Головна Педагогіка Нова педагогічна думка ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ТА ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-ЮРИСТІВ ЗА СТУПЕНЕВОЮ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ
joomla
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ТА ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-ЮРИСТІВ ЗА СТУПЕНЕВОЮ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ
Педагогіка - Нова педагогічна думка

Ірина МАТКОВСЬКА,

Викладач Рівненського державного аграрного коледжу, м. Рівне

Сергій ШМЕРЕГА,

Викладач Рівненського державного аграрного коледжу, м. Рівне

На основі аналізу сучасних наукових підходів до визначення сутності сту­пеневої системи освіти обґрунтовано зміст та проблемні питання формуван­ня загальних та професійних компетенцій під час підготовки фахівців-юристів.

Ключові слова: ступенева система освіти, формування професійної юри­дичної компетенції, правова культура, юридична освіта, навчальна юридична консультація, готовність студентів до юридичної праці, пізнавальна спрямо­ваність.

На основании анализа современных научных походов к определению сущно­сти ступенчатой системы образования обосновано содержание и проблемные вопросы формирования общих и профессиональных компетенций во время под­готовки специалистов - юристов.

Ключевые слова: ступенчатая система образования, формирование про­фессиональной юридической компетенции, правовая культура, юридическое образование, учебная юридическая консультация, готовность студентов к юридической работе, познавательная направленность.

The content and problematic is sues of common and professional competences forming while professional lawyers, training are substantiated on the basis of mod­ern scientific approaches to the definition of the essence of degree educational sys­tem.

Keywords: degree system of education, forming ofprofessional legal competence, legal culture, legal education, educational legal advice office, students, readiness to the juridical work, cognitive awareness.

Вступ. Необхідність докорінного вдосконалення якості підготовки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог з урахуванням кон'юнктури ринку праці та світового досвіду, обумовлює необхідність перехо­ду до ступеневої системи освіти, що базується на суб'єктно-діяльнісному підхо­ді щодо встановлення цілей та змісту освіти і професійної підготовки для кож­ного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня. У вищих навчальних за­кладах сьогодні актуальною є якісна підготовка майбутніх фахівців за ступене - вою системою освіти. Важливим елементом підготовки фахівців за ступеневою системою освіти в ВНЗ I-II рівнів акредитації є формування додаткових якос­тей випускника, до яких можна віднести: володіння сучасними інформаційними технологіями, здібність до саморозвитку, мобільність, конкурентоспроможність на ринку праці і т. п. Тому під час розробки сучасних програм за ступеневою системою освіти за окремими дисциплінами і освітніми технологіями навчання необхідно передбачати формування не тільки професійних компетенцій - пре - дметно-спеціалізованих знань, умінь і навиків, але і загальних компетенцій.

Тому в ВНЗ повинна бути створена внутрішньовузівська система якості за кожною освітньою програмою, що включає наступні основні критерії якості навчання: формування ключових компетенцій у області, що вивчається; фор­мування загальних компетенцій фахівця; облік взаємозв'язку матеріалу, що ви­вчається, з іншими предметними областями в рамках навчального плану; впро­вадження прогресивних форм організації навчального процесу; використання нових інформаційних технологій; відповідність навчально-методичного матері­алу сучасному світовому рівню; використання активних методів навчання і ко­нтролю.

Постановка проблеми. Впровадження ступеневої системи вищої освіти і введення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" та "магістр" надає широкі можливості для задоволення освітніх потреб особи, забезпечує гнуч­кість загальноосвітньої, загальнокультурної та наукової підготовки фахівців, підвищення їх соціального захисту у ринку праці та інтеграцію у світове осві­тянське співтовариство. Введення ступеневої освіти в освітню галузь України значно розширило правові рамки фахівців, про що свідчить підписана Украї­ною у Лісабоні на спільній конференції Ради Європи та ЮНЕСКО конвенція про визнання кваліфікацій, які належать до вищої освіти у Європейському регі­оні.

