Головна Педагогіка Нова педагогічна думка ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ
joomla
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ
Педагогіка - Нова педагогічна думка

УДК 37.014 Євгенія Тихомирова,

Доктор політичних наук, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк

У статті розглядаються питання формування іміджу освітніх закладів. Аналізується взаємозв’язок проблеми іміджування та рейтингування навчальних закладів. На основі досвіду створення міжнародних рейтингів виявлено показники діяльності університетів, що можуть стати структурними компонентами їхнього зовнішнього і внутрішнього іміджу.

Ключові слова: бренд, імідж освітнього закладу, престиж, рейтинг, репутація, зв ’язки з громадськістю.

В статье рассматриваются вопрос формирования имиджа образовательных учреждений. Анализируется взаимосвязь проблемы Имиджирования И рейтингования учебных заведений На основе опыта создания международных рейтингов выявлены показатели деятельности университетов, которые могут стать структурными компонентами их внешнего и внутреннего имиджа.

Ключевые слова: бренд, имидж образовательного учреждения, престиж, рейтинг, репутация, связи с общественностью.

The article deals with the issue of forming the image of educational institutions. We analyze the relationship problem of image making and rating schools based on experience in creating the international rankings of universities identified performance measures that may become structural components of their external and internal image.

Key words: brand, image, educational institutions, prestige, rating, reputation, public relations.

Актуальність проблематики дослідження обумовлена, по-перше, тим, що будучи важливим інструментом побудови гармонійних стосунків, іміджева діяльність дедалі більше стає важливим організаційним та інформаційним ресурсом стратегічного розвитку закладів освіти. По-друге, іміджмейкінг (image making - робота зі створення іміджу) здатний зробити систему освіти більш відкритою і прозорою, поліпшити громадянам доступ до інформації не лише про діяльність освітніх установ, але і про систему реформування освіти. По-третє, зараз освітні заклади все більше змушені конкурувати між собою і звертатися до таких нових для них інструментів конкуренції, як імідж. По - четверте, робота над іміджем змушує більш уважно ставитися до громадської думки й суспільних інтересів, оскільки без підтримки першого й врахування других організації втрачають здатність нормального функціонування.

Постановка завдання. Науковці сьогодні досліджують різні аспекти застосування комунікацій з громадськістю в освітній сфері, про що свідчать численні публікації, присвячені цій проблематиці. Російськими вченими, зокрема, з 1998 по 2008 рр. включно, у контексті освітнього іміджмейкінгу було захищено 22 дисертації: з педагогіки, психології, економіки, соціології і філології [8]. Українські науковці останнім часом також регулярно звертаються до вивчення процесів формування іміджу освітніх установ різного рівня і спрямування. Вони, зокрема, досліджували формування іміджу закладів освіти як певну систему стратегічних дій [5], цілі та завдання іміджевої діяльності сучасної системи освіти у контексті інтеграції до європейського освітнього простору [12], характеризували взаємозв’язок іміджу освітньої установи та особистості керівника [15], розробляли методику оцінки іміджу навчального закладу [9], розглядали імідж вишу як важливий чинник конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг [11], аналізували роль репутації у створенні іміджу вишу [4], вивчали актуальність ефективної ПР- кампанії для установ освіти та специфіку зв’язків з громадськістю освітньої галузі в сучасній комунікаційній парадигмі, розробляли ПР-кампанії для вишів [2].

Фактично поза увагою дослідників поки що залишився взаємозв’язок проблеми іміджування та рейтингування навчальних закладів. Мета нашого дослідження - виявлення на основі досвіду формування міжнародних рейтингів показників діяльності вишів, що можуть стати структурними компонентами зовнішнього іміджу сучасних українських університетів.

Методологія дослідження ґрунтуються на загальнонаукових підходах, зокрема, системному, структурно-функціональному, компаративістському.

