Головна Педагогіка Нова педагогічна думка КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ АНАЛІТИКО-ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИЧНИХ СЛУЖБ РЕГІОНУ
joomla
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ АНАЛІТИКО-ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИЧНИХ СЛУЖБ РЕГІОНУ
Педагогіка - Нова педагогічна думка

УДК 371 (477.84) Оксана БОДНАР,

Кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри методики викладання навчальних предметів та освітнього менеджменту Тернопільського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Розглядається проблема використання аналітики та експертизи у сфері функціонування методичних служб, проаналізовано основні питання критеріа - льного підходу в управлінні освітою, запропоновано модель оцінювання ефек­тивності аналітико-експертної діяльності методичних кабінетів.

Ключові слова: аналітика, експертиза, аналітико-експертна діяльність, критерії оцінки, оцінка показників, методична служба.

Рассматривается проблема использования аналитики и экспертизы в сфе­ре функционирования методических служб, проанализированы основные вопро­сы критериального подхода в управлении образованием, предложена модель оценки эффективности аналитико-экспертной деятельности методических служб.

Ключевые слова: аналитика, экспертиза, аналитико-экспертная деятель­ность, критерии оценки, оценка показателей, методическая служба.

The problem of using analytics and expertise in the operation methodical services is considered, the main question of the criteria approach to management education analyzes, a model of evaluating the effectiveness of analytical and expert activities of methodical service is proposed.

Keywords: analytics, expertise, analytical and expert activities, evaluation crite­ria, evaluation indicators, methodical service.

Постановка проблеми. Методична служба кожного регіону позиціонується як своєрідний аналітико-експертний центр, метою якого є надання сервісних послуг суб’єктам освітнього середовища щодо дослідження рівня освіти в регі­оні. Відповідно до нового Положення про районний (міський) методичний ка­бінет (центр) (2008р.) однією з важливих функцій РМК (Центру) є діагностич­на, яка реалізується через такі ефективні інструменти оцінки якості освіти, як аналітика та експертиза. Відтак актуальність оцінювання аналітико - експертної діяльності методичної служби обумовлена змістом названої функції, а також суперечностями між: постійно зростаючими потребами споживачів освітніх по­слуг щодо отримання своєчасної інформації про рівень освітньої діяльності на-

Вчальних закладів та недостатнім розвитком аналітико-експертних послуг, які надає методична служба; науковими здобутками в галузі аналітики та експерти­зи і практикою їх застосування; потребою оцінювання ефективності аналітико- експертної діяльності та відсутністю апробованих критеріїв оцінки.

Наведені аргументи актуальності розглянутої проблеми зумовлюють мету статті: окреслити наукові здобутки щодо моделювання критеріїв оцінки освіт­ніх об’єктів, обґрунтувати необхідність розробки критеріїв ефективності роботі РМК (Центрів), запропонувати модель критеріїв оцінки аналітико-експертної діяльності у сфері методичного менеджменту та навести приклад оцінки одного з показників.

Результати теоретичного аналізу проблеми. Одне з основних завдань, яке стоїть перед методичною службою, - це побудова нової гнучкої моделі регіона­льного методичного сервісу, яка б оперативно і кваліфіковано реагувала на по­треби суб’єктів педагогічної діяльності. Оскільки прийняття ефективних управ­лінських рішень у сфері методичної роботи можливе лише на основі своєчасної структурованої аналітичної інформації та виваженої об’єктивної оцінки освіт­ніх процесів і явищ, то важливим чинником впровадження освітніх реформ у системі методичного менеджменту є підвищення ефективності аналітико - експертної діяльності. Ця діяльність реалізується через основні функції, закла­дені у новому Положенні про РМК: цільові (прогностичну, компенсаторну, ін­формаційно-коригувальну) та організаційні (трансформаційну, діагностичну, моделюючу, інформаційно-аналітичну, організаційно-координувальну, соціаль­ну).