Аналіз останніх досліджень. Дослідженню проблеми професійної підгото­вки фахівців завжди надавалась належна увага, зокрема, таким її аспектам, як: методологічні засади сучасної філософії освіти (В. П. Андрющенко, В. Г. Кре­мень, І. А. Зязюн), проблеми неперервної професійної освіти (С. У. Гончаренко,

Н. Г. Ничкало) та професійної підготовки фахівців у вищій школі (А. М. Алек­сюк, В. І. Бондар, В. А. Козаков, В. В. Олійник); розробка теоретичних положень компетентністної освіти (І. Н. Агапов, А. І. Зимня, Т. І. Каткова, Н. В. Кузьміна, Б. Оскарсон, Дж. Равен, С. Е. Шилов); розробка та впровадження сучасних педаго­гічних технологій професійної підготовки фахівців (В. П. Беспалько, О. В. Пєхо - та, С. О. Сисоєва). В останній час у працях науковців значна увага приділяється професійній підготовці юристів (В. Я. Бобров, Т. Б. Поясок, С. В. Федорова, І. Г. Хангельдієва, Е. Л. Харчевникова). [1] Як свідчать результати теоретичного аналізу, проблема підготовки майбутніх юристів в сучасних умовах є ще недо­статньо дослідженою у педагогічній теорії та педагогічній практиці. При цьому зміст навчальних дисциплін не повною мірою відповідає сучасним темпам роз­витку інформаційних технологій; недостатня увага приділяється самостійній роботі студентів при вивченні дисциплін юридичного спрямування; окрім того, студенти не завжди володіють навичками роботи майбутнього спеціаліста - юриста у всіх її формах. Все це знижує рівень розвитку компетентності майбу­тнього юриста.

Постановка завдань. Враховуючи об’єктивну потребу і соціальну значу­щість якісної професійної підготовки майбутніх юристів в умовах ступеневої освіти, актуальність проблеми формування їх загальних та професійних компе­тенцій, роль та місце сучасної ступеневої освіти у професійній підготовці та професійній діяльності майбутніх юристів темою наукового дослідження було обрано «Проблемні питання формування загальних та професійних компетен­цій під час підготовки фахівців-юристів за ступеневою системою освіти». Від­повідно до об’єкту та предмету дослідження визначені такі завдання: вивчити стан дослідження даної проблеми в педагогічній теорії та практичній діяльно­сті вищих навчальних закладів України та за рубежем. Розробити методичні ре­комендації щодо вдосконалення організації та методичного забезпечення дис­циплін юридичного циклу під час підготовки фахівців юристів за ступеневою системою освіти.

Виклад основного матеріалу. Професійна компетентність юриста є інтег­ративним особистісним утворенням теоретичних знань, практичних умінь, професійно значущих якостей, досвіду, що забезпечує ефективне виконання за­вдань юридичної діяльності та є основним критерієм професійного розвитку особистості. Професійно компетентний юрист - це той, хто здатний здійснюва­ти юридичну діяльність на високому рівні не тільки з позиції права, а й моралі, досягаючи позитивних результатів у сфері правового врегулювання суспільних відносин, захисту прав та свобод людини. Серед загальних компетенцій часто називають «уміння працювати в команді», «уміння здобувати нові знання», «знання та готовність до використання інноваційних ідей». Загальні компетен­ції є в достатній мірі універсальними для різних напрямків підготовки випуск­ників, і на етапі розробки моделі доцільно виділити та погодити необхідний мі­німум компетенцій, що становлять «універсальне ядро» підготовки сучасного фахівця. У першу чергу мова йде про соціально-особистісні та організаційно - управлінські компетенції, що характеризують взаємодію людини із суспільст­вом і іншими людьми, його вміння планувати свою діяльність, приймати управлінські рішення. [2]

Такий підхід дозволяє оптимізувати процес підготовки фахівця, тобто в умовах скорочення термінів навчання в бакалавраті забезпечити мінімальний набір компетенцій, необхідних для його швидкої адаптації на ринку праці, на­даючи при цьому широкі можливості для самовдосконалення у ході вивчення додаткових дисциплін. У цьому випадку, з одного боку, створюються умови для формування індивідуальних освітніх траєкторій студента, з іншого боку - з'являється можливість поглиблення професійної підготовки за рахунок деякої мінімізації загальних знань. [3]

Виділення «універсального ядра» актуально й для загальнонаукових компе - тенцій, що визначають, по суті, фундаментальність юридичної підготовки. Це дозволить зробити її ступеневою, сформулювати кваліфікаційні характеристи­ки бакалавра й магістра.