Результати дослідження. Як відомо, імідж у перекладі з англійської image

- образ, відображення, подоба. У науці існує багато визначень поняття «імідж». З метою чіткого тлумачення сутності «іміджу» ми розводимо, перш за все, поняття «репутація», «авторитет», «престиж», які іноді ототожнюються в наукових та публіцистичних джерелах [13, с. 234-235]. І, хоча всі вони пов'язані певною мірою з отриманням довіри, усі ці категорії, на відміну від поняття «імідж», пов’язані з оцінками об’єкта соціальним оточенням і не передбачають обов’язкового виникнення мислених конструкцій.

Поряд з терміном імідж дедалі більше вживають і поняття бренд (brand) - уявлення людей про відповідний товар, послугу, компанію або особистість. Вважають, що він може мати вигляд власного імені, символу або графічного зображення, яке представляє економічний об'єкт та однозначно з ним асоціюється в свідомості споживачів. Іноді бренд ототожнюють з торговою маркою, проте остання завжди має правове закріплення, бренд же - не обов’язково має бути узаконеним [6, с. 105].

Ми підтримує думку тих дослідників, які вважають, що менеджмент освітньої установи передбачає формування і підтримку як іміджу, так і створення та просунення бренду. Але кожне з цих завдань має свої специфічні інструменти втілення. Ми ведемо вести мову саме про імідж освітніх установ. Його ми будемо трактувати як певний стан свідомості людей, певний образ, мисленнєву конструкція того, що люди бачать, як збірний образ освітньої установи, що відображає її престиж, репутацію та авторитет.

Як зазначають Ф. Котлер і К. Л. Келлер, імідж відноситься до предмету маркетингу. Вони підкреслюють, що «організації активно працюють над створенням у свідомості своїх потенційних клієнтів сильного, сприятливого і унікального іміджу... Університети, музеї, концертні зали, некомерційні організації - всі вони використовують маркетинг, створюючи собі позитивний імідж, бо висока репутація в очах громадськості є однією з основних складових успіху в боротьбі за аудиторію та фінансові кошти» [7, С. 25].

На думку цих авторів імідж має бути: сильним, тобто бути конкурентним, сильніше впливати на поведінку споживачів, ніж інші фірми, товари, а також сильним в часовому аспекті - його сила повинна сприяти стійкості образу в часі, в тривалій перспективі; сприятливим для бізнесу вузу і для споживача, для обміну цінностями між цими взаємодіючими сторонами, сприятливим у сенсі полегшення транзакцій і зниження транзакційних витрат вузу і споживача; позитивним, що створює гарну репутацію, позитивне враження і образ; унікальним, що володіє унікальними рисами, в тому числі лідерськими компетенціями, сильними сторонами, конкурентними перевагами, унікальний імідж повинен виділяти освітній заклад серед інших освітніх установ.

Імідж - це найбільш важлива інформація про об’єкт, але не вся. Виникає питання - для кого вона найбільш важлива? Для об’єкта іміджу чи для громадськості, в очах якої виникає образ цього об’єкта? Думається, що для об’єкта. У західній науці існує поняття справжнього та цільового іміджу компанії, продукту, які і вбирають відповідно достатньо повну інформацію про об’єкт (справжній імідж), або ту, яка потрібна, яку компанія хоче нав’язати громадськості (цільовий імідж). На наш погляд, імідж вишу - це сконструйований образ для інших, тобто своєрідна самопрезентація, подання свого образу для інших, а головне завдання іміджмейкінга - образно подати уявлення про себе.

Зараз робота над створенням позитивного іміджу вищих навчальних закладів нерозривно пов’язана з рейтингуванням. В останнє десятиліття неухильно зростає популярність університетських рейтингів. Вони викликають значний суспільний інтерес, стають предметом підвищеної уваги ЗМІ, їх ретельно вивчають абітурієнти і студенти, керівники установ, політики й роботодавці. Незалежно від ставлення до самих рейтингів та їх достоїнств і недоліків, рейтингування, безумовно, сприяє формуванню образа як конкретного навчального закладу, так і національної системи освіти.

Оскільки університети реалізують чотири основні групи послуг: освітні, наукові, експертні і консалтингові, то критеріями рейтингування, як правило, стають такі складові їхнього іміджу: наявність визнаних наукових шкіл, кількість докторів наук, академіків і членів-кореспондентів академій, видані у відомих, іміджевих видавництвах підручники і монографії, індекси цитування авторів, кількість офіційних запрошень ведучих учених і викладачів

Університету для читання лекцій в інших вузах і тощо.

