Головна Педагогіка Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
joomla
УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Педагогіка - Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

Іванов І. Ю.

Щороку у світі збільшується об’єм інформації - різнорідної та різноякісної, що вимагає умінь нею оперувати, швидко адаптуватись до нового, сприймати, інтерпретувати й використовувати. Такий підхід веде до певної технократизації мислення, що зводиться до понятійного оперування інформацією. При цьому важливо пам’ятати про суміжну діяльність мозку - емоції, творчість. Поєднання понятійного й почуттєвого є одним з найважливіших завдань освіти, особливо в гуманітарних дисциплінах, філології. «Педагог подає не «голу» інформацію учням, а поміщає її в почуттєво-емоційну сферу. Ця почуттєво-емоційна сфера породжує інформаційний образ, який, у свою чергу, є джерелом пізнавально-навчальної реальності, що діє на учня через слово, міміку, жести вчителя, арсенал засобів навчання, котрі він використовує. Отже, вчитель є творцем інформаційного образу, носіями яких є слово і дія вчителя» [1].

Проблема використання інформаційних технологій в освіті, зокрема післядипломній, розглядається Кременем В. Г., Носковою М. В., Лещенком М. П., Савченком О. Я., Овчаруком О. В. та ін. Поняттю «інформаційна компетентність» приділяють увагу Морзе Н. В., Гусинський Е. Н., Зайцева О. Б., Хуторський А. В. та ін. В останні роки активізується розробка спеціалізованих методик використання інформаційних технологій окремо для навчальних дисциплін (Козачук А. М. - іноземна мова; Гуліна Є. Н., Журавльов А. В. - історія; Стародубцев В. А., Смирнова-Трибульська Є. М. - природничі дисципліни; Гурін Р. С. - гуманітарні дисципліни тощо). Подібних досліджень у галузі філології бракує. Можливо тому комп’ ютер і вчитель-словесник - поняття ще не зовсім сумісні. Філологи майже не застосовують такий потужний інструмент у своїй професійній діяльності. «Наші учні - діти вже нового інформаційного суспільства, на відміну від більшості вчителів. Учні цілком виправдано вважають своїх учителів не здатними дати їм те, чого вони потребують, уроки в школі нудними, а знання, які вони отримають на уроках, непотрібними» [2, с. 6].

З використанням інформаційно-комунікаційних технологій освітній процес набуває якісно іншого характеру, ефективність якого може підвищуватись і за рахунок інтерактивних методик, коли «навчання відбувається шляхом взаємодії всіх тих, хто навчається і навчає» [3, с. 357]. Це має важливе значення на уроках словесності, коли комунікативна складова постає провідною. «Досвід проведення таких уроків є великий, але його неможливо розповсюдити традиційним способом, через методичну літературу, готові друковані плани - конспекти, дидактичні матеріали тощо, вони й не зможуть передати головної родзинки таких уроків - їх обов’язкової інтерактивності» [2, с. 9]. При застосуванні інформаційних та інтерактивних технологій до вчителя висуваються певні вимоги щодо відбору методів і прийомів навчання, підготовки й проведення уроку. Учителі загальноосвітніх шкіл потребують нової професійної підготовки, яка реалізується через курси підвищення кваліфікації, де однією з компетентностей, що удосконалюється, є інформаційно-комунікаційна. Вона становить «впевнене володіння усіма навичками інформаційно-комунікаційно - технологічної грамотності» [4, с. 52], а саме: «використання цифрових технологій, інструментів комунікації та / або мережі для отримання доступу до інформації, управління нею, її інтеграції, оцінці й створення, при цьому акцент робиться на сформованість узагальнених пізнавальних, етичних і технічних навичок» [4, с. 52], на що в Луганському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (ЛОІППО) виділяється 6 навчальних годин. На нашу думку, цього недостатньо для ефективного удосконалення інформаційно-комунікаційних умінь і навичок. Більше того, сучасна цифрова техніка розвивається швидше, ніж триває період підвищення кваліфікації - 1 раз на 5 років.

