Фактор зовнішнього вигляду часто стає вирішальним при купівлі товару, а жіночі журнали, фактично, - один із товарів засобів масової інформації. Завдяки своїй зовнішній привабливості, цей різновид преси отримав назву “глянцеві” журнали (від англійського glossy - блискучий).

Жіночі журнали є одним із джерел інформації для суспільства [15; 18]. Пропонуючи способи оформлення інтер’єру, деталізовані рецепти приготування різноманітних страв, інформуючи про засоби контрацепції та способи планування сім’ї, про відмінності у законодавчих системах країн стосовно трактування цікавих для жіноцтва моментів, про останні номінації на нагороди серед акторів, письменників, модельєрів та багато іншого - ці видання стають джерелом різної інформації, що спрямована на розвиток необхідних жіночих умінь, навичок, знань та може бути потенційно цікавою й корисною для сучасної жінки. Читачки, беручи інформацію, яку вважають соціально корисною та важливою для себе, формують свої життєві цілі, естетичні смаки, моральні орієнтири. Вони інтерпретують, дають оцінку цій інформації, а відтак, залучаються у певний процес взаємодії, завдяки якому, за словами М. Телбот, “уникають самотності, проти якої так протестують” [16, p. 145]. Таким чином, взаємозв’язок журналу з аудиторією формується під впливом його тематичного наповнення, що спонукає до ідентифікації з власне жіночою аудиторією.

Висвітлюючи будь-яку тему, жіночі журнали орієнтуються на біологічні особливості жінки, її психологію, ролі, які вона виконує у суспільстві, коло її інтересів. Безумовно, на кожному історичному етапі суспільство пропонує власні моделі тендерної поведінки (див., наприклад, дослідження І. Морозової [5]). Адаптуються жіночі часописи й до потреб споживачів окремих національних ринків - включають інформацію про відомих людей конкретної країни, співвідносять поняття сім’ї, кар’єри зі стереотипами у свідомості певного суспільства. Незважаючи на те, що тематичне наповнення жіночих журналів і змінюється з часом, мета журналу залишається незмінною - підтримати та стимулювати своїх читачів у вирішенні їх повсякденних проблем, досягненні цілей та реалізації бажань [10, p. 11]. Як стверджує

С. Альперіна, навіть вплив феміністського руху на західну культуру загалом та жіночу субкультуру зокрема виявляється здебільшого у характері інтерпретації та стилі викладу повідомлень у глянцевих журналах, тоді як тематика й проблематика їхніх матеріалів залишаються традиційно “жіночими” і ґрунтуються на звичному співвідношенні чоловічих та жіночих ролей [1, с. 6-7].

Тематичне наповнення жіночих журналів стає важливим засобом формування читачів. Як показало дослідження М. дель Тесо-Кравіотто, частотність використання окремих лексем, які асоціюються з певною сферою діяльності жінки, неоднакова у різних жіночих журналах [17]. Це наводить на думку про те, що кожне з видань намагається орієнтуватися на певне коло читачів. Наприклад, на сторінках Good Housekeeping простежуємо домінування традиційних ролей матері й дружини, а Cosmopolitan ставить акцент на поєднанні традиційної та сучасної ідеологій фемінності, що виявляється у підтримці традиційних моральних цінностей жінки [8] та її нового образу як особи відносно незалежної, відкритої для нових ідей [14]. Іншими словами, незважаючи на подібне тематичне наповнення цих журналів, існують й деякі відмінності між ними, які завуальовані власним стилем кожного видання. Проте, загалом, жіночі часописи фактично розраховані на одну й ту саму аудиторію - представниць жіночої статі з певним соціальним статусом.

Ідентифікація часопису з аудиторією відбувається через формування “ми” відчуття: особливого симетричного зв’язку, який грунтується на вірі в те, що читачі, редакція та її адресанти належать до однієї спільноти, мають одну мету - допомогти та підтримати один одного. Одним із проявів такого інтимізованого зв’язку стає приватний характер матеріалів та персоналізований виклад інформації. Як зазначає М. Шевелоу, журнал Godey’s Ladies Book (1830-1898) був засобом спілкування різноманітних жіночих клубів, доброчинних проектів, включав інформацію, яка могла б бути корисною для жінок, пропагуючи відчуття єдності між ними [19].