Як інтегральна оцінка іміджу, на думку російських науковців, можуть бути використані офіційно або неофіційно встановлювані рейтинги вузів. Можна вважати, що кращий рейтинг відповідає більше високому іміджу вузу й сприяє підвищенню іміджу, якщо інформація про рейтинг буде грамотно використана при його формуванні або корекції [6, с. 195].

Існує кілька самих відомих світових рейтингів вузів: Академічний рейтинг університетів світу (Academic Ranking of World Universities - ARWU), що складається Шанхайським університетом Цзяо Тун (інша його назва Шанхайський рейтинг вузів світу), рейтинг QS World University Rankings, що щорічно складається компанією Quacquarelly Symonds (QS), рейтинг Times Higher Education; рейтинг університетів Webometrics. Кожний із цих рейтингів має свої особливості й унікальну методологію ранжирування світових університетів.

На основі різноманітних рейтингів громадськість отримує дедалі більше інформації про ті чи інші характеристики іміджу вишів: вони стають своєрідною призмою, крізь яку об’єктивно оцінюється образ освітнього закладу у країні чи світі. «Рейтинги - важливий інструмент обґрунтування високого іміджу вузу й сильного впливу на об'єкти формування іміджу» [6, c. 228].

Існує думка, що результати таких рейтингів в основному негативно позначаються на формуванні іміджу вишів України та позиціонують Україну як країну з певним рівнем «освітньої неспроможності», а на національному рівні вони негативно позначається на формуванні громадської думки, часто несприятливої для більшості українських вузів.

З іншого боку, слід розуміти, що не всі рейтинги спираються на достовірну інформацію, репрезентативні вибірки й методики розрахунку. При використанні чужих рейтингів, говорять російські науковці, варто завжди мати відповіді на наступні питання: хто і як визначив рейтинг, чи достовірна вихідна інформація, як вона отримана, як оброблена, чи можна вірити рейтингу? Крім того, варто врахувати, що рейтинги можуть складатися на платний і безкоштовній основі. Як правило, усередині професійного співтовариства фахівці прекрасно поінформовані, яке місце і в якому рейтингу скільки коштує [6, с. 234].

З цим можна погодитися, але тільки певною мірою, оскільки рейтингування дає більш-менш об’єктивну оцінку, що містить не лише «абсолютну» інформацію, але і «відносну» - порівняльну, яка дозволяє побачити країну у контексті інших, на фоні інших. Рейтинги міжнародних організацій, освітніх інституцій, експертних агентств, що періодично оприлюднюються, з одної сторони, фіксують низькі показники за важливими критеріями розвитку освіти, а, з іншого боку - достатньо високі негативні показники розвитку освітніх процесів в Україні.

Аналіз міжнародних рейтингів дозволяє виділити пріоритети рейтингування освітніх закладів, які важливі для громадськості України. Тому не рейтинги та їхні укладачі «погані», коли створюється негативний імідж освітнього закладу, а він не досягнув ще такого рівня розвитку, щоб отримувати високі позиції у рейтингах, які будуть забезпечувати йому сприятливий імідж на міжнародному рівні, а без досягнення позитивних внутрішніх змін неможливо поліпшити імідж українських навчальних закладів у світі.

Як відомо, для визначення іміджу освіти використовуються різні інструментальні складові, зокрема, економічні (доходність), якості освіти, соціальні характеристики (частка іноземних студентів і викладачів), а також академічну репутацію або імідж тощо. Об’єктом рейтингування частіше за все стають різні показники у різному сполученні. «Показники й індикатори мають вибиратися, - зазначається у «Берлінських принципах визначення рейтингів вищих навчальних закладів», - відповідно до їх значимості та достовірності. Цей вибір повинен базуватися не лише на наявності й доступності даних, а головним чином на можливості кожного індикатора чи набору даних адекватно репрезентувати якість підготовки, важливі академічні й організаційні характеристики вищого навчального закладу. В кожному випадку необхідно чітко визначити, чому ці дані використовуються і що вони мають репрезентувати» [3].

