Головна Педагогіка Нова педагогічна думка АНАЛІТИЧНІ КОМПЕТЕНЦІЇ В СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ
joomla
АНАЛІТИЧНІ КОМПЕТЕНЦІЇ В СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ
Педагогіка - Нова педагогічна думка

УДК 378.147.091.31 Ірина ШАМРАЙ,

Аспірантка кафедри педагогіки Кам ’янець-Подільського національного університету, викладач кафедри іноземних мов Подільського державного аграрно - технічного університету

У статті йдеться про значення аналітичних компетенцій в структурі професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів. Висвітлюються теоретичні основи впровадження аналітичної діяльності навчальної та професійної підготовки студентів. Визначається структура аналітичної компетенції студента, логіка та педагогічні умови її формування.

Ключові слова: аналітична компетенція, аналітичні вміння, професійна компетентність, професійна підготовка, самоаналіз, аналітична діяльність, компетентнісний підхід.

В статье говорится о роли аналитической компетенции в структуре профессиональной подготовки студентов вузов. Освещаются теоретические основы внедрения аналитической деятельности в учебную и профессиональную подготовку студентов. Определяется структура аналитической компетенции студента, логика и педагогические условия ее формирования.

Ключевые слова: аналитическая компетенция, аналитические умения, профессиональная компетентность, профессиональная подготовка, самоанализ, аналитическая деятельность, компетентностный подход.

The article describes the role of analytical competence in the structure of university students ’ professional training. Highlights the theoretical backgrounds of the implementation of analytical activity as a part of teaching and training students. Determines the structure of analytical competence of the student, logics and pedagogical conditions of its formation.

Key words: analytical competence, analytical skills, professional competence, professional training, self-analysis, analytical activity, competence approach.

В наш час актуалізується проблема формування позиції студента як суб’єкта власного професійного становлення, мобілізування особистісного потенціалу для вирішення різного роду завдань. За таких умов особливого значення набуває компетентнісний підхід, за якого основним результатом діяльності вищої школи повинна стати не сукупність знань, умінь і навичок, а система

Ключових компетенцій в інтелектуальній та професійній сферах. Тому стратегія нової системи вищої освіти сьогодні спрямована на формування компетентнішої моделі майбутнього фахівця. Отож, світній стандарт компетентнісно-кредитного формату передбачає нове проектування результатів освіти. Він покликаний окреслити результати навчання на рівнях бакалавра чи магістра з точки зору результатів у першу чергу фахової підготовки у контексті компетентнісної освіти. Формування аналітичної компетенції студента виступає необхідним компонентом процесу підготовки студентів до вирішення різноманітних навчальних, згодом - виробничих завдань.

Компетентнісний підхід у системі професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів став предметом наукових дослідження багатьох вчених: В. Баркасі, І. Бондаренко, Н. Босак, М. Васильєвої, С. Вітвицької, Г. Мухамедзянової, О. Палій, Л. Петровської, О. Пометун, Л. Пуховської, С. Савельєвої, Н. Наєнко. Дослідження Г. Нагорної, Г. Савченко, В. Чайки, Н. Зінчук висвітлюють шляхи вирішення проблеми професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти з посиленою увагою до аналітичної діяльності.

Водночас, залишаються не дослідженими ряд актуальних питань, пов'язаних з співвіднесенням завдань вищої освіти і процесів формування аналітичної компетенції студентів, з виявленням і описом всіх основних аспектів її практичного втілення, з вибором технологій їх формування. Отож, потреби розвитку вищої освіти в Україні, а також недостатня розробленість наукових теорій в галузі формування аналітичної компетенції студентів обумовлюють актуальність нашого дослідження.

Мета статті полягає у переосмисленні значимості компетентнісно - орієнтованої підготовки фахівців у вищій школі в умовах модернізації освіти через призму створення умов і самореалізації кожної особистості, що передбачає розвиток її інтелектуальних якостей, зокрема, аналітичної компетенції.