На початку 90-х років для оцінювання різного роду освітніх діяльностей на­уковці почали активно використовувати параметри «ефективність» і «результа­тивність». Ці ж параметри були перенесені для формування оцінки діяльності методичних кабінетів (центрів). Наукові підходи до таких параметричних вимі­рювань розглядали у своїх роботах В. І. Бондар, В. В. Дивак, Г. В. Єльникова, Ю. І. Завалевський, І. П. Жерносєек, Г. М. Литвиненко, К. М. Старченко, В. І. Пуцов, Б. Л. Тевлін та ін.

Завдячуючи працям засновників теорії ефективності Т. Пітерса, Р. Уотермана, Дж. Л. Гібсона та ін., поняття ефективність розглядалось в науці довгий час як суто економічна категорія. В економіці оцінка ефективності отримується діленням вагомості (ціни) отриманого результату на відповідні за­трати. Зрозуміло, що ця формула не підходить до оцінки освітньої діяльності, оскільки, у більшій мірі, в ній використовуються якісні показники. Тому в сфері управління освітою для вимірювання ефективності функціонування педагогіч­ного об’єкта застосовують, в основному, системи критеріїв.

В освітньому менеджменті розвинуті критеріальні підходи до оцінювання: педагогічних досліджень (С. У. Гончаренко), інноваційної діяльності (Л. М. Ващенко, С. М. Ніколаєнко), моніторингових досліджень (Г. В. Єльникова), якості педагогічних вимірювань (К. В. Корсак), ефективності управлінської діяльності керівника (Л. І. Даниленко, Н. М. Островерхова, А. М. Єрмола), педагогічних проектів (І. П. Підласий) та ін.

У методичному менеджменті сьогодні актуальними є спроби моделювання критеріїв оцінки: діяльності ЗНЗ (Л. М. Гриневич, Д. І. Дейкун, Л. М. K^rn^,

О. Л. Aнyфрієва, О. І. Локшина, Г. С. Сазоненко), методичної роботи (І. П. Жерносек, В. І. ^исюк, Б. Л. Тевлін, Ю. І. Завалевський, В. І. Пуцов), ефек­тивності впровадження інновацій (Л. М. Ващенко, С. М. Ніколаєнко), якості на­вчання (Б. І. Смирнов, КВ. ^рсак, Л. М. Петренко, З. В. Рябова), діяльності вчи­теля (Т. Б. Волобуєва, Л. І. Даниленко, В. В. Лаврук, A. K. Маркова,

Н. М. Островерхова, Є. М. Павлютенков, Т. В. Рогова, М. І. Слободянюк, Т. М. Хлебникова), атестації керівних кадрів та управлінської майстерності (В. М. Лизинський, В. І. Маслов, Г. В. Єльникова, A. A. Орлов, І. О. Пархоменко,

A. A. Петренко, ЮА. Самсонов).

Управління аналітико-експертним сервісом методичні структури здійсню­ється переважно на емпіричному рівні. Як результат - методична служба не во­лодіє науково обґрунтованими нормативами, стандартами, які б допомогли ви­значати результативність управлінської діяльності її співробітників у сфері ви­користання аналітики та експертизи.

Практичні аспекти застосування критеріїв до оцінки діяльності методичних служб апробували Івано-франківський, Тернопільський, Рівненський, Донець­кий та інші інститути післядипломної педагогічної освіти. Однак, критерії оці­нювання ефективності аналітико-експертної діяльності у сфері методичного менеджменту ще потребують досліджень. Такі критерії дадуть змогу методич­ним службам прийти до цілісного розуміння аналітико-експертної діяльності, декомпозувати її, визначати домінанти, здійснювати самооцінку та вносити ко­рективи в аналітико-експертну діяльність з метою підвищення рівня її інтелек­туальної наповненості та організаційної ефективності.

