Головна Педагогіка Нова педагогічна думка ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
joomla
ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Педагогіка - Нова педагогічна думка

УДК 37.035.3-053.6

Олександр РАДЧЕНКО,

Аспірант кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М. П.Драгоманова

У статті розглянуто мету і завдання профільного трудового навчання, нормативні документи профільного навчання, проаналізовано дослідження і публікації науковців із даної проблеми, основні профілі навчання на уроках трудового навчання у 10-12 класах.

Ключові слова: профільне навчання, трудове навчання, технологічний профіль.

В статье рассмотрены цели и задачи профильного трудового обучения, нормативные документы профильного обучения, проанализированы исследования и публикации ученых по данной проблеме, основные профили обучения на уроках трудового обучения в 10-12 классах.

Ключевые слова: профильное обучение, трудовое обучение, технологический профиль.

The article examines the purpose and task profile labor training regulations of specialized education, research and analysis of scientific publications of this problem, basic education on account of labor studies classes in grades 10-12.

Key words: profile education, labor training, technological profile.

Сучасна школа, повинна швидко й точно реагувати на всі зміни, які відбуваються у суспільстві. Необхідною умовою розвитку освіти є підготовка учнів до подальшого життя через впровадження профільного навчання в старшій школі.

У зв’язку з реформуванням загальної середньої освіти, переходом її на 12-річний термін навчання, профільне навчання набуло нового етапу розвитку в своєму існуванні.

Основне відображення ідея профілізації старшої школи набула в основних державних документах: Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті, Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Концепції профільного навчання у старшій школі, які визначають розвиток освітньої системи в підготовці професійних майбутніх фахівців для галузей народного господарства.

У Концепції профільного навчання визначені напрямки профільного навчання. Поряд із універсальним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, природничо-математичним та спортивним виділяється ще один із напрямків профільного навчання — технологічний.

Трудове навчання є складовою частиною освітньої галузі «Технологія».

Мета профільного трудового навчання у старшій школі визначається насамперед основною метою галузі «Технологія», полягає у формуванні технологічно-наукової картини світу, поглибленому оволодінні знаннями про закономірності техніко-технологічної та побутової діяльності, опанування наукового стилю мислення, ознайомлення та розуміння наукової суті основ сучасного виробництва, всебічне ознайомлення з професією, що відповідає індивідуальним можливостям учня, розвиток здібностей із застосування своїх творчих можливостей в різних видах діяльності [2, с.52, 56].

На думку В. Ільченко, К. Гуз та В. Коваленко, мета будь-якого навчання буде виконуватись за умови формування в учнів образу світу [3, с. 121-122]. Саме технологічний образ є однією з основ світу. Наявність у людини таких знань вказує на освіченість, орієнтацію її в сучасному технологічному світі. Під технологічним образом світу ми розуміємо картину світу, яка наповнена різноманітними об’єктами для пізнання людини. Тобто, це система технологічних знань у навколишньому світі, які людина здобуває в результаті навчання. Оскільки технологічний образ є основою образу світу, важливо сформувати в учнів технологічні знання, адже людина є частиною цього світу. На результат сприйняття та взаємодії людини з об’єктами та основами сучасного виробництва впливає сформований технологічний образ світу. І тому формування такої картини світу в цілому є головною метою галузі «Технологія». Це призводить до формування відповідного мислення, усвідомлення способів діяльності та інших здобутків у підготовчій професійній діяльності.

Дуже цікавим є той факт, що зі всіх напрямів навчання учні загальноосвітніх навчальних закладів віддають перевагу природничо- математичному та технологічному (див. рис.) [7, с.20], бо недооцінка масових робітничих професій, як з боку учнів, так і батьків, уже в минулому. Учні не керуються модою у виборі власного життєвого шляху. Сучасна молода людина, на відміну від своїх попередників, не прагне здобувати «модні професії». На сьогодні серед учнів актуальними є ті професії, які приносять не лише моральне та матеріальне задоволення, а й усвідомлення суспільного значення виду праці.