У нашій роботі ми користуємось дослідженнями Хуторського А. В., який пропонує трирівневу ієрархію компетентностей: ключові - відносяться до загального змісту освіти та розвитку інтелектуальної сфери; загально-предметні

- відносяться до певного кола навчальних предметів і освітніх областей; предметні - мають конкретно-предметний характер і можливість формування в рамках навчальних дисциплін [3, с. 63].

Система ключових компетенцій є необхідною для активного включення в професійну діяльність після закінчення вузу, забезпечення можливостей ефективної самоосвіти; розвитку інтелектуального потенціалу фахівців. Тому однією з найважливіших особливостей вищої освіти є зростання значення компетентності майбутнього фахівця. Сьогодні важливо бути не лише кваліфікованим фахівцем, а й, передусім, компетентним. Компетентний фахівець відрізняється від кваліфікованого тим, що він успішніше реалізує у своїй професійній діяльності отримані під час навчання знання, уміння та навички та здійснює постійний особистісний та професійний саморозвиток, що робить його цінним та затребуваним на ринку праці.

Щоб окреслити важливість аналітичної компетенції у професійній підготовці студента, звернемось до визначення професійної компетентності загалом, достатній розвиток якої є ціллю сучасної професійної підготовки.

Вітчизняні вчені по-різному тлумачать поняття професійної компетентності. У нашому дослідженні ми звертаємося до визначення професійної компетентності, запропонованого у словнику за редакцією академіка Н. Ничкало: “Професійна компетентність - сукупність знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності, уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію” [3, с. 781].

Педагог Л. Дибкова пропонує таке визначення: “Професійна компетентність

- здатність ефективно використовувати набуті знання, вміння і навички: вміння вирішити ту чи іншу проблему, наявність вмінь і навичок самостійності в плануванні, організації, контролю власної діяльності; креативність, здатність до саморозвитку, самоаналізу, саморегуляції, самоконтролю” [2, с. 19].

Із визначень професійної компетентності можна зробити висновок, що аналітична компетенція є однією з ключових у професійній підготовці сучасного фахівця.

Аналітична компетенція - це інтегрована риса особистості, яку потрібно цілеспрямовано формувати в умовах вищого навчального закладу на основі системи позитивних мотивів оволодіння аналітичною діяльністю як дієвим засобом вирішення професійних завдань. Організація навчально-виховного процесу, спрямованого на розкриття аналітичного потенціалу студентів та набуття первинного професійного досвіду повинна бути спрямована на розвиток основних аналітичних умінь:

• аналізувати явища, тобто розчленовувати їх на складові елементи (умови, причини, мотиви, стимули, засоби, форми прояву);

• осмислювати роль кожного елемента у структурі цілого і у взаємодії з іншими;

• знаходити в теорії положення, висновки, закономірності, що відповідають логіці даного явища;

• правильно діагностувати явище;

• формулювати стрижневе завдання (проблему);

• знаходити способи оптимального його вирішення.

Складність явища аналізу обумовлена також його нелінійною будовою. Так під час аналізу будь-якої інформації індивід працює із сукупністю даних різного характеру. Таким чином, його діяльність спрямована одночасно на певну кількість інформаційних потоків, що стосуються певної ситуації.

Процес аналізування стосується:

- навчального матеріалу. Для його засвоєння необхідно пов’язувати нові поняття з вивченими раніше, опорними поняттями і фактами. Аналіз дозволяє проникати вглибину інформації, не лише засвоїти, але й усвідомити її, зробивши таким чином частиною власного досвіду.

- технології та стилю навчальної діяльності. Це забезпечує значно ефективніше користування здобутими знаннями, задіючи не лише пізнавальну, але й емоційно-вольову сферу, актуалізуючи практичні навички, асоціативні зв’язки, покращує розуміння ситуації.

- технології та стилю професійного становлення. Аналітична діяльність допомагає створити міцне підґрунтя для подальшого розвитку та професійного самовизначення. За умови адекватно розвинутого мислення вона стає джерелом подальшої пізнавальної діяльності.