Виклад основного матеріалу. Aналітика та експертиза, як сучасні управ­лінські технології отримання інформації про стан педагогічних об’єктів, зумов­люють появу аналітико-експертної діяльності у сфері методичної служби. Ме­тодичні працівники за допомогою інструментів аналітики та експертизи не тільки з’ясовують реальний стан функціонування освітніх об’єктів, але й вибу­довують низку першочергових задач, які потребують науково-методичного су­проводу.

Спектр прикладів використання аналітико - експертної діяльності (далі ЛЕД) у методичному менеджменті достатньо широкий: діагностика навчальних дося­гнень учнів, експертна оцінка стану викладання навчальних предметів, моніто­рингові дослідження динаміки розвитку педагогічних об’єктів, маркетингові дослідження освітнього середовища регіону, експертиза інновацій, апробація підручників, атестація навчальних закладів та атестація кадрів тощо.

Ефективність AЕД у сфері методичного менеджменту розуміємо як опти­мальне використання ресурсного (інтелектуального та матеріально - технічного) потенціалу працівників методичних служб для отримання обґрунтованих аналі­тичних тенденцій та сукупності достовірних експертних оцінок педагогічних об’єктів (переважно в інтервальній шкалі), які дають змогу не тільки пізнати об’єкт у фіксованих кількісних та якісних характеристиках, але й сформувати інформаційний продукт для органів управління освітою. Ефективність вимірю­ється за допомогою критеріїв, які є мірилом якості функціонування системи

АЕД.

Моделювання критеріїв ефективності функціонування освітніх об’єктів здійснюється за таким алгоритмом: окреслення змістового наповнення критері - ального оцінювання об’єкта, генерування показників, формування первинного списку показників та їх ідентифікація, вибір параметрів, групування показників та їх кластеризація, фільтрування та мінімізація показників, уточнення змісту та експертиза валідності кожного показника, апробація, внесення коректив, розро­бка моделі критеріїв та вибір шкал оцінювання.

Модель оцінки ефективності АЕД (табл. 1) містить 8 показників, кожен з яких вказує на відповідні домінанти і розкладається на кілька підпоказників, які, в свою чергу, є складовими елементами змісту показника.

Кількість показників другого, третього та інших порядків нерегламентована. Зрозуміло, чим глибше декомпозуються головні показники, тим точнішою буде оцінка.

Для експертної оцінки ефективності аналітико-експертної діяльності засто­совуємо такі методи: А - анкетування, Б - бесіда, Д - вивчення документації, І

- інтерв’ювання, С - спостереження. Для спрощення процедури оцінювання пропонуємо максимальну шкальну оцінку 5. Її вибір стосовно кожного показ­ника здійснюється експертним методом комісій. Вибір вагомості з максималь­ним значенням - 3 бали пояснюється якісною градацією: дуже важливий показ­ник, менш значимий і найменш впливовий на ефективність АЕД загалом. За допомогою вагомості можна адаптувати оцінку до умов методичної служби. Для стимулювання розвитку показника варто піднімати вагомість. Інтервальна оцінка кожного показника отримується множенням шкальної оцінки на ваго­мість. Максимальна оцінка ефективності АЕД складає 81 бал. Реальну компле­ксну оцінку можна адаптувати до певного рівня градаційної шкали. Наприклад, 81-70 - високий рівень, 69-50 - достатній, 49-30 - середній, 29-1 - низький.

За допомогою вербально-числової шкали розробляємо діагностичну табли­цю для оцінки кожного показника. Наприклад, для оцінки такого напрямку дія­льності методичної служби як «Надання науково-методичної допомоги керів­никам закладів освіти щодо здійснення аналізу та експертизи освітньої діяльно­сті» можна застосувати наступну таблицю 2.