З огляду на вищесказане, є потреба в реалізації ідеї безперервного вдосконалення інформаційно-комунікаційної компетентності, тобто навчання не тільки на курсах підвищення кваліфікації, а й у міжкурсовий період, принципами якого мають бути: «динамізм, варіативність, модульність, взаємодія, масовість, практична спрямованість, результативність» [5, с. 191]. При цьому важливо враховувати загально - дидактичні принципи навчання дорослих: провідна роль самоосвіти; врахування психофізіологічних особливостей дорослого і його професійного статусу; опора на власний досвід та досвід колег; індивідуалізація навчання; практична зорієнтованість здобутих знань; наступність, системність і неперервність; актуалізація знань.

У ЛОІППО проблему навчання в міжкурсовий період вирішено шляхом упровадження 18-годинних проектів професійного розвитку, які є формою організації наукового знання та його зв’язку з практикою. Проектом називаємо «план, послідовність конкретних дій, обмежених у часі, які спрямовані на досягнення конкретних результатів» [5, с. 190].

Професійний розвиток - «процес формування суб’єкта професійної діяльності, тобто системи певних властивостей в умовах неперервної професійної освіти, самовиховання та здійснення професійної діяльності» [3, с. 733], він «будується за алгоритмами практики, а функціонує у вигляді моделі» [5, с. 190]. При цьому розробляються й експериментально апробовуються нові форми безперервної взаємодії з учителями, що сприяє професійному розвитку в інформаційному освітньому середовищі, задоволенню потреби вчителів у самоосвіті. Група слухачів формується за такими критеріями: предмет викладання, категорія, науково-методична проблема, стаж роботи, що сприяє ефективному навчальнню.

Пропонуємо розробку навчальної програми проекту професійного розвитку «Використання інформаційних технологій учителями - словесниками» для вчителів української мови та літератури, російської мови та літератури, зарубіжної літератури зі стажем роботи до 5 років. Мета й завдання проекту: формувати інформаційно-комунікаційну компетентність учителів-словесників; навчити створювати електронні дидактичні матеріали й наочність для проведення мультимедійно - інтерактивних уроків і позакласних заходів у школі; удосконалити навички роботи в мережі Іпіегпеї;; познайомити з методикою обробки відео-, аудіо - та графічних матеріалів. Проект складатиметься з трьох шестигодинних семінарів: «Можливості інформаційних засобів навчання на уроках мови та літератури»; «Методика створення електронної наочності й дидактичних матеріалів та проведення мультимедійних уроків»; «Способи поєднання інформаційних технологій з інтерактивними. Творча діяльність учителя й учня». Навчальні заняття мають проводитись у комп’ютерному класі з локальною мережею та виходом в Шетеї;, оснащеному (бажано) мультимедійним проектором або інтерактивною дошкою. Кількість слухачів відповідає кількості комп’ютерів у класі. 75% навчального часу - активна продуктивно - репродуктивна творча діяльність, спрямована на вдосконалення умінь і навичок роботи з прикладними програмами, створення власних дидактичних матеріалів. 25% становлять теоретично-методичний зміст навчання. До початку проекту його учасники мають уже володіти основами користування персональним комп’ютером (ОС Windows), уміти на початковому рівні працювати в офісних програмах (МЮйісе або його аналог ОрепОГйсе).

Результатом проекту мають стати такі вимоги до інформаційно - комунікаційної компетентності вчителів-словесників: орієнтуватись у тенденціях і перспективах сучасних інформаційних технологій; знати методи й алгоритми створення електронної наочності й дидактичних матеріалів; знати специфіку поєднання інформаційних технологій з інтерактивними; володіти методикою роботи в мережі Іпіегпеї.

Передбачається формування й удосконалення умінь і навичок:

- працювати в офісних програмах MsWord, MsPowerPoint, MsPublisher (створення брошур, буклетів) або в їхніх безкоштовних аналогах OpenOffice; Adobe Reader (у зв’язку з розповсюдженням формату pdf) або Pdf-reader чи ін.; Abbyy FineReader (сканування зображень, розпізнавання тексту, передача в текстовий редактор); WinRar (робота з архівами) або 7-Zip; NetOp Scool і NetMeeting (робота в локальній мережі класу: демонстрація наочності на монітори учнів, тестування, учительський контроль комп’ютерів під час заняття);