Маніфестація “єдності” часопису та його аудиторії реалізується як на вербальному, так й на невербальному рівнях його організації. Так, використання ключових слів, деяких термінів, іншомовної лексики, сленгу, жаргону сприяє формуванню гендерно-маркованої культурної ідентичності своїх читачів. Наприклад, у заголовку Are my BJs bad? [22] абревіатура BJ свідчить про орієнтацію на спільні знання аудиторії; і навіть більше - табуйована сленгова одиниця blow job (taboo slang for fellatio), що стоїть за цією абревіатурою, сприяє формуванню інтимно - довірливої атмосфери спілкування адресанта та адресата. Використання абревіатури цього слова у заголовку свідчить про важливість факторів норми та етикету у жіночому спілкуванні.

Ключові слова і власні назви у текстах жіночих журналів не лише полегшують процес сприйняття повідомлення: Who’d believe uber-babe Rosie once looked like Mrs Doyle from Father Ted [25], а й сприяють активізації відомих смислів, що вказує на спільний досвід комунікантів. Активно використовуються на сторінках жіночих журналів і терміни, зокрема із галузі косметології, кулінарії, дизайну, медицини - Do you need a hysterectomy? [23], що також сприяє формуванню у читачок відчуття культурної єдності з часописом.

Дослідники жіночих журналів вказують на важливу роль особових займенників, наголошуючи на такій функції цих одиниць, як імплікація спільності поглядів та цінностей читачів та авторів статей [16, р. 150]. Особові займенники не лише привертають увагу в заголовках, а й характеризують мову жіночих видань загалом: Eating wholegrain foods at least four times a week reduces your risk of developing cancer by as much as 40 percent. Because about one in three of us will get cancer in the course of our lives, it’s really important that we work this simple improvement into our diet [21]. Займенники us і our репрезентують спільний досвід та цілі автора статті та аудиторії. Your як безпосередній засіб звертання формує контакт із аудиторією, а займенник we імплікує відчуття єдності з командою редакторів та автором публікації.

Прийоми експресивного синтаксису: питальні, окличні, інфінітивні та інші конструкції, - відіграють важливу роль у формуванні емотивно-експресивної ситуації спілкування. Як дієві засоби аргументації, вони сприяють піару певних ідей та цінностей на сторінках жіночих журналів: What’s your fertility future? Find out if your body will be ready for babies when you are [24]; Help! My marriage is in crisis [26]; To live you need to be emotionally strong [20]. Завдяки питальним, окличним та спонукальним конструкціям здійснюється апеляція до усвідомлення ролі, яку бере на себе часопис у житті жінки - постулювання її цінностей та пріоритетів, формування ідентичності й, відповідно, фемінної культури.

Стрижневий момент спілкування жіночих журналів з їхньою аудиторією ґрунтується на врахуванні особливостей жіночої психології. У жінок краще, ніж у чоловіків, розвинена права півкуля головного мозку, що зумовлює багату уяву, здатність образно мислити та сприймати, добре розвинену інтуїцію; вони емоційніші, вразливіші, чутливіші до критики [9, р. 249-251]. Саме тому, публікаціям у жіночих журналах властива “м’яка”, довірлива тональність. З одного боку, це свідчить про те, що ці часописи намагаються взяти на себе роль “друга”, формуючи тим самим симетричні відносини з читачами. З іншого, мінімум експліцитної дидактики та повчальності сторицею компенсується різноманітними порадами й рекомендаціями. Як справедливо зазначає М. Телбот, жіночі журнали формують дружні стосунки з жінками... [16, p. 147].

Редакція кожного з видань виконує роль “культурного посередника”, “сторожа” світу жінок, адже саме вона вибирає та вирішує, що публікувати. Оскільки адресанти у медіа-дискурсі не можуть чітко ідентифікувати своїх адресатів, вони орієнтуються на уявну аудиторію, так званого “ідеального” читача, й у своїх текстах намагаються відобразити його соціальну ідентичність. Мовна поведінка адресанта, за словами Л. Синельникової, може виходити за межі параметрів його мовної особистості й “підтягуватися” до параметрів мовної особистості адресата, його тезауруса, лінгвокультурних пріоритетів, психології, сподівань [6, с. 141-142]. З огляду на це, аудиторію жіночих журналів можна трактувати як єдину уніфіковану спільноту, вирішальним критерієм належності до якої є така риса, як фемінність.