У межах всеукраїнського проекту «Критеріальний підхід до оцінки діяльно­сті районних методичних кабінетів як науково - методичних установ» була про­ведена апробація критеріїв оцінки аналітико-експертного компоненту зокрема. Аналіз статистичних даних демонструє достатньо високі оцінки цього компо­ненту. Найвищу оцінку отримав показник 3. «Використання аналітично - експертних висновків для моделюванні управлінських рішень науково - методичного характеру» - 8,5 (максимальне значення - 9). Високі значення по­казника підтверджують ефективність роботи методичних служб у напрямку впорядкування науково-методичної роботи через систему оперативних рішень. Найменша величина показника 7 («Система підготовки експертів за різними напрямками педагогічного оцінювання»). Для підвищення якості цього показ­ника необхідно методичним службам впроваджувати форми підготовки експер- тів-аналітиків.


Критерії оцінки ефективності аналітико-експертної діяльності РМК (ІМЦО)

З/п

Показники

Г оловні компоненти змісту показника

Інструме­

Нтарій

Ваго­

Мість

Шкаль­на оцін­ка

Інтегро­

Вана

Оцінка

Реаль­на оці­нка

1.

Надання науково-методичної до­помоги керівникам закладів осві­ти щодо здійснення аналізу та експертизи освітньої діяльності.

Розробка інструментарію для аналізу та експертизи.

Розробка або адаптація критеріїв оцінювання різних аспектів осві - тньої діяльності (уроку, виховного заходу, професійної діяльності педагога тощо).

А

Д

3

5

15

2.

Якість підготовки аналітичних матеріалів РМК (Центру)..

Структурованість, змістовність, логічність, включення оцінних суджень, висновків в аналітичних матеріалах.

Д

І

2

3

6

3.

Використання аналітично-екс­пертних висновків для моделюва­ння управлінських рішень науко­во-методичного характеру.

Розробка заходів щодо підвищення якості навчально-виховного процесу на основі проведеної діагностики (контрольних робіт, мо­ніторингу, експертизи тощо). Діагностична основа рішень науко­во-методичної ради РМК (Центру), колегії відділу (управління) освіти.

Д

3

3

9

4.

Науково-методичний супровід використання методів експерт­ного оцінювання педагогами

Надання консультацій щодо проведення самоаналізу та само - експертизи. Заходи РМК щодо забезпечення об’ єктивності педа­гогічного оцінювання.

А

2

4

8

5.

Розвиток діагностичної і моні - торингової бази РМК (Центру).

Наявність інструментарію для оцінювання педагогічних об’ єктів (анкети, тести, опитувальники, контрольні роботи ).

Д

2

5

10

6.

Координація аналітико-експерт­ної та моніторингової діяльності.

Планування моніторингових та діагностичних досліджень. Участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних моніторин - гово-експертних дослідженнях.

Д

Б

3

3

9

7.

Система підготовки експертів за різними напрямками педагогіч­ного оцінювання.

Форми роботи для підготовки педагогів-експертів з апробації під­ручників, оцінки авторських програм, експертизи інновацій тощо.

Д

Б

С

3

3

9

8.

Участь РМК в здійсненні моні­торингу якості освіти регіону.

Результати моніторингу динаміки рівня навчальних досягнень уч­нів; моніторингу умов забезпечення психічного та фізичного стану учнів навчальних закладів; моніторинг стану психічного і фізич - ного розвитку дітей дошкільного віку; навчально-методичного забезпечення дошкільної, шкільної та позашкільної освіти.

Д

3

5

15

Загальна кількість балів

81


Діагностична таблиця щодо оцінки показника «Надання науково-методичної допомоги керівникам закладів освіти _____________ щодо здійснення аналізу та експертизи» _______________________________

З/п

Зміст показника

Методи збору інформації

Макси­

Мальна

Оцінка

Реаль­на оці­нка

1.

Організація семі­нарів з аналітики та експертизи.

Аналіз доцільності тематики семінарів. Вивчен­ня запитів і потреб керівників. Аналіз виступів методистів. Оцінка ефективності семінарів та врахування досвіду у підготовці наступних за­ходів.

0,5

2.

Розробка та адап­тація методиста­ми критеріїв оці­нювання для оці­нки освітньої ді­яльності закладу.