Спробуємо уявити структуру освітнього іміджу вишів, виходячи з результатів міжнародних рейтингів.

Академічний рейтинг університетів світу (ARWU) використовує шість об'єктивних показників для ранжирування, в тому числі кількість випускників і співробітників, що отримали Нобелівську премію або медаль ФілдсА[73], число часто цитованих дослідників у 21 категорії, кількість статей, опублікованих в журналах Nature Та Science, індекси цитування для природничих і гуманітарних наук Інституту наукової інформації, індекси цитування провідних журналів Arts And Humanities Citation Index, розмір цього університету. У Таблиці 1 наведені перші десять вишів світу, що перемогли у цьому рейтингу.

Для складання рейтингу 2011 QS World University Rankings було використано такі показники - 1. академічна репутація, 2. репутація роботодавців, 3. співвідношення викладачів і студентів, 4. частка іноземних викладачів, 5. частка іноземних студентів і 6. цитованість на одиницю викладацького складу. У Таблиці 2 наведені перші десять вишів світу, що перемогли у цьому рейтингу.

Вуз номер один, згідно з рейтингом 2011, - Каліфорнійський технологічний інститут, більш відомий як Caltech, а Гарвардський університет - самий відомий у світі, бренд, що за оцінками деяких оглядачів, коштує дорожче, ніж Pepsi, Nike чи Sony, у цьому році поступився першим місцем, зайнявши друге. Найцікавіше, що 375-річий університет був повергнений більш юним і меншим за розмірами вузом. Зрозуміло, що розходження між вузами на вершині рейтингу незначні. Так, торік різниця між загальним балом Harvard, що зайняв перше місце, і Caltech, що зайняв друге місце, становила всього 0,1 бала. Цього року Caltech випередив Harvard з невеликим відривом по параметрах як «дослідження», «цитування» і, що найбільше істотно, за рівнем доходу. Harvard обійшов Caltech тільки по якості викладацького складу. Разом з тим, у Caltech при 294 учених 32 нобелевські премії [1].

Українські вузи в цей рейтинг не попали, що свідчить: цей набір показників, не охоплює структуру іміджі наших вузів.

Інтернет-імідж будь-якого наукового закладу у світі оцінюється за допомогою рейтингу Webometrics Ranking of World’s Universities (він укладається за спеціальною методикою, розробленою у відповідності до Берлінських принципів рейтингування вищих навчальних закладів [3] та аналізує не освітню діяльність університету загалом, а саме презентацію вишу в Інтернеті).

Для аналізу застосовуються 4 параметри. Розмір (size) - число сторінок регенерованих з чотирьох пошукових ресурсів - Google. com, Yahoo. com, Live. com (msn. com), Exalead. com. Видимість (visibility) - число унікальних зовнішніх зв’язків (external links) на університетський домен. Цінні файли (Rich files) - файли у форматах, які зазвичай використовують автори для представлення та поширення власних робіт. Враховуються файли MS Word doc PowerPoint ppt, Adobe Acrobat pdf, PostScript ps, а також деякі інші (дані отримуються від Google). Scholar - Google Scholar дозволяє оцінити кількість наукових матеріалів і їх цитованість для кожної академічної установи. Ці результати враховують публікації, звіти та інші академічні матеріали.

У рейтингу Webometrics найкращим серед вищих шкіл України визнаний Львівський національний університет ім. Івана Франка. Його місце в рейтингу - 1443. Після ЛНУ найвищі місця серед українських університетів посіли Київський національний університет ім. Т. Шевченка (1576-й), Національний університет «Києво-Могилянська академія» (1608-й), Донецький національний технічний університет (1634-й) та Харківський національний університет ім. В. Каразіна (1745-й)2. Перші десять місць у рейтингу «Webometrics» посіли університети США: перший - Массачусетський технологічний університет, другий - Гарвард, третій - Стенфордський університет (Каліфорнія). Місця українських університетів, очевидно, виглядають не надто яскраво. Проте, в світі існує ще близько 11 тисяч вищих шкіл, що поступаються кращим вітчизняним. Добре також, що кращі національні університети розташовані в різних регіонах України [14].