Жіночі часописи функціонують не лише як культурний продукт, а й товар, адже окрім культурного повідомлення, вони несуть інформацію споживацького плану [13, p. 107-111. На сторінках цих часописів нав’язливо калькують чіткі критерії та норми життя. Як зауважила Л. Літозеліті, інтереси та культура споживання є одним із найважливіших факторів творення дискурсу елітарних жіночих видань [13, p. 110].

Функціонування жіночих журналів як культурних продуктів та споживчих товарів наводить на думку про одночасне поєднання двох комунікативно-риторичних стратегій: 1) субординації та 2) солідарності. Стратегія солідарності передбачає формування довірливих приятельських стосунків з аудиторією, а стратегія субординації спрямована на виникнення у читачок відчуття недосвідченості, потреби у підтримці та допомозі, що надає журналу ролі “експерта” й сприяє генеруванню певної жіночої соціокультурної спільноти. Синтез зазначених комунікативно - риторичних стратегій допомагає сформувати гендерно-маркований дискурс сучасних жіночих журналів. Полісемічна природа цього дискурсу, на думку Р. Хеяші, сприяє формуванню сприятливого контексту для стереотипізації соціального образу сучасної жінки [11, p. 359].

Синтез стратегій субординації та солідарності як прояв фемінної маркованості дискурсу жіночих журналів виявляється й на рівні їх жанрової палітри. Щирість, емоційність, демократичність тону спілкування видання з аудиторією реалізуються у таких жанрових формах цього дискурсу, як інтерв’ю, репортаж, приватна кореспонденція, анкета тощо. Приватна сфера життя, з якою традиційно асоціюються жінки, знаходить вияв у наявності рубрик та колонок під назвою reader talk, confessions, які не лише пропонують певні розв’язання проблем, а й заохочують до власної оцінки викладеного. Варіативні “рецепти” (“recipes”) як поради - інструкції подаються у вигляді списку дій щодо досягнення бажаного ефекту та відображають систему цінностей жіночої аудиторії. Кожне з видань намагається залучити читачок до постійного проекту під назвою “Як стати сучасною жінкою”. Наголос на цій рисі виявляється у фразі “how to”, що пронизує весь дискурс сучасних жіночих журналів і формується як “проблема та її розв’язання” у майже кожній жанровій формі.

Розглянемо це на прикладі такого популярного у жіночих журналах жанру, як інтерв’ю - монолог. Інтерв’ю-монолог - один із різновидів жанру інтерв’ю. В його основі лежить одне запитання журналіста до жінки, яка представлена як така, що реально існує, на значущу для жіночої аудиторії тему. Відповідь жінки подано у формі розповіді - історії з її особистого життя. Комунікативна мета інтерв’ю-монологу полягає в тому, щоб запропонувати варіант вирішення важливої життєвої проблеми та сформувати належне ставлення до ситуації. Комунікативна мета жанру реалізується крізь його конститутивні ознаки, одна з яких - наявність сюжету.

Завдяки сюжету композиційно-структурний рівень інтерв’ю-монологу будується відповідно до чіткої моделі. Характерною особливістю цієї моделі є наявність експліцитно ідентифікованих текстових блоків: резюме, інтродукція, ускладнення, розв’язка, оцінка та кода (тобто смислова структура текстів цього жанру відтворює структурну організацію усної розповіді, запропоновану В. Лабовим [12]). Зупинимось коротко на кожному з них.

Текстовий блок “резюме” коротко повідомляє про головну подію та тему розповіді і співвідноситься з орієнтирами на приватність, внаслідок чого формується притаманна жанру невимушена атмосфера приятельського спілкування: Kate Holden, 34, went from a loving, middle - class upbringing to drugs and prostitution. Here, she reveals how she pulled herself out of this dark world to make a fresh start [22]. Так створюється довірлива тональність, яка приваблює читачок та “залучає” їх до розмови, робить “співучасницями” емоційних переживань жінки - суб’єкта розповіді.