Рівень критеріальних компетенцій методистів. Рівень валідності критеріїв та їх оптимальність. Тиражування розроблених критеріїв. Апробація та внесення коректив. Використання результатів критеріального оцінювання педагогічних об’єктів.

0,5

3.

Ефективність ко­нсультацій з ана­літики та експер­тизи для керів­ників закладів.

Наявність записів у журналах консультацій. Ви­користання наукової інформації під час консу­льтування. Пошук наукових консультантів для аналізу нестандартних управлінських та педаго­гічних ситуацій. Рівень задоволеності керівни­ків та педагогів отриманим консультуванням. Номінування методичним службами авторитет­них спеціалістів сфери освіти регіону на роль консультанта.

1

4.

Надання допомо­ги у навчанні внутрі-шкільних експерт-тів - аналітиків.

Розробка програм навчання. Наявність системи формування аналітико-експертних компетенцій. Залучення шкільних експертів до підготовки матеріалів самоаналізу закладу та окремих аспе­ктів освітньої діяльності.

1

5.

Участь методис­тів у педагогіч­них радах закла­дів з питань ана­лізу та експерти­зи освітньої дія­льності.

Співпраця методистів з навчальними закладами у плані підготовки аналітичних матеріалів на засіданнях педрад. Аналіз матеріалів педагогіч­них рад, розробка рекомендацій щодо підви­щення дієвості педрад.

0,5

6.

Використання ІКТ для консуль - тува-ння.

Проведення он-лайн консультацій. Розробка особистих сайтів методистів та використання сайтів наукових консультантів. Реєстр Інтернет - ресурсів, з яких можна почерпнути консульта­цію щодо аналізу та експертизи.

1,5

Загальна кількість балів

5

Якщо у методиста будуть сформовані відповідні аналітико-експертні ком­петенції, зросте не тільки об’єктивність педагогічного оцінювання, але й кра­щою буде мотивація його педагогічної діяльності, зросте самооцінка, сформу­ється фундамент для наукової роботи. Здатність прийняти вірне управлінське рішення на основі науково-обґрунтованої експертної оцінки - одне з найважли-


Віших умінь менеджера освіти як спеціаліста.

Кожна методична служба, оцінюючи свою АЕД, може довільно послугову­ватись даною моделюю, змінюючи кількісне значення вагомості показника та його шкальної оцінки відповідно до рівня розвитку АЕД та його ролі у методи­чному сервісі регіону.

Висновки. Отже, ефективність роботи методичних служб у великій мірі за­лежить від якості аналітико-експертної діяльності. Запропоновані моделі кри­теріїв оцінки аналітико-експертної діяльності сприятимуть вчасному виявлен­ню проблем; допоможуть розробляти заходи підтримки і розвитку аналітико - експертних компетенцій у методистів, стимулюватимуть підвищення їх стату­су; зумовлять пошук форм консультативного сервісу і загалом підвищувати­муть рівень довіри педагогічної спільноти до роботи методичних служб. Пода­льших наукових розвідок потребують питання розробки інструменту оцінки кожного з показників ефективності аналітико-експертної діяльності, дослі­дження траєкторій становлення консультативного статусу методиста, вивчення рольових позицій консультанта (експерта, аналітика, діагноста, проектанта то­що); розбудова консалтингових та аудиторських послуг у сфері методичного менеджменту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Науково-організаційні основи експертизи інноваційної діяльності в регіо­ні: Науково-методичний посібник / [Л. І. Даниленко, В. Ф. Паламарчук, О. І. Зай­ченко та ін.] / За ред. Л. І. Даниленко. - Логос, 2006. - 196 с.

2. Підласий І. П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навчаль­ний посібник [Текст] / І. П. Підласий. - К. : Україна, 1998. - 352 с.

3. Управління інноваційним розвитком районного (міського) методичного кабінету / К. М. Старченко, В. І. Пуцов, Ю. І. Завалевський, Г. М. Литвиненко. - Чернівці: Букрек, 2010. - 344с.


Похожие статьи