Головна Педагогіка Нова педагогічна думка ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ САМОСВІДОМОСТІ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
joomla
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ САМОСВІДОМОСТІ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Педагогіка - Нова педагогічна думка

УДК 37.01

Ольга КРАСОВСЬКА,

Кандидат педагогічних наук, доцент Міжнародного економіко-гуманітарного університету

Імені академіка Степана Дем ’янчука

У статті представлені дослідження шляхів підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування громадянської самосвідомості підростаючого покоління.

Ключові слова: громадянська самосвідомість, громадянська освіта, освіта для сталого розвитку.

В статье представлены исследования путей подготовки будущих учителей начальных классов к формированию гражданского самосознания подрастающего поколения.

Ключевые слова: гражданское самосознание, гражданское образование, образование для стабильного развития.

The article presents research of ways ofpreparation offuture teachers of initial classes to forming of civil consciousness of rising generation.

Key words: civil consciousness, civil education, education for steady development.

Постановка проблеми. Освіта для сталого розвитку — сучасний підхід до організації навчального процесу, який включає інформування членів суспільства про основні проблеми сталого розвитку, формування світогляду, що базується на засадах сталості, переорієнтацію навчання з передачі знань на встановлення діалогу, орієнтацію на порушення та практичне розв'язання місцевих проблем.

Мета освіти для сталого розвитку — сприяння засвоєнню знань, умінь та переконань, які дають змогу ухвалювати та впроваджувати рішення на місцевому та глобальному рівнях, спрямовані на підвищення якісного рівня життя і дають змогу майбутнім поколінням задовольняти свої потреби [7].

Освіта для сталого розвитку триває протягом усього життя і включає всі рівні і категорії освіти та навчання: дошкільну освіту, загальну середню освіту, вищу освіту, дистанційну освіту, перекваліфікацію, короткотермінове навчання (тренінги, стажування у вітчизняних та закордонних університетах та організаціях), самоосвіту.

На нашу думку, злагоджена система громадянської освіти найповніше відповідає вимогам освіти для сталого розвитку суспільства в сучасній Україні. Громадянська освіта та громадянське виховання — це спеціалізована, систематична підготовка людей до активного суспільного життя в умовах демократії. Громадянська освіта є складною динамічною системою, що об’єднує такі аспекти:

• правові знання, на основі яких формуються уявлення про організацію життя громадян у демократичному суспільстві;

• громадянські цінності — норми, установки, якості, притаманні громадянину демократичного суспільства;

• досвід компетентної участі у суспільному житті та практичного застосування цінностей демократії [6].

Питання якісної громадянської освіти в Україні сьогодні надзвичайно актуальне. За визначенням ЮНЕСКО, воно — одне з найпріоритетнітттих у психолого-педагогічних, методичних та соціологічних дослідженнях. Головне завдання громадянської освіти на сучасному етапі — зв’язок із реальним життям і реальними завданнями, які розв’язуватимуть наступні покоління; забезпечення умов для набуття позитивного досвіду соціальних взаємин та плюралізм освітнього процесу. Сучасні реалії формування громадянського суспільства в Україні актуалізують проблему виховання правосвідомого громадянина, здатного жити і діяти в умовах демократичної держави.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є висвітлення шляхів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до процесу формування громадянської самосвідомості підростаючого покоління в умовах сталого розвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Психолого-педагогічні аспекти становлення громадянської самосвідомості сучасної молоді розкривають у своїх працях сучасні українські вчені: М. Й.Боришевський,

О. І.Вишневський, Н. І.Косарєва, Л. В.Крицька, І. М.Мельникова, Л. П.Омельченко, В. М.Оржеховська, В. А.Поплужний, К. І.Чорна.

Завдання формування громадянина України представлені сьогодні у багатьох концептуальних і нормативних документах. Так, виховний аспект розроблено і репрезентовано у проектах концепцій громадянського, національного виховання в Україні П. Ігнатенка та М. Руденка; в концепції громадянської освіти І. В.Жадан, Т. В.Клинченко, Л. М.Мицик,

О. Д.Наровлянського, С. Г.Рябова, І. Г.Тараненко.

Питання громадянської освіти знайшли відображення в концепції дванадцятирічної освіти, згідно з якою, школа є осередком формування громадянськості, що має сприяти розвиткові демократичної політичної культури, формуванню громадянської компетентності, політико-правових знань, політичних умінь, гідності та відповідальності молодих людей, усвідомленню і прийняттю ними демократичних принципів життя та пріоритету прав людини [5].

Сучасні науковці, вчителі шкіл, викладачі вищих навчальних закладів звертаються до проблеми визначення психолого-педагогічних засад громадянського виховання та громадянської освіти.

Виклад основного матеріалу. Освіта для сталого розвитку передбачає зміни в навчальному процесі, що стосуються викладачів, учнів та управлінь освітою:

• для викладачів — це перехід від передачі знань до створення умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду;

• для учнів — це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення;

• для керівництва навчальним закладом — це зміни у використанні ресурсів закладу, впровадження принципів сталості та демократизації в управлінні, налагодження діалогу із зацікавленими групами населення.

При цьому створюється таке освітнє середовище, де можливо:

• висловлювати та відстоювати власну точку зору;

• робити свідомий вибір між альтернативами;

• відповідати за свій вибір та прогнозувати його наслідки;

• слухати та розуміти інших;

• вчитися поважати демократичні рішення;

• розв’язувати конфлікти цивілізовано;

• вчитися домовлятися та взаємодіяти.