Таблиця 1

Світовий рейтинг університетів за 2011 ___________________

Рейтин

Г

Навчальні заклади

Країна

Національн ий рейтинг

Загальни й рівень

Оцінк

А

1

Harvard University

США

1

100.0

100.0

2

Stanford University

США

2

72.6

41.2

3

Massachusetts Institute of Technoloay (MIT)

США

3

72.0

72.8

4

University of California. Berkeley

США

4

71.9

68.3

5

University of Cambridae

Великобританія

1

70.0

87.1

6

California Institute of Technoloay

США

5

64.7

52.6

7

Princeton University

США

6

61.2

56.7

8

Columbia University

США

7

60.4

69.6


2Волинський національний університет займає 8811 місце (9,554; 9,692; 6,644; 7,229).


9

University of Chicaao

США

8

57.5

65.0

10

University of Oxford

Великобританія

2

56.4

55.5

Таблиця 2

Рейтинг 2011 QS World University Rankings [16] ____________


Рейтинг

Виші

Загалом

РепутаціяАкаде мічна

РоботодавцівРепутація

. Співвідношення і студентів.

Викладачів

Частка іноземних викладачів

Частка

Студентів.

Іноземних

Цитованість на одиницю викладацького складу

1

University of Cambridge United Kingdom

100

100

100

98.9

98.4

96.6

92.7

2

Harvard University United States

99.3

100

100

96.4

76.9

86.0

100

3

Massachusetts Institute of Technology (MIT)

United States

99.2

100

100.0

99.9

50.0

97.9

99.6

4

Yale University United States

98.8

100

100.

100

84.3

65.6

97.2

5

University of Oxford United Kingdom

98.0

100

100

100.0

98.2

95.9

82.0

6

Imperial College London United Kingdom

97.6

99.8

100

99.7

99.7

99.9

79.6

7

UCL (University College London)

United Kingdom

97.3

99.4

82.0

99.0

96.2

99.7

89.5

8

University of Chicago United States

96.1

99.9

90.0

95.8

71.5

81.4

92.3

9

University of Pennsylvania (UPenn)

United States

95.7

98.7

90.0

99.5

64.1

66.3

94.9

10

Columbia University United States

95.3

99.9

100

95.8

N/A

86.2

95.8

Установа

Кількість публікацій у Scopus

Кількість цитувань у Scopus

Індекс

ГіршА3

(h-

Індекс)

1

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

8842

24705

50

2

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

5399

17513

42

3

Львівський національний університет імені Івана Франка

3746

12435

34

4

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

2042

5954

32

5

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

3476

5400

29

6

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

2164

4350

25

3 Показник впливовості науковця, заснований на кількості його статей та їх цитування. Індекс був запропонований американським фізиком Хорхе Гіршем у 2005 Році.


7

Донецький національний медичний університет імені Максима Г орького

815

2583

25

8

Ужгородський національний університет

1251

3298

22

9

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

1439

2912

21

1

0

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

1330

2833

21

Українські виші можуть будувати власні іміджі і на основі рейтингу, побудованому на основі записів про публікації українських науковців у базі даних Scopus, що містить реферативну інформацію про публікації з найбільш інформативних журналів 5 тис. видавництв. У Таблиці 3 наведені перші десять вишів світу, що перемогли у цьому рейтингу.

Наукометричний апарат ScopuS[74] Забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. Наукометричні показники вищих навчальних закладів України впорядковані за h-індексом (h - кількість статей, на які є посилання в понад h публікаціях), а в його межах за кількістю цитувань.

