Головна Педагогіка Нова педагогічна думка СИСТЕМА РОБОТИ РІВНЕНСЬКОГО ОІППО З ПИТАНЬ КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСВІТНІХ ОКРУГІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ ЗМІСТУ ОСВІТИ
joomla
СИСТЕМА РОБОТИ РІВНЕНСЬКОГО ОІППО З ПИТАНЬ КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСВІТНІХ ОКРУГІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ ЗМІСТУ ОСВІТИ
Педагогіка - Нова педагогічна думка

УДК 371.132:06.011 Надія МЕЛЬНИК,

Проректор із науково-методичної роботи, доцент кафедри управління освітою Рівненського ОІППО

У статті подано систему роботи Рівненського ОІППО з питань коорди­нації діяльності освітніх округів у напрямку забезпечення наступності змісту освіти науково-методичного супроводу діяльності освітніх округів як одного з шляхів до якісної професійної освіти.

Ключові слова: освітній округ, профільне навчання, науково-методичний супровід, наступність змісту освіти, модернізація освіти.

В статье представлено систему работы Ровенского ОИППО по вопросам координации деятельности образовательных округов в направлении обеспече­ния преемственности содержания образования научно-методического сопро­вождения деятельности образовательных округов как одного из путей к каче­ственному профессиональному образованию.

Ключевые слова: образовательный округ, профильное обучение, научно­методическое сопровождение, преемственность содержания образования, модернизация образования.

The article presents a system of Rivne OIPPO Coordination of education districts in ensuring continuity of curriculum research and methodological support of educa­tional districts as a means to the quality of professional education.

Keywords: Educational District, profile-on learning, scientific and methodologi­cal support, continuity of educational content, the modernization of education.

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти є регіо­нальним науково-методичним центром педагогічної освіти дорослих, творчий колектив якого продовжує кращі національні традиції в освітній галузі, проду­кує інноваційні ідеї та організовує їх реалізацію, запроваджує нові педагогічні технології та методики, інтерактивні форми навчання у практику підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Діяльність інституту відповідно до стратегіч­ного напряму розвитку національної освіти щодо інтегрування у світовий осві­тній простір спрямована на задоволення професійних та соціальних запитів пе­дагогічних працівників у системі підвищення кваліфікації з урахуванням інно­ваційного розвитку галузі та реалізацію науково-дослідної теми «Науково - методичні засади професійного розвитку педагогічних і керівних кадрів в умо­вах випереджувальної післядипломної освіти». Пріоритетним напрямом діяль­ності інституту є науково-методичний супровід профільного навчання в стар­шій школі, діяльності освітніх округів.

Освітній округ у сучасних умовах - шлях до якісної освіти, оскільки дозво­ляє створити послідовну, багатоступеневу систему надання якісних освітніх по­слуг. Округ не може створюватись як реакція на погіршення стану та рівня освітніх послуг, як «удосконалення» старої системи. Його створення орієнтова­не на розвиток і модернізацію освіти в умовах визначеної адміністративно - територіальної одиниці, на задоволення потреб учнів та батьків у якісній до - профільній підготовці та профільному навчанні, професійному самовизначенні тощо.

Профільна школа створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування їх професійно - світоглядної орієнтації у майбутньому. Вона найповніше реалізує принципи особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів, надає широкі можливості реального вибору кожним учнем власної освітньої траєкто­рії. Концепція профільного навчання в старшій школі визначає нові підходи до організації навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, які вимагають пе­вних змін у цілях, змісті, структурі та формах організації навчально-виховного процесу, а це в свою чергу актуалізує питання підготовки вчителя до роботи в нових умовах.

Сучасні тенденції модернізації освіти зумовлюють оновлення управління загальноосвітніми навчальними закладами як суб’єктами освітнього округу, по­силюється вплив соціуму та громадськості на управлінську діяльність. Така зміна орієнтирів висуває нові вимоги до управління освітніми округами, здійс­нення науково-методичного супроводу діяльності суб’єктів округу, до підгото­вки керівних та педагогічних кадрів, здатних успішно вирішувати завдання оновлення та модернізації освітньої галузі, впроваджувати інноваційні техноло­гії управління, навчання та виховання в окружний освітній процес для отри­мання якісно нових результатів.