Спеціальні компетенції випускника також не повинні бути «всеосяжними». На практиці в професії юриста можна виділити кілька основних напрямків про­фесійної діяльності: виробничо-технологічний, науково-дослідний, організа­ційно-управлінський. Студент повинен мати можливість зробити усвідомлений вибір відповідних компетенцій виходячи зі своїх потреб і психологічних особ­ливостей. Прагнення «навчити всьому» в обов'язковому порядку в умовах ско­рочення термінів навчання в бакалавраті не дасть позитивного ефекту. Таким чином, формування компетенцій сучасного юриста є досить вагомою складо­вою підготовки майбутніх фахівців найвищої кваліфікації. [4]

Існують різні засоби професійно спрямованого навчання, які дозволяють моделювати елементи професійної діяльності юриста. До них належать навча­льні судові процеси, ділові ігри, участь у роботі клінік та інтернатур, де студе­нти отримують професійні навички захисту інтересів клієнта в суді першої ін­станції або в апеляційному суді, альтернативних методів розв'язання спорів, консультування, ведення інтерв'ю та переговорів, розв'язання задач, досліджен­ня фактів, організації правової роботи, керування нею при розробці законопро­ектів.

Важливими в контексті проблеми нашого дослідження є окреслені зарубіж­ними вченими рівні формування компетенцій під час навчання у вищому на­вчальному закладі, визначені в європейських країнах. Так, для першого рів­ня характерними є такі загальні для різних предметних галузей компетенції: здатність демонструвати знання основ та історії дисципліни; здатність логічно й послідовно представити освоєне знання; здатність контекстуалізувати нову інформацію й давати її тлумачення; уміння демонструвати розуміння загальної структури дисципліни й зв’язок між піддисциплінами; здатність розуміти та ви­користовувати методи критичного аналізу й розвитку теорій; здатність прави­льно використовувати методи й техніки дисципліни; здатність оцінювати якість досліджень у цій предметній галузі; здатність розуміти результати експеримен­тальних і спостережних способів перевірки наукових теорій.

На другому рівні майбутні фахівці повинні бути наділені такими компетен - ціями: володіти предметною областю на належному кваліфікаційному рівні, тобто володіти новітніми методами й техніками дослідження, знати новітні те­орії та їхні інтерпретації; критично відслідковувати й осмислювати розвиток теорії й практики; володіти методами незалежного дослідження й уміти пояс­нювати його результати на належному рівні; бути здатним внести оригінальний вклад у дисципліну відповідно до канонів цієї предметної області, наприклад, у рамках кваліфікаційної роботи; демонструвати оригінальність і творчий підхід; опановувати компетенції на професійному рівні [5]. Таким чином, формування компетентності входить у загальний контекст формування особистості. Тому важливим аспектом розуміння компетентності є її оцінно-світоглядна спрямо­ваність, що характеризує людину як суб’єкта спеціалізованої діяльності в сис­темі суспільного розвитку праці. Підсумовуючи здійснений вище аналіз науко­вої літератури, ми виділяємо такі структурні компоненти професійної компете­нтності фахівця в галузі юриспруденції: мотиваційний, інформаційно - технологічний, предметно-діяльнісний, саморегуляційний. [6]

Вже більше як 20 років Рівненський державний аграрний коледж готує мо­лодь з метою забезпечення країни кваліфікованими фахівцями-правниками. Наша філософія у сфері підготовки сучасного фахівця-юриста полягає не лише в забезпеченні глибоких знань з фаху, а й у відповідному морально-етичному вихованні, сприянні засвоєнню студентом суспільних цінностей і реалізації їх у майбутній практичній діяльності. Така підготовка має сенс лише в контексті за­гального виховання особистості, сприянні широкій освіченості майбутнього юриста, його моральної удосконаленості, інтелігентності, ерудованості ще зі студентської лави.