“Інтродукція” дає таку характеристику місця, часу, обставин та головних дійових осіб, яка відображає інтереси, акцентує на спільному досвіді й цінностях жінки - суб’єкта розповіді, та аудиторії жіночих журналів: I’d had a miserable few years since my father died of cancer in September 2000. My mum and I had nursed him at our home in Penarth, near Cardiff, for 13 months. I’d given up my job as a makeup artist to go back to University and do a psychology degree, which left me short of money. I was also single and all my friends were getting married and starting families. I felt lonely at a different place in my life to everyone around me [23]. Це навіює аудиторії відчуття солідарності, емоційної співучасті з героїнею, під впливом чого відбувається належне сприйняття інформації у наступних текстових блоках.

“Ускладнення” містить характеристику основних конфліктних подій та стосунків, що розкривають головну проблематику текстів інтерв’ ю-монологів, з експліцитною драматичною тональністю, моделюючи ситуацію “охоплення емоціями” з метою переконання: By the time I got home, I was a mess. To have your gender questioned is barbaric. There’s no worse insult for a woman than to be told that the nation thinks she’s a man [23]. Безпосереднє переживання, характер та сила емоцій, які відчуває жінка - суб’єкт розповіді, передаються аудиторії і стають чи не єдиним, проте достатнім аргументом для винесення оцінного судження.

“Розв’язка” вводить інформацію про міркування, асоціації, почуття героїні стосовно розв’язання проблеми: After about three months, I decided it was time to pull myself together I wouldn’t let this beat me. I decided I could either emigrate, or get myself looking fabulous and show the nation the real Lisa that was hidden inside [23]. Це, з одного боку, формує атмосферу неквапливості, вказує на поступовий та логічний рух думки, з іншого, - дає орієнтири для сприйняття та оцінки повідомлення.

Текстовий блок “оцінка” маніфестує активну позицію жінки у сучасному суспільстві: It wasn’t easy, but gradually I took control and, six years on, I’m winning. I do some work for Welsh radio. I feel like I’ve turned my life around [23], що конструює її образ як сильної, цілеспрямованої, спроможної з’ясовувати проблеми особистості.

Кінцевий смисловий акорд інтерв’ю-монологу реалізується у текстовому блоці “кода”: You never know what’s round the corner - a reminder for us all to enjoy everyday to the full [25]; I hope that by talking about the emotional aftermath of suicide, I can help others find a different path out of their desperation [2б]. Так акцентується загальний характер представленої ситуації, її типовість.

З одного боку, зовнішня простота композиційно-смислової схеми інтерв’ю-монологів, звичайність мовних рис та доступність для сприйняття широкою аудиторією й, з іншого, - чітка послідовність усіх зазначених блоків - вказують на високу передбачуваність структури текстів цього жанру, яка спрямована на навіювання виразного комунікативного смислу. Зумисна простота і ригідність жанрової організації постійно навіює певні очікування, а передбачуваність, рекурентність ознак створює ефективний механізм соціальної взаємодії між журналом та його аудиторією, викликаючи в неї відчуття належності до єдиної спільноти як свідчення єдності комунікативно-риторичних стратегій солідарності й субординації.

Отже, дискурс сучасних англомовних жіночих журналів має низку власних комунікативно - прагматичних особливостей, під дією яких формуються ідеологічні уподобання, світогляд та естетичні смаки читачок. Різнорівневі характеристики цих часописів сприяють генеруванню фемінно-маркованого типу медіа-дискурсу, який характеризується синтезом комунікативно - риторичних стратегій солідарності та субординації.

Проаналізовані у цій статті особливості дискурсу видань для жінок аж ніяк не вичерпують усіх його потенційних маніфестацій. Цікавим предметом подальших досліджень має стати зіставний аналіз комунікативно-риторичних стратегій дискурсу закордонних і українських глянцевих часописів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Альперина С. И. Адаптация женских иностранных изданий к российскому медиарынку (на примере журналов “Космополитэн” и “Элль”) : автореф. диса... канд. филол. наук : спец. 10.01.10 “Журналистика” / С. И. Альперина. - М., 2003. - 24 с.

2. Демченко В. Д. Феномен жіночого глянцевого часопису : особливості читацького сприйняття / В. Д. Демченко // Наукові записки Інституту журналістики. - 2002. - № В. - С. 9-13.