Пріоритетного значення набуває потреба розробки теорії і практики управ­ління освітнього округу, комплексу науково-методичних дій у межах округу, зміст яких визначається як загальними завданнями і проблемами модернізації сучасної школи, так і конкретикою у певному територіальному освітньому про­сторі; формування готовності освітян-управлінців до партнерської діяльності з представниками місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самов­рядування, що опікуються проблемами освітньої галузі, громадськістю. Актуа­льною є проблема невизначеності концептуальних засад і принципів, стратегії модернізації окружної системи управління, спрямованої на мережеву взаємо­дію, скоординованість дій із громадою округу, відсутність спеціальних наукових дослідженьіз питань науково-методичного супроводу діяльності осві­тніх округів. Наше розуміння науково-методичного супроводу як нової педаго­гічної категорії полягає в тому, що це є технологія мережевої взаємодії суб’єктів освітньої діяльності, необхідними умовами якої є добровільність і партнерство, визначальними ознаками - особистісний і професійний розвиток як педагогічних працівників, так і учнів, а результатом - фундаментальна підго­товка усіх суб’єктів освітнього округу, підвищення якості освіти, забезпечення

Її наступності.

Недостатні повнота і системність досліджень напрямів перетворюючої дії освіти на суспільство регіону, зміни ступеня впливу освіти на різні суспільні сфери як результату її регіоналізації актуалізують вивчення цих питань. Упові - льненість процесу створення освітніх округів свідчить про недостатнє поши­рення наявного досвіду серед освітян та громад, нерозуміння того, що саме освітні округи сприятимуть регіональному соціальному, економічному та куль­турно-освітньому розвитку, створять умови для повнішого врахування інтересів батьків та учнів старшої школи як кінцевих споживачів освіти, додаткові мож­ливості щодо залучення ресурсів бізнесу й територіальної громади для розв’язання проблем та забезпечення розвитку освіти в межах конкретної адмі­ністративно-територіальної одиниці.

Сьогодні регіональна освітня система розуміється як система освітніх інсти­тутів, технологій, форм, методів і засобів освіти, механізмів взаємодії між ни­ми, проте у ході аналізу теорії та практики діяльності освітніх округів виявлені суперечності між сучасними запитами педагогічної практики щодо створення системи взаємодії освітніх інститутів із метою підвищення компетентностей учнів старшої школи та автономним функціонуванням навчальних закладів, на­явністю досвіду існування освітніх округів і відсутністю системи науково - методичного супроводу їх діяльності у сучасних умовах, існуючою моделлю науково-методичної роботи з педагогічними працівниками та потребою визна­чення концептуальних засад, принципів, стратегії модернізації окружної моделі науково-методичної роботи, спрямованої на реалізацію інноваційних перетво­рень на рівні освітнього округу .

Інноваційні процеси, характерні сучасному етапу модернізації освітнього простору, призвели до виникнення територіальних структурних утворень — освітніх округів як добровільних об’єднань навчальних закладів системи до­шкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти з метою створення умов для забезпечення рівного доступу до якісної освіти, всебічного розвитку особистості, оптимального задоволення культурно - освітніх потреб громадян, які проживають у межах відповідних адміністратив­них територій. В освітньому окрузі забезпечується не лише мережева взаємодія навчальних закладів із установами культури, фізичної культури і спорту, підп­риємствами, громадськими організаціями, а й оптимальне використання їх ма­теріально-технічних, фінансових та кадрових ресурсів.

Означене структурне утворення, що інтегрувало позитивні надбання проце­су оптимізації освітніх територій, отримало нормативно-правове обґрунтування в Положенні про освітній округ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року. № 777. Дане Положення регулює процес створення та функціонування освітнього округу як нового інституційного ін­струмента реалізації освітньої політики на місцевому рівні.

Освітній округ як інноваційна соціально-педагогічна система, в основу якої покладено принцип мережевої взаємодії всіх суб'єктів округу, потребує мето­дологічного підґрунтя, розробки системи управління організаційно - педагогічною діяльністю освітнього округу, сучасного науково-методичного супроводу для отримання конкретного результату; визначення та приведення у відповідність мети, змісту, методів та взаємодії суб’єктів освітнього округу що­до впровадження інновацій, які забезпечать випереджувальний розвиток освіти.