- виконувати основні операції з обробки зображень (Adobe Photoshop - збільшення й зменшення зображень, видалення фону, кадрування, заміна кольору й градієнти, основні фільтри й ефекти, збереження оброблених зображень) або безкоштовні спрощені варіанти Gimp, Blender, Picasa; аудіо (Cool Edit Pro - вирізання фрагменту мелодії, основні ефекти, збереження аудіо в різних форматах) та відео (Sony Vegas - відеоформати, уявлення про лінійний і нелінійний монтаж, вирізання й склеювання фрагментів, синхронізація зі звуковою доріжкою, базові ефекти, вставка тексту й зображень, запис готового проекту) або спрощений варіант VirtualDub тощо;

- шукати необхідну інформацію в мережі Internet, працювати з поштою, мати уявлення про блоги, форуми, чати, icq, skype; користуватись навчально-методичними сайтами;

- застосовувати інформаційні технології в поєднанні з інтерактивними на уроках української мови та літератури;

- створювати інформаційно-інтерактивні елементи навчання.

Під час виконання проекту доцільно застосувати такі методи:

- пояснювально-ілюстративний, що реалізується у формі лекції- демонстрації наочного матеріалу, презентації досвіду;

- проблемний метод передбачає активну участь слухачів у рішенні проблеми, сформульованої тренером у вигляді пізнавальної задачі;

- експериментальний метод реалізується шляхом застосування вчителями отриманих під час проекту нових знань, умінь і навичок безпосередньо на своїх уроках у школі (з подальшим аналізом цього досвіду у формі семінару, круглого столу, бесіди-презентації);

- модельний метод реалізується у формі гри з застосуванням комп’ ютерної техніки, що проводиться для учасників проекту й може проводитись учителями на уроках;

- пошуково-дослідницький метод стимулює творчу діяльність учителів щодо розробки власних форм, методів і прийомів навчання

Удосконалення інформаційно-комунікаційної компетентності - проблема комплексна й багатовекторна і, по-перше, потребує значної науково-методичної уваги провідних педагогів і дослідників, по-друге, наявності сучасної комп’ютерної техніки в школах, по-третє, фінансової й інтелектуальної підтримки з боку держави. Подальше формування інформаційного суспільства висуває перед освітою саме такі вимоги, що і є причиною нашого наукового пошуку в майбутньому.


Література

1. Лещенко М. П. Педагогічна реальність в умовах інформаційного соціуму / М. П. Лещенко // Інформаційні технології і засоби навчання [Електронний ресурс]. - 2009. - №5 (13). - Режим доступу до журн. : Http://www. ime. edu-ua. net/em. html. 2. Носкова М. В. Проблема мотивації педагогів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі / М. В. Носкова // Комп’ютер у школі та сім’ї. - 2009. - №1. - С. 6 - 10. 3. Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України ; головний ред. В. Г. Кремень]. - К. : Хрінком Інтер, 2008. - 1040 с. 4. Бурмакина В. Ф., Информационно-коммуникационно­технологическая компетентность: методическое руководство для підготовки к тестированию учителей / Бурмакина В. Ф., Зелман М., Фалина И. Н. - М., 2007. - 56 с. 5. Сорочан Т. М. Проект професійного розвитку - інноваційна технологія післядипломної освіти педагогічних кадрів / Т. М. Сорочан // Инновационные технологии в образовании. Материалы V Международной научно-практической конференции : Приложение к научно-практическому дискуссионно-аналитическому сборнику «Вопросы развития Крыма». - 2008. - С. 188 - 192.

Іванов І. Ю. Удосконалення інформаційно-комунікаційної компетентності учителів-словесників у міжкурсовий період в системі післядипломної педагогічної освіти

Стаття присвячена інноваційному навчання у сфері післядипломної педагогічної освіти вчителів-словесників.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційна компетентність, проект, професійний розвиток.

Иванов И. Ю. Усовершенствование информационно­коммуникационной компетентности учителей-словесников в межкурсовой период в системе последипломного педагогического образования

Статья посвящена инновационному обучению в сфере последипломного педагогического образования учителей-словесников.

Ключевые слова: информационно-коммуникационная

Компетентность, проект, профессиональное развитие.

Ivanov I. The improving information and communication competence of teachers-philologists in the period between courses in­service teacher training education.

The author speaks about innovation in the field of in-service teacher training education of teachers-philologists

Key words: information and communication competence, project, professional development.

УДК 371.13

Похожие статьи