Висновки. Завершуючи аналіз поставленої проблеми, варто підкреслити, що участь у рейтингах і їхнє використання корисно для створення іміджу, оскільки дозволяє визначити структуру іміджу за загальновизнаними показниками, подати їх авторитетно й викликати довіру споживачів. Але рейтинги без коментарів не сформують іміджу, оскільки коментуючи рейтинги й виявлені тенденції, можна збільшити ефект їхнього впливу на об'єкт формування образу. З іншого боку, варто розуміти, що вуз може не зайняти високе місце в рейтингу, а це може поставити його в скрутний стан і зробити участь у порівняльному оцінюванні шкідливим для його іміджу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бейти Фил. Мировой рейтинг университетов Times Higher Education 2011/2012. - [Електронний ресурс] - Режим доступу : Http://ru. osvita. ua/abroad/higher_school/articles/23693.

2. Березенко В. В. Розробка PR-кампанії для вищого навчального закладу [Текст] // Держава та регіони. Серія: Серія: Гуманітарні Науки. - 2010. - № 1-2.

- c. 96-101; Березенко В. В. PR освітньої галузі в сучасній комунікаційній парадигмі [Текст] Березенко В. В. // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. - 2010. - № 1. - С. 111-115; Березенко В. В. Актуальність ефективної ПР-кампанії для установ освіти [Текст] / Березенко В. В. // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. - 2010. - № 2. - С.183-186.

3. Берлінські принципи визначення рейтингів вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] - Режим доступу :

Http://dt. ua/EDUCATION/viznachennya_universitetskih_reytingiv_______________ skladova_evroin

Tegratsiyi_v_osvitniy_sferi-47345.html.

4. Дудко О. С. Роль репутації у створенні іміджу вищого навчального закладу (на прикладі Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 р.) [Текст] // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. - Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2011. - № 1. - С. 125-130.

5. Живаєва Т. Імідж освітнього закладу освіти та особистість керівника [Електронний ресурс]. / Т. Живаєва - Режим доступу : Http://osvita. ua/school/manage/1135.

6. Звездочкин Ю. Ю. Имидж-система университета [Текст] / Ю. Ю. Звездочкин, Б. Ю. Сербиновский; Юж. федеральный ун-т. - Новочеркасск: ЮРГТУ (НПИ), 2009. - 266 с.

7. Котлер, Ф. Маркетинг менеджмент. Экспресс-курс : пер. с англ. под науч. ред. С. Г. Жильцова [Текст] / Ф. Котлер, К. Л. Келлер. - 3-е изд.- СПб. : Питер, 2007.- 480 с.

8. Николаева В. И. Изучение имиджа образовательных учреждений [Електронний ресурс] / Николаева В. И. - Режим доступу : Http://www. marketing. spb. ru/mr/education/ei_image. htm.

9. Посохова І. С. Оцінка іміджу навчального закладу [Текст] / І. С. Посохова,

О. С. Казачінер // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: збірник наук. пр. / Укр. інж.-пед. академія. - Х., 2009. - Вип. 24-25. - С. 389-399.

10. Рейтинг вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus станом на 30.09.2011 [Електронний ресурс]

- Режим доступу : Http://euroosvita. net/?category=1&id=1277.

11. Субіна О. Імідж вищого навчального закладу як важливий чинник конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг [Текст] / О. Субіна // Вища школа : науково-практичне видання. - 2011. - N 1. - С. 46-54.

12. Тихомирова Є. Б. Організаційний та інформаційний ресурс розвитку сучасної системи освіти [Текст] / Є. Тихомирова. // Вища освіта України. Тем. випуск. Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. - 2006, дод. 3 (том 2). - С. 402-408.

13. Тихомирова Є. Б. Зв’язки з громадськістю: Навчальний посібник [Текст] / Є. Тихомирова. - Київ: НМЦВО, 2001. - 560 с.

14. Українські університети в світовому рейтингу «Webometrics»: не перші, не останні [Електронний ресурс] - Режим доступу : Http://varta. kharkov. ua/novini/ukraine/1083422.html.

15. Черновол-Ткаченко Р. І. Формування іміджу закладу освіти як певна система стратегічних дій [Електронний ресурс] / Р. І. Черновол-Ткаченко. - Режим доступу : Http://www. nbuv. gov. ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_ped/2008_34/15.html

16. World's Best Universities: Top 400 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://www. usnews. com/education/worlds-best-universities-rankings/top- 400-universities-in-the-world.

Похожие статьи