- результатів та процесу виконання роботи (професійної діяльності). Аналіз власної діяльності, як процес осмислення здобутого досвіду, є важливим засобом вирішення проблем, що виникають в процесі навчання чи професійної діяльності. Також самоаналіз надає стимул до самовдосконалення.

Послідовність процесу формування аналітичної компетентності передбачає проходження п’яти етапів:

• підготовчий етап передбачає виділення педагогами аналітики у складі фахової діяльності, формування змісту дисциплін, спрямованих на розвиток аналітичної компетенції, вибір методики формування аналітичної компетенції студентів у контексті професійної підготовки;

• мотиваційний етап передбачає створення позитивної установки на необхідність оволодіння аналітикою як частини професійної компетентності, цей етап має подвійне спрямування: необхідність аналітичної компетенції для професійного розвитку повинні усвідомити самі студенти, а також викладачі мають зрозуміти важливість аналітики як рушійної сили професійного розвитку студентів;

• когнітивно-діяльнісний етап пов’язаний із засвоєнням системи знань та конкретних умінь, необхідних для аналітичної діяльності та реалізації їх у навчально-професійній діяльності;

• оцінно-результативний етап спрямований на оцінку та самооцінку навчальних досягнень студентів, а саме показників сформованості аналітичної компетенції

• контрольно-коригуючий етап передбачає виявлення навчальних і професійних досягнень та прорахунків, аналіз їх причин та внесення у подальшому коректив у програму професійної підготовки студентів.

Успішне формування аналітичної компетенції студентів можлива за дотримання таких педагогічних умов:

А) організація педагогічного середовища з урахуванням потреб розвитку ключових інтелектуальних компетенцій;

Б) організація діяльності учасників на основі змісту послідовних етапів формування аналітичної компетенції;

В) актуалізація сукупності суб'єктивних когнітивних і особистісних характеристик викладача та студента, необхідних для успішного формування аналітичної компетенції у контексті фахової підготовки у вищій школі.

Г) розробка та реалізація програми формування аналітичної компетенції студента.

За умов ефективної навчально-професійної підготовки відбуватиметься послідовний розвиток пізнавальних можливостей студента. Якщо поєднати професійну підготовку та власне розвиток аналітичної компетенції, можна буде прослідкувати їх висхідну траєкторію. В такому випадку рівні сформованості аналітичної компетенції можна хронологічно співвіднести із етапами опанування професійних знань.

- Рівень початкового оволодіння аналітичними уміннями співвідноситься з першим етапом і практикою спостережень і показових занять і, частково, з ознайомчою практикою;

- Рівень обмеженою сформованості аналітичних вмінь співвідноситься з другим етапом і з практикою "Вступ до спеціальності";

- Рівень достатньої сформованості аналітичних вмінь співвідноситься з третім етапом і практикою за профілем спеціальності та річною практикою;

- Рівень успішного розвитку аналітичної компетенції співвідноситься з четвертим етапом переддипломної практики, дипломного та магістерського дослідження.

Формування ключових компетенцій студентів є частиною культурних та освітніх змін, які відбуваються в системі освіти. Тому при підготовці майбутнього фахівця чільне місце має займати формування його аналітичного мислення, особливих аналітичних вмінь.

Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження пов’язано із впровадженням педагогічної технології формування аналітичної компетентності серед студентів різних спеціальностей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дибкова Л. М. Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів: автореф. дис. канд. пед. наук: спец.

13.0. 04 «Теорія та методика професійної освіти» / Л. М. Дибкова. - Академія педагогічних наук України, Інститут вищої освіти. - К., 2006. - 13 с.

2. Ничкало Н. Г. Методологічні проблеми безперервної професійної освіти /

Н. Г. Ничкало // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: наук.- метод, зб.. - К., 1994. - С. 22-26.

3. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно­ориентированного образования / А. Хуторской // Народное образование. - 2003.

- №2. - С.58-64.