Зміни, які відбуваються у процесі розвитку сучасної профільної освіти (орі­єнтація на диференціацію, варіативність, різнопрофільність навчання, інтегра­ція загальної середньої та допрофесійної освіти), потребують оптимізації мере­жі освітніх закладів, використання сучасних підходів до визначення якості осві­ти, яка нерозривно пов’язана з необхідністю створення реальних умов рівного доступу учнівської молоді до якісної освіти, неперервної освіти впродовж усьо­го життя, виховання особистості, здатної до професійного зростання та мобіль­ності в умовах сучасного суспільства.

Над проблемою забезпечення наступності змісту освіти, професійного са­мовизначення особистості, впровадження профільної освіти, створення освітніх округів, науково-методичного супроводу їх діяльності працювало і працює ба­гато вітчизняних і зарубіжних науковців, практиків, зокрема: І. Ареф’єв,

Н. Бібік, І. Бурцева, Л. Ващенко, В. Громовий, І. Гришина, Д. Єрмаков, Г. Єльнікова, В. Кремінь, А. Мазак, І. Осадчий, В. Олійник, М. Павлова, В. Проскунін, Т. Терещук, Є. Чернишова, керівники регіональних освітніх струк­тур. Проте проблема не є остаточно розв’язаною, що зводить питання забезпе­чення наступності змісту освіти, науково-методичного супроводу діяльності освітніх округів у ранг пріоритетних.

Із метою забезпечення поетапного переходу старшої школи на профільне навчання завершено формування в Рівненській області освітніх округів, які сприяють організації та забезпеченню профільного навчання учнів, а особливо сільських шкіл із малою наповнюваністю. Усього в області їх функціонує 108. Освітні округи було створено з урахуванням тенденцій демографічної ситуації з метою об’єднання та координації зусиль суб’єктів округу; створення єдиного освітнього простору для забезпечення рівного доступу дітей відповідного віку до якісної дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, допрофесій - ної підготовки незалежно від місця їх проживання; надання можливості учням навчальних закладів освітнього округу здобувати знання та необхідні компете­нції з обраного профілю; ефективного використання творчого потенціалу педа­гогічних працівників; раціонального використання навчально-методичної, ма­теріально-технічної бази суб’єктів округу, її зміцнення та модернізації; забезпе­чення учням можливості вибору індивідуального освітнього напряму; впрова­дження сучасних педагогічних технологій та методик, інтерактивних форм на­вчання та виховання; координації навчально-виховного процесу суб’єктів окру­гу.

В умовах інноваційного розвитку України актуальною є проблема якісного оновлення післядипломної педагогічної освіти та її найвагоміших складових - науково-методичного забезпечення та супроводу профільної освіти, інновацій­ної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, освітніх округів.

Особливе місце у модернізації системи освіти відводиться сільській школі, яка виконує не лише педагогічну, а й соціальну функцію, адже переважна біль­шість навчальних закладів знаходиться у сільській місцевості. Перед керівни­ками, педагогічними колективами сільських шкіл стоїть складне завдання - створити такі умови, щоб кожен учень реалізував себе, зміг досягти успіху, а перед працівниками інститутів післядипломної педагогічної освіти стоїть за­вдання належного науково-методичного супроводу впровадження педагогічних інновацій у діяльність сільських шкіл. Рівненський обласний інститут післяди­пломної педагогічної освіти проводить низку заходів з орієнтацією педагогіч­них колективів загальноосвітніх навчальних закладів на творчу діяльність, на створення інноваційного освітнього простору сільського регіону та єдиної су­часної інформаційної бази з проблем здійснення інноваційної діяльності в умо­вах освітнього округу.