600001 40000­20000­00000­80000­60000­40000­20000­0--


Рис. 1. Розподіл учнів загальноосвітніх навчальних закладів за напрямами навчання у 2008-2009 навчальному році


142570


У деяких учнів та батьків складається негативне ставлення до змісту трудового навчання, у зв’язку з невідповідністю його з потребами суспільного розвитку. Перед сучасним профільним трудовим навчанням постає складне завдання — розвіяти такі негативні уявлення.

Завдяки навчанню за технологічним профілем здійснюється підготовка учнів до багатьох професій: від масових низькокваліфікованих, які потребують значного фізичного навантаження, до більш кваліфікованих робітничих професій, престижних, які можна отримати, продовживши навчання в ВНЗ чи ПТНЗ.

Так, П. Лернер виділяє в профільному навчанні три рівні здобуття професійної підготовки [6]:

1. Власне професійне навчання, що забезпечує отримання масових професій зазвичай низької кваліфікації фізичної або монотонної розумової виконавської праці.

2. Початкове професійне навчання, орієнтоване на подальше розширення та вдосконалення на наступних післяшкільних етапах (своєрідна підготовка до продовження навчання в професійно-технічних навчальних закладах, технікумах, навчання на підприємствах тощо), з метою отримання більш високої кваліфікації у професіях і спеціальностях відносно високого інтелектуального насичення.

3. Професійна освіта як початкова стадія, старт на шляху отримання високої кваліфікації в перспективі ділової кар’єри, вибір якої старшокласники зробили для себе цілком свідомо та аргументовано.

Технологічний напрямок має широкий перелік спрямувань, за якими здійснюється навчання. Заклади загальної середньої освіти проводять підготовку за 54 професіями. Звичайно, ознайомити учнів з усіма варіантами галузей промислового й сільськогосподарського виробництва є неможливим.

Тому зусилля потрібно спрямовувати на ті напрямки, які є необхідними в регіоні.

Згідно з Концепцією загальної середньої освіти (12-річної школи) та Концепцією трудового навчання і креслення, професійними педагогічними виданнями, можна виділити систему профілізації технологічного процесу [4; 5] (див. табл.).

Таблиця

Профілі навчання на уроках трудового навчання

З/п

Профілі

Спеціальності

1.

Виробничі технології

В’язальниця, вишивальниця, електромонтажник, електромонтер, закрійник, заточувальник, кондитер, кравець, кухар, лицювальник-плиточник, маляр, вантажник радіоелектронної апаратури та приладів, муляр, паркетник, пекар, радіомеханік з ремонту радіоелектронного устаткування, слюсар, токар, фрезерувальник, точильник, столяр, штукатур, швачка

2.

Транспорт

Водій автотранспортного засобу, слюсар-механік, слюсар - електрик, майстер-налагоджувальник з технічного обслуговування машинно-тракторного парку

3.

Агротехнічні технології

Монтажник сільськогосподарського устаткування, налагоджувальник сільськогосподарських машин та тракторів, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, тракторист, фермер, квітникар-озеленювач

4.

Інформаційні технології

Оператор електронно-обчислювальних та обчислювальних машин, оператор комп’ютерного набору, програміст

5.

Проектування і конструювання

Кресляр, кресляр-копіювальник

6.

Дизайн

Декоратор-оформлювач, фітодизайнер

7.

Раціоналізаторство і винахідництво

Референт з питань раціоналізації

8.

Менеджмент і управління

Менеджер, референт з питань підприємництва, діловод

9.

Будівництво і архітектура

Слюсар будівельний, столяр будівельний, робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків

10.

Побутове обслуговування

Бармен, буфетник, гувернер, косметолог, манікюрниця, нянька, офіціант, перукар, продавець

11.

Видавнича діяльність

Друкарка, коректор, налагоджувальник поліграфічного устаткування, обліковець, редактор малих підприємств, виробник художніх виробів

12.

Декоративно-прикладне

Мистецтво

Виробник художніх виробів з деревини, виробник художніх виробів з кераміки, виробник художніх виробів з лози, виготовлювач декоративних елементів меблів, випалювач по дереву, оброблювач художніх виробів з дерева і пап’є - маше, різальник по дереву і бересті, карбувальник, розмалювальник шкіргалантерейних виробів, живописець

Така структура може реалізовуватись як у межах усього навчального закладу, так і в окремих класах.