3. Жукова А. В. Женская пресса как фактор социализации личности [Електронний ресурс] : автореф. дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.01.10 “Журналистика” / А. В. Жукова. - СПб., 199В. - Режим доступу : http://www. lib. ua-ru. net/diss/cont/1B4539.html

4. Кирьянова О. Г. Американские женские журналы как тип массовых пропагандистских зданий /

О. Г. Кирьянова // Вестник МГУ. Сер. : “Журналистика”. - 197В. - № 1. - С. В0-91.

5. Морозова І. І. Комунікативні стратегії ввічливості у стереотипній мовленнєвій поведінці вікторіанської жінки : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” /

І. І. Морозова. - Х., 2004. - 20 с.

6. Синельникова Л. Н. Специфика адресант-адресатных отношений в масс-медийном дискурсе / Л. Н. Синельникова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Сер. : “Филология. Социальная коммуникация”. - 2008. - № 1. - С. 140-153.

7. Старченко Т. В. Тендерні акценти у сучасній жіночій періодиці / Т. В. Старченко // Научные записки Луганского государственного педагогического университета. Сер. : “Филологические науки”. - Луганск : Альма Матер, 2002. - С. 303-312.

8. Caldas-Coulthard C. Women who pay for sex and enjoy it : Transgression versus morality in women’s magazines / C. Caldas-Coulthard // Text and Practices : Readings in Critical Discourse Analysis / fcd. C. Caldas-Coulthard, M. Coultard]. - N. Y. : Routledge, 1996. - P. 250-270.

9. Elgin S. Men, Women, and the Gentle Art of Verbal Self-Defense / Suzette Haden Elgin. - N. Y. : John Wiley & Sons, 1993. - 307 p.

10. Ferguson M. Forever Feminine : Women’s Magazines and the Cult of Femininity / Marjorie Ferguson. - L. : Heinemann, 1983. - 243 p.

11. Hayashi R. Hierarchical interdependence expressed through conversational styles in Japanese women’s magazines / R. Hayashi // Discourse and Society. - 1997. - № 8. - P. 359-388.

12. Labov W. Narrative Analysis : Oral Versions of Personal Experience / W. Labov, J. Waletzky // Essays on the Verbal and Visual Arts / [ed. J. Helm]. - Seattle : University of Washington Press, 1967. - P. 12-44.

13. Litosselity L. Gender and Language : Theory and Practice / Lia Litosselity. - L. : Hodder Arnold,

2006. - 190 p.

14. Machin D. Branding and Discourse : The Case of Cosmopolitan / D. Machin, J. Thornborrow // Discourse and Society. - 2003. - V. 14. - № 4. - P. 453-471.

15. McKay S. Evaluating illness in women’s magazines / S. McKay, Fr. Bonner // Journal of Language and Social Psychology. - 2002. - V. 21. - № 1. - P. 53-67.

16. Talbot M. A synthetic sisterhood : false friends in a teenage magazine / M. Talbot // Gender Articulated / Eds. K. Hall, M. Bucholtz. - N. Y. : Routledge, 1995. - P. 144-165.

17. Teso-Craviotto del M. Words that matter : Lexical choice and gender ideologies in women’s magazines / M. del-Teso-Craviotto // Journal of Pragmatics. - 2006. - V. 38. - Iss. 11. - P. 2003-2021.

18. Wilkes L. Stories about breast cancer in Australian women’s magazines : Information sources for risk, early detection and treatment / L. Wilkes, J. Withnall, R. Harris // European Journal of Oncology Nursing. - 2001. - V. 5. - № 2. - P. 80-88.

19. Shevelow K. Women and Print Culture : The Construction of Femininity in the Early Periodicals / Kathryn Shevelow. - L. : Routledge, 1989. - 235 р.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

20. Cosmopolitan. - L. : National Magazine Co. Ltd., 2008. - March. - 340 p.

21. Cosmopolitan. - L. : National Magazine Co. Ltd., 2008. - January. - 340 p.

22. Cosmopolitan. - L. : National Magazine Co. Ltd., 2009. - January. - 340 p.

23. Marie Claire. - L. : National Magazine Co. Ltd., 2010. - March. - 310 p.

24. SHE. - L. : National Magazine Co. Ltd., 2009. - December. - 320 p.

25. Woman & Home. - L. : National Magazine Co. Ltd., 2008. - January. - 280 p.

26. Woman & Home. - L. : National Magazine Co. Ltd., 2010. - January. - 280 p.

Дата надходження до редакції

23.02.2012