Із метою теоретико-методологічного обґрунтування, розробки та експери­ментальної апробації регіональних моделей профільного навчання, моделей освітнього округу в Рівненському обласному інституті післядипломної педаго­гічної освіти було створено науково-дослідницьку лабораторію «Профільне на­вчання» за напрямами: «Науково-методичне та організаційне забезпечення профільного навчання в старшій школі» та «Створення моделі освітніх окру­гів». Упродовж кількох років відпрацьовувалися різні моделі (модель управлін­ня відділу освіти освітніми округами, модель управління освітнього округу, модель управління базового закладу освітнього округу, модель соціального партнерства в освітньому окрузі, модель науково-методичної роботи з педагогі­чними працівниками в освітньому окрузі, модель психологічної служби освіт­нього округу), відстежувався досвід здійснення інноваційної діяльності сільсь­ких шкіл - суб’єктів освітнього округу у підвищенні якості навчання і вихован­ня, шляхи профілізації старшої школи. Зважаючи на певну складність упрова­дження педагогічних інновацій у діяльність сільських шкіл, було вирішено розв’язати дані проблеми з позицій системного підходу шляхом реалізації взає­мопов’язаних заходів на рівнях - обласному, районному (міському), освітнього округу за трьома напрямами: організаційному, науково-методичному і моніто - ринговому. Як результат: розроблено та апробовано моделі управління освітні­ми округами; оновлено зміст і форму підвищення кваліфікації педагогічних працівників у освітньому окрузі шляхом активізації та здійснення інноваційної діяльності вчителя та впровадження нових педагогічних технологій, інтеракти­вних форм і методів навчання дорослих; модернізовано систему роботи навча­льно-виховних закладів (суб’єктів округу) в освітніх округах; оптимізовано дія­льність науково-методичної та соціально-психологічної служби; розроблено та експериментально апробовано інструментарій для виявлення освітньої кон’юнктури, прогнозування попиту на ті чи інші профілі, моніторингу якості профільного навчання в освітньому окрузі, а також визначення оптимальних форм організації профільного навчання в сільських школах; проведено експер­тизу ефективності різних моделей допрофільної підготовки та профільного на­вчання, спрямованих на формування єдності наскрізних ключових компетент­ностей; створено банки та бази даних в освітніх округах, в тому числі обласний електронний банк інформації з проблем діяльності освітніх округів; розроблено науково-методичне забезпечення функціонування освітніх округів.

Фахівцями інституту післядипломної педагогічної освіти спільно з кращими методистами та директорами навчальних закладів, представниками громадсь­кості здійснено систему моніторингових досліджень щодо виявлення та оцінки дійсного стану мережі освітніх установ області; зроблено експертну оцінку мо­жливостей розвитку міжшкільної кооперації, її видів і напрямів («обмін» учи­телями, спільні навчально-виховні заходи, організація навчально-виховного процесу, використання приміщень і можливостей базових загальноосвітніх на­вчальних закладів, навчання учнів, координація діяльності установ, управління освітнім округом, зміцнення матеріальної бази опорної школи).

Наступним важливим кроком було вивчення рівня можливості надання на­вчальними закладами, які отримали статус опорних, додаткових освітніх пос­луг, організації на їх базі допрофільної підготовки та профільного навчання з врахуванням динаміки демографічних показників, перспективності населених пунктів (інфраструктура, дороги, зв'язок, доступ до Інтернету), проектної поту­жності приміщень навчальних закладів, якісного складу педагогічного колекти­ву.

Особливу увагу було приділено вдосконаленню діяльності методичних структурних підрозділів педагогічних працівників в умовах освітнього округу, активізації партнерських стосунків та співпраці з вищими навчальними закла­дами, установами охорони здоров'я і культури, які є суб’єктами округу.

Сьогодні держава і суспільство підвищили вимоги до педагогічних праців­ників щодо застосування ними інноваційних педагогічних технологій та мето­дик, інтерактивних форм, нових методів і засобів навчання, виховання й управ­ління, однак не створили для цього відповідних організаційно-педагогічних і психологічних умов. З огляду на це, освітній округ має визначити у концепції освітньої діяльності стратегію власної модернізації, спрямовану на професій­ний розвиток педагогічних працівників в умовах компетентнісноорієнтованої парадигми, працювати над створенням єдиного соціального інформаційно - освітнього простору, який забезпечуватиме можливість професійного росту кожному педагогу, відпрацьовувати і запроваджувати модель безперервної освіти впродовж усього життя, модель підвищення кваліфікації, побудовану на засадах диференційованого підходу, які б задовольнили потреби педагогічних працівників різних спеціальностей і категорій, що працюють у профільній шко­лі.

Працюючи над створенням такої моделі, керівники структурних методич­них підрозділів освітнього округу повинні здійснювати низку діагностичних досліджень, які дозволять отримати загальну інформацію про освітян, науково - методичне забезпечення й організаційно-педагогічні умови їхньої професійної діяльності, соціально-економічні умови функціонування системи освіти округу, закладу; з’ясувати рівень задоволеності педагогічних працівників змістом своєї роботи; виокремлять чинники професійного зростання. Це допоможе у доборі форм і змісту навчання, що пропонуватимуться педагогу в міжатестаційний пе­ріод в умовах функціонування освітнього округу.