Профільне навчання в старшій школі може також здійснюватися на основі поділу професій, запропонованого Є. Клімовим. В. Рибалка зазначає, що типи професій, які визначені Є. Клімовим, можна розглядати як загальні профілі. На уроках трудового навчання профільне навчання може здійснюватись за такими типами:

1. Людина - Техніка: технічний, технологічний, транспортний, комп'ютерно-інформаційний, виробничий, проектно-конструкторський, дизайнерський.

2. Людина - Природа: сільськогосподарський.

3. Людина - Людина: побутово-обслуговуючий.

4. Людина - Знакова система: інформаційний.

5. Людина - Художній образ: народні ремесла [1, с.7-8].

У своїй Концепції профільного навчання П. Сікорський пропонує виробничо-технологічний напрям, який представлений такими профілями: будівельний, електротехнічний, механізації, агротехнічний, косметико- перукарський тощо [8, с.48].

Якщо вчитель трудового навчання враховує пізнавальні інтереси учнів до відповідної професії, знає їх здібності і нахили до певних предметів навчально - виховного циклу, він зможе зорієнтувати школярів на доцільний профіль навчання, а в подальшому — і на саму професію.

У школі на уроках трудового навчання учні в основному вивчають ручні операції: рубання, стругання, пиляння, обпилювання та ін. Із розвитком сучасного виробництва виникли нові обладнання, конструкційні матеріали та способи їх обробки. Матеріально-технічне забезпечення, недостатнє фінансування шкільних майстерень, а також небажання деяких вчителів трудового навчання виходити за межі навчальної програми, не здатне охопити сучасні технології. Проте час вимагає, щоб на уроках трудового навчання учні збагачувались знаннями про сучасні види виробництва, матеріали, технології їх обробки та оздоблення.

Технологічний профіль навчання сприяє формуванню технічного світогляду та відповідного стилю мислення, що забезпечує підготовку особистості до активної трудової діяльності, сприйняття навколишнього світу очима професіонала.

Так, на уроках профільного трудового навчання створюються всі умови для того, щоб учень перебував у ролі дослідника, активного пошукача, оволодівав дослідницькими прийомами, навичками самостійної творчої діяльності.

При здійсненні профільної підготовки на уроках трудового навчання не можна залишити без уваги сільську школу. Вона наближена до агропромислового виробництва і тому володіє широкими можливостями у підготовці учнів за даним напрямком. Сільські діти змалечку включені в продуктивну сільськогосподарську працю, їх основна діяльність пов’язана із працею на землі і тому вони потребують спеціальних знань. Це сприяє свідомому вибору молоддю технологічного напрямку навчання. З одного боку, сільська місцевість, виробник сільськогосподарської продукції отримують працівників високої кваліфікації. З іншого боку, випускники шкіл готуються до отримання не лише професій сільськогосподарського характеру, а й професій соціальної сфери. Тому сільська школа повинна враховувати соціальний та економічний потенціал села, створювати всі умови для навчання старшокласників відповідно до їх нахилів та інтересів, початкової професійної підготовки.

Профільне трудове навчання є комплексною проблемою. На основі досліджень Д. Сметаніна, М. Панченка та Б. Федоришина про профорієнтаційну роботу в школі, ми виокремили аспекти профільного трудового навчання: економічний, соціальний, психологічний, медико-фізіологічний та педагогічний [9, с.3-29].

Економічний аспект — подання інформації та ознайомлення старшокласників із демографічною ситуацією трудових ресурсів, які залучаються у сферу матеріального виробництва у даний час та в перспективі, врахування потреби кваліфікованих кадрів різних професій та спеціальностей як у своєму регіоні, так і в державі в цілому.

Соціологічний аспект заперечує всіляку недооцінку професій матеріального виробництва. При цьому відбувається узгодження індивідуальних намірів учнів з потребами народного господарства, усвідомлення суспільного значення професії. Здійснюється формування кваліфікації та відбувається професійний ріст учня ще у школі, що, у свою чергу, призводить до збільшення продуктивності праці.