Громадянська освіта відповідає вимогам освіти для сталого розвитку і потребує переорієнтації уваги із забезпечення знаннями на опрацювання проблем та пошук можливих рішень. У громадянській освіті слід відкривати можливості для багатостороннього і міждисциплінарного аналізу ситуацій з реального життя. Усе це впливатиме на структуру навчальних програм та методи викладання і вимагатиме від викладачів відмовитися від ролі тільки носіїв інформації, а осіб, які навчаються, від ролі лише споживачів інформації.

З метою досягнення ефективності громадянської освіти для сталого розвитку необхідно:

• розглядати її у двох аспектах: інтегрування громадянської освіти для сталого розвитку в навчальні дисципліни, програми і курси; організація окремих курсів і програм із громадянської освіти;

• поширювати позитивний досвід в освіті, що сприятиме змінам у поведінці на користь сталого розвитку;

• зміцнювати співробітництво і партнерство педагогів з іншими учасниками процесу;

• впроваджувати нові підходи у навчанні (дискусії, «круглі столи»), заохочувати самоосвіту.

Аналіз навчальних програм та планів викладання професійно зорієнтованих дисциплін у педагогічних вищих навчальних закладах різних ступенів акредитації дозволяє зробити висновки про те, що обсяг сучасних знань, необхідних майбутнім учителям для формування громадянської самосвідомості учнів, міститься в певних документах. Проте, методика формування демократичних цінностей, відповідальності, готовності до участі в житті суспільства потребує розробки.

Для поширення ідей громадянської освіти, якісного впровадження її в навчально-виховні заклади, необхідно забезпечити підготовку фахівців у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації; розробку курсів, навчально - методичного забезпечення для підготовки майбутніх учителів.

У 2005-2006 навчальному році спецкурс «Громадянська освіта з методикою викладання у початкових класах» вводиться до навчальних планів педагогічного факультету Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука з метою підвищення рівня професійної підготовки учителів початкових класів. Необхідність викладання спецкурсу «Громадянська освіта у початкових класах» для майбутніх учителів 1-4-х класів зумовлена включенням нової освітньої галузі «Громадянська освіта» до навчальних планів загальноосвітніх шкіл України.

Зміст спецкурсу «Громадянська освіта у початкових класах» має інтегрований характер, тому органічно поєднує знання з основ педагогіки та вікової психології, методики виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку, етики, естетики, природничих дисциплін, історії України, світової та вітчизняної культури, правознавства.

Спецкурс «Громадянська освіта у початкових класах» сприяє формуванню професійної педагогічної свідомості вчителя початкових класів та передбачає оволодіння знаннями про цілі і засоби, плани і програми, сучасні педагогічні технології у галузі громадянської освіти молодших школярів в умовах сталого розвитку.

Пріоритетну роль у громадянській освіті учнів початкових класів відіграють інтерактивні методи, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії. Тому на практичних заняттях зі спецкурсу «Громадянська освіта у початкових класах» опрацьовуються активні методи ведення дискусії («гудіння бджіл», «сніжки», «концентричне коло» та інші), ситуаційно-рольові ігри, ігри- драматизації, «мозкові атаки», інтелектуальні аукціони, метод аналізу проблемної ситуації. Важливе місце посідає також проектна робота: організація різноманітних уроків-проектів, видання газет і журналів.

Застосування наведених форм і методів громадянської освіти та виховання покликані формувати в особистості когнітивні та поведінкові норми, що включають у себе вміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично та всебічно розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, здатність орієнтуватися й адаптуватися в нових соціальних умовах, захищати власні інтереси і поважати інтереси та права інших, самореалізуватися.

Висновки. Процес удосконалення сучасної системи професійної підготовки вчителів початкових класів визначається багатьма аспектами, зокрема покращенням змісту і методичної підготовки вчителів, застосуванням ефективних форм і методів навчання відповідно до вимог життя, забезпеченням новою навчальною літературою, доповненням змісту освіти новими спеціалізованими курсами, удосконаленими освітніми технологіями вищої школи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Боришевський М. Й. Психологія виховання і державотворення / М. Й.Боришевський // Психолого-педагогічні новини. - 1994. - №2. - С.1-2.

2. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси /

О. Вишневський. - Львів.: Львівський науково-методичний інститут освіти, 1996. - 152 с.

3. Жадан І. В. Концепція громадянської освіти в Україні / І. В.Жадан, Т. В.Клинченко, Л. М.Мицик, О. Д.Наровлянського, С. Г.Рябова, І. Г.Тараненко // Управління освітою. - 2005. - №12. - С.1-7.

4. Ігнатенко П. Р. Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспекти: навчально-методичний посібник / П. Р.Ігнатенко,

В. А.Поплужний, Н. І.Косарєва, Л. В.Крицька. - К.: Либідь, 1997. - 416 с.

5. Концепція середньої загальноосвітньої школи України // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. - 1992. - №4. - С.12.

6. Омельченко Л. П. Громадянське виховання / Л. П.Омельченко. - Харків: Основа, 2007. - 224 с.

7. Підліснюк В. Сталий розвиток в Україні: роль освіти: путівник /

В. Підліснюк, І. Рудик, В. Кириленко, І. Вишенська, О. Маслюківська. - К.: Вид. СПД «Ковальчук», 2005. - 88 с.

8. Чижевський Б. Г. Актуальні проблеми побудови системи виховання в умовах державотворення / Б. Г.Чижевський // Педагогіка і психологія. - 1997. - №1. - С.111-118.

9. Чорна К. І. Основні пріоритети у вихованні національної самосвідомості і громадянської культури учнів / К. І.Чорна // Педагогіка і психологія. - 1994. - №1. - С. 125-130.


Похожие статьи