Підвищення кваліфікації та супровід суб'єкта професійної діяльності в ме­жах освітнього округу необхідно здійснювати на основі реалізації комплексу взаємопов'язаних організаційно-педагогічних, науково-методичних, дослідно - експериментальних заходів. За такого підходу педагог перебуватиме в центрі освітнього процесу і систематично підвищуватиме свій професійний рівень.

Серед шляхів модернізації професійного розвитку педагога в умовах функ­ціонування освітнього округу: розроблення та апробація мобільної моделі під­вищення кваліфікації в умовах освітнього округу, в основі якої дидактичні принципи, що мають особливості реалізації у навчанні дорослих, а саме: прові­дна роль самоосвіти; урахування психофізіологічних особливостей дорослого, його професійного статусу; опора на власний досвід і досвід колег; індивідуалі­зація навчання; практична зорієнтованість здобутих знань; наступність, систем­ність і безперервність; використання модульної системи навчання дорослих, у ході якої будуть реалізуватися індивідуальні програми професійного розвитку, що містять перелік модулів, враховують вимоги замовників і професійні потре­би педагогів. Перехід до модульної форми організації методичної роботи відбу­ватиметься за умов використання сучасних наукових теорій синергетики й анд­рагогіки; педагогічної інноватики і менеджменту освітніх інновацій; урахуван­ня компетентнісного та технологічного наукових підходів; застосування актив­них та інтерактивних форм і методів навчання дорослих тощо; поєднання поте­нціалу методистів районних (міських) методичних кабінетів із практичним дос­відом кращих педагогів-предметників, що дасть змогу інтегрувати науку і прак­тику, орієнтувати у практичному напрямі регіональні наукові дослідження, здійснювати апробацію різноманітних нововведень, узагальнювати педагогіч­ний досвід, виробляти практичні рекомендації; наявність в освітньому окрузі спеціальних бібліотечних і ресурсних фондів для педагогів, баз даних; залучен­ня науковців і педагогів-новаторів до навчального процесу з метою поширення нових педагогічних напрацювань серед педагогів округу; запровадження нових педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, методик, інтеракти­вних форм у практику роботи; запровадження рейтингової системи оцінювання професіоналізму вчителів з урахуванням сучасних вітчизняних і світових вимог до їх професійної компетентності; залучення педагогічних працівників до учас­ті в інноваційних проектах; планування методичної роботи з педагогами відпо­відно до рівнів педагогічної творчості: інформаційно-відтворювальний, адапти­вно-прогностичний, раціоналізаторський, науково-дослідницький, креативно - прогностичний, що забезпечить диференціацію роботи з педагогами освітнього округу; залучення нових освітніх структур (консалтингових, моніторингових, маркетингових, психологічних тощо), що надають додаткові освітні послуги вчителям.

Результати моніторингових досліджень ефективності діяльності освітніх округів дають право стверджувати, що функціонування округів - це провідник нового підходу до якісного надання послуг в освіті, вони мають стати основни­ми елементами державно-громадської організації освітнього процесу, що дасть можливість залучати додаткові надходження, а також ефективно використову­вати наявні державні кошти для забезпечення освітнього процесу, оцінювання якості освіти і розробляти стратегію розвитку освітнього округу з урахуванням інтересів і ресурсів громад [3].

Із метою модернізації освітніх округів, узагальнення та представлення дос­віду їх діяльності, обговорення пріоритетних проблем їх функціонування на Рі­вненщині було проведено низку заходів. Зокрема, Всеукраїнську науково - практичну конференцію «Забезпечення можливостей для рівного доступу до якісної освіти в умовах профільної старшої школи», обласні науково-практичні конференції: «Профільне навчання як домінанта діяльності сучасного закладу освіти», «Теоретичні засади та практика реалізації профільного навчання, дія­льності освітніх округів», «Система профільного навчання: створення єдиного освітнього середовища профільного навчання в сільському регіоні». Проведено обласні семінари із питань функціонування освітніх округів та профілізації ста­ршої школи, їх науково-методичного забезпечення:

- науково-методологічні семінари для працівників інституту з метою ство­рення обласної мережевої системи методичного сервісу, організації інформа­ційно-консалтингової службу, забезпечення накопичувального фонду наукових та методичних матеріалів;