Психологічний аспект — вплив на психологію особистості учня з метою остаточного і свідомого визначення ним майбутньої професійної діяльності. Відбувається психологічна готовність учня до вибору і засвоєння профілю навчання, його орієнтація у світі професій.

Згідно з медико-фізіологічним аспектом у профільному трудовому навчанні враховуються анатомо-фізіологічні задатки і вікові особливості учнів (відповідність фізичної та розумової діяльності учнів їх природній сформованості).

Педагогічний аспект передбачає високий рівень загальної і політехнічної освіти, шляхи вивчення і підвищення ефективності навчально-виховної роботи молоді з метою її підготовки до професійної діяльності.

На основі опрацьованої психолого-педагогічної літератури, наукових праць учених можна чітко сформулювати основні завдання профільного трудового навчання:

- свідомий вибір учнем майбутньої професійної діяльності;

- підготовка людини і професіонала, готового працювати в сучасному інноваційному технологічному суспільстві та бути конкурентоспроможним на ринку праці;

- підготовка учнів до професій, пов’язаних із виробничою матеріальною сферою;

- поглиблене вивчення предметів технологічного напрямку, що передбачають ознайомлення з основами сучасного виробництва, інформаційно - комунікативними технологіями, сучасною технікою; отримання інтегрованих наукових знань з інших освітніх галузей, які сприяють розвитку творчих та індивідуальних здібностей і дають можливість отримати довузівську та професійно-практичну підготовку;

- виховання патріотизму шляхом залучення учнів до вивчення народних традиційних ремесел;

- формування навичок і умінь трудової діяльності з метою їх застосування в нестандартних умовах сучасного суспільства;

- повноцінний фізичний, духовний та психічний розвиток особистості;

- формування в учнів ціннісних орієнтацій, технологічного мислення та світогляду;

- навчання протягом усього життя, самостійний пошук та опрацювання інформації, застосування її в практичному житті.

Отже, профільне трудове навчання виконує складні завдання, що відповідають тенденціям розвитку особистості. І лише спільна робота учителів, учнів і батьків, врахування всіх умов функціонування школи дозволить вирішувати поставлені завдання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Готовність до профільного навчання / упоряд. В. Рибалка; за заг. ред. С. Максименка, О. Главник. - К.: Мікрос-СВС, 2003. - 112 с.

2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. - Режим доступу: Http://www. mon. gov. ua.

3. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Коваленко В. С. Концептуальні основи формування інтегрованих природознавчих курсів у старшій школі /

В. Р.Ільченко, К. Ж.Гуз, В. С.Коваленко // Профільне навчання: теорія і практика: зб. наук. праць за матеріалами методолог. семінару АПН України - К.: Пед. преса, 2006. - С. 118-124.

4. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2003. - № 24. - С. 3-15.

5. Концепція трудового навчання і креслення. - Режим доступу: Http://oipopp. ed-sp. net/metod/64/64_1.doc.

6. Лернер П. Місце і роль профільного навчання в професійному самовизначенні випускників 12-річної школи / П. Лернер // Завуч. - 2003. - № 14.

- С. 6-7.

7. Про підсумки розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти у 2008/2009 навчальному році та завдання на 2009-2010 навчальний рік // Інформаційно-аналітичні матеріали до підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України 26 серпня 2009 року. - Режим доступу: Http://www. mon. gov. ua.

8. Сікорський П. І. Основні завдання і принципи профільного навчання в загальноосвітній школі / П. І.Сікорський // Профільне навчання: теорія і практика: зб. наук. праць за матеріалами методолог. семінару АПН України. - К.: Пед. преса, 2006. - С. 47-52.

9. Сметанін Д. А., Панченко М. Ф., Федоришин Б. О. Завдання, зміст і організаційні форми профорієнтаційної роботи в школі / Д. А.Сметанін, М. Ф.Панченко, Б. О.Федоришин // Система профорієнтаційної роботи в школі. - К.: Радянська школа, 1975. - С. 3-29.


Похожие статьи