- семінари-практикуми для керівників опорних загальноосвітніх навчаль­них закладів із тем: «Організація і методика експериментальних педагогічних досліджень», «Упровадження педагогічних інновацій у діяльність загальноосві­тніх навчальних закладів сільського регіону»;

- семінар-практикум для координаторів профільного навчання у відділах (управліннях) освіти райдержадміністрацій (виконкомів рад міст обласного значення) із теми «Сучасні освітні технології, методики, інтерактивні форми роботи в профільній школі, освітньому окрузі», «Особливості науково - методичного супроводу інноваційної діяльності у сільських школах»;

- науково-методологічні семінари для керівників експериментальних на­вчальних закладів освіти «Інноватика в діяльності освітнього округу», «Ство­рення інноваційного освітнього простору сільського регіону: проблеми, пошу­ки, напрацювання»;

- семінари-практикуми для завідувачів рай(міськ)методкабінетів, навчаль­но-методичних центрів із тем: «Сучасні підходи до науково-методичного за­безпечення профільного навчання в умовах освітнього округу» на базі Острозь­кого району, «Науково-методична діяльність методичних служб із проблем впровадження педагогічних інновацій у діяльність сільських шкіл»;

- семінар-практикум для працівників методичних служб загальноосвітніх навчальних закладів і відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (викон­комів рад міст обласного значення) із теми «Управлінський супровід діяльності методичної служби щодо забезпечення ефективного функціонування системи освітніх округів, малокомплектних сільських шкіл», «Запровадження інформа­ційно-комунікаційних технологій - основа підготовки педагога до профільного навчання в умовах освітнього округу» та інші.

Працівниками інституту видано понад три десятки навчально-методичних посібників, зокрема: «Організація профільного навчання в сільських школах області», «Проблеми науково-методичного та організаційного забезпечення профільного навчання в умовах освітнього округу», «Система профільного на­вчання: створення єдиного освітнього середовища профільного навчання на ос­нові використання інформаційних технологій», «Інструментарій для здійснення моніторингу впровадження профільного навчання в області», «Організаційне та науково-методичне забезпечення діяльності освітніх округів», «Психолого- педагогічний інструментарій щодо організації та впровадження профільного навчання в сільській школі», «Сучасні підходи до організації профільного на­вчання та діяльності освітніх округів», «Використання портфоліо у допрофіль - ній підготовці та профільному навчанні», «Інноваційний розвиток сільських шкіл Рівненщини» тощо.

В інституті склалася система постійного консультування методичних пра­цівників базових закладів освітніх округів. Консультпункти з питань інновацій­ної діяльності, безперервної освіти, профільного навчання, інклюзивного на­вчання, роботи з обдарованими, здійснення моніторингових досліджень, упро­вадження інформаційно-комунікаційних технологій створені на базі навчально - методичних кабінетів та центрів. Проводяться консультації в інтернет-режимі, здійснюється онлайн-спілкування тощо.

Важливий акцент робиться на мережеву взаємодію методичних служб осві­тніх округів, районних (міських) методичних кабінетів (центрів) з обласним ін­ститутом післядипломної педагогічної освіти у зв’язку з орієнтацією не тільки на традиційні предметно-методичні послуги, а й нові види послуг у сфері осві­ти, серед яких - інформаційні, моніторингові і особливо дистанційний консал­тинговий сервіс за всіма напрямками діяльності.

Зміст та заходи міжатестаційного періоду (на рівні освітнього округу, ра­йонного (міського) методичного кабінету (центру), обласного інституту після - дипломної педагогічної освіти) плануються на основі діагностичних досліджень (можливість об’єктивного виявлення запитів і потреб педагогів) таким чином, щоб забезпечувати як потреби сьогодення у практичній діяльності педагога, так і бути прогностично спрямованими. Це дає можливість визначати пріоритетні напрями та продумувати інноваційні форми постійного науково-методичного супроводу педагогічних працівників.

Серед інших шляхів модернізації професійного розвитку працівників мето­дичних установ удосконалення діяльності медіатек, формування спеціальних бібліотечних і ресурсних фондів; дистанційне навчання; залучення педагогіч­них працівників до участі в інноваційних проектах.

Сучасний рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій дозво­ляє удосконалити професійну майстерність педагогів в умовах кожного освіт­нього округу. Для цього у науково-методичній діяльності інституту реалізуєть­ся декілька напрямів використання інтернет-технологій, зокрема: модернізація системи роботи з вивчення та узагальнення педагогічного досвіду освітян; об­мін досвідом роботи через веберенції, вебінари, форуми, електронну пошту то­що; інформаційне забезпечення праці педагога, який працює в інноваційному руслі (електронні банки даних); розповсюдження досвіду роботи фахівців (роз­міщення в електронному вигляді на web-сторінках окружного освітнього сайту та порталі ) тощо. Усі вони сприяють професійному саморозвитку, дозволяють здійснювати особистісно зорієнтовану інформаційну підтримку відповідно до напряму діяльності кожного педагога.

Особлива увага в інституті приділяється моніторинговим дослідженням, зо­крема: моніторингу професійного рівня педагогічних працівників; стану органі­зації педагогічного процесу і науково-методичної роботи в умовах освітнього округу; стану навчально-методичного забезпечення, в тому числі електронних програмних засобів тощо.

Отже, науково-методичний супровід діяльності освітніх округів, моделю­вання інноваційної системи методичної роботи в освітньому окрузі здійснюєть­ся з дотриманням співвідношення загальних, групових, індивідуальних, форма­льних та неформальних, обов'язкових та добровільних різновидів методичної роботи та самоосвіти, спрямованих на формування професійної компетентності освітян та працівників державно-громадських установ щодо продуктивної дія­льності в межах освітніх територій.

Специфіка означеного аспекту діяльності методичної служби полягає в то­му, що відносини учасників методичного окружного полілогу мають відбувати­ся за умов включення до нього не лише освітян - фахівців із проблем педагогі­ки, а й представників державно-громадських установ, що працюють на умовах партнерства. Означений факт потребує при розробці окружної моделі методич­ної роботи врахування різногалузевої фахової спрямованості учасників методи­чного процесу, різного ступеня наближення до освітніх проблем та неоднако­вих можливостей щодо їх оптимального вирішення.

Інформатизований інноваційний освітній простір спонукає методичні служ­би до збагачення та оновлення форм методичної роботи в освітніх округах, створення варіативного, поліфункціонального науково-методичного окружного середовища, що забезпечить умови розкриття творчого потенціалу суб'єктів освітнього процесу, збагачення їх професійного досвіду, наступність змісту освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аналітична записка. Стан і перспективи розвитку середньої освіти в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: /Http://webcache. googleusercontent. com.

2. Каплун М. Школа життя по-українськи: система профільної середньої освіти [Електронний ресурс] / М. Каплун. - Режим доступу: Http://centromonitor. com. ua/.

3. Кульпін П. Освітні округи як чинники модернізації управління освітою [Електронний ресурс] / П. Кульпін. - Режим доступу: Http://osvita. ua/school/manage/1741

4. Панкевич А. Освітні округи як один із напрямів реалізації державної по­літики в галузі освіти [Електронний ресурс]/ А. Панкевич. - Режим доступу: Www. nbuv. gov. ua/portal/Soc_Gum/obrii/.../Pankevich. doc. p.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про освітній округ» від 27 серп. 2010 р. № 777 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: search. Hgazakon. ua/l_doc2.nsf/.../KP100777.htmI.

6. Освітні округи: доповідна записка [Електронний ресурс] / Ін-т упр. сусп. змінами. - Режим доступу: www. istc. biz.

7. Освітня система сільського району: проблеми та перспективи розвитку / уклад.: Н. І. Клокар, М. С. Солодуха. - К. : АПН України, б. р.

8. Сільські освітні округи: аналітична записка [Електронний ресурс]. - Ре­жим доступу: http://www. istc. biz.

9. Олійник В. Теоретичні та організаційні аспекти управління розвитком си­стеми підвищення кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти / В. Олійник // Післядипломна освіта в Україні. - 2005. - № 1 - С. 27-34.

10. Осадчий І. Г. Основні засади функціонування територіальних освітніх округів у сільській місцевості / І. Г.Осадчий // Директор школи, ліцею, гімназії.

- 2001. - № 5 - 6. - С. 68 - 81.

11. Сливоцький А. Нові методи стратегічного мислення / А. Сливоцький. - К. : КМ Академія, 2002. - 43 с.

12. Чернишова Е. Р. Управление инновационными процессами в региональ­ной системе образования / Е. Р.Чернишова // Материалы международной науч­но-практической конференции. - Уральск. - 2008. - С. 147.