З огляду на те, що повноцінний розвиток особистості студента-правознавця залежить не лише від вивчення теорії права та законів, а й від спілкування з людьми, які вже досягли певних результатів у роботі і мають великий досвід, ми забезпечуватимемо участь науковців і юристів-практиків, дипломатів та по­літиків у проведенні навчального процесу задля реалізації в стінах коледжу триєдиного діалогу - студент - науковець - практик. Такі зв’язки не лише впливають розширення світогляду студентів, а й сприятимуть в подальшому організації проходження ними практики в державних адміністраціях, судових та правоохоронних органах і прокуратурі. Це відбувається завдяки налагоджен­ню ділових контактів між правниками і коледжем, встановленню конструктив­них та творчих зв’язків, які відповідають стандартам освітньої діяльності. Під­готовка конкурентоспроможного фахівця, відповідно до вимог ринку праці включає в себе такі напрями роботи, як проведення конференцій; організація майстер-класів; проведення науково-дослідної роботи.

Одним з важливих напрямів роботи коледжу є проведення щорічних регіо­нальних міжвузівських науково-практичних конференцій, участь у яких взяли студенти та їх керівники з шести навчальних закладів західного регіону нашої держави. Для формування професійної юридичної компетенції студентів ми ро­зширимо тематику та географію майстер-класів провідних юристів-практиків та теоретиків. Їх організація та проведення є інноваційною формою організації на­вчання і має інтегративний характер, що, своєю чергою, дозволяє індивідуалі­зувати та оптимізувати зміст навчально-виховного процесу.

Ми продовжуємо створювати умови для всебічного розвитку студента - правознавця. Молодь, яка має здібності до науково-дослідницької роботи, отримує у коледжі можливість безкоштовно брати участь у різних наукових конференціях, олімпіадах, науково-практичних семінарах.

У відповідності до Болонського процесу, у Рівненському державному агра­рному коледжі створено чітку систему ступеневої освіти, яка охоплює всі спе­ціальності. Вступ у наш навчальний заклад, по суті, є вступом до вищих навча­льних закладів ІІІ-IV рівня акредитації. Юридичне відділення коледжу підтри­мує тісні зв'язки з Львівським національним університетом ім. І. Франка, зок­рема, створено навчально-науково-виробничий комплекс з юридичним факуль­тетом університету, Національною юридичною академією ім. Я. Мудрого, де випускники відділення продовжують навчання.

Результати дослідження. Розроблено та обґрунтовано структуру професій­ної компетентності майбутнього юриста і технологічну модель її формування в процесі вивчення дисциплін юридичного циклу у вищих навчальних закладах; обґрунтовано напрямки вдосконалення змісту дисциплін юридичного циклу щодо формування професійної компетентності майбутнього юриста; визначено педагогічні технології, які сприяють ефективному формуванню професійної компетентності майбутнього юриста у процесі вивчення дисциплін юридичного циклу.

Висновки. Формування професійної компетентності майбутнього юриста в процесі викладання дисциплін юридичного циклу у вищих навчальних закладах набуває ефективності, якщо: - формування інформаційної компетентності май­бутнього юриста розглядається як складова його професійної підготовки; - про­цес формування професійної компетентності майбутніх юристів відбувається на основі технологічної моделі, яка визначає мету, функції, зміст та умови здій­снення означеного процесу; - зміст та педагогічні технології навчання дисцип­лін юридичного циклу спрямовані на формування компетенцій, сукупність яких визначає професійну компетентність майбутнього юриста. Реалізація ступене - вої підготовки на сучасному етапі є вимогою часу, потребою посилення гнуч­кості та варіативності системи освіти, що передбачає розвиток навчальних за­кладів з різними напрямами і рівнями підготовки майбутніх фахівців - правознавців. Таким чином, структурна реформа національної системи вищої освіти, яка спрямована на забезпечення мобільності, працевлаштування та кон - курентноздатність фахівців, є однією з умов подальших соціально-економічних змін, зміцнення державності України та входження в цивілізоване світове спів­товариство.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Калмикова Л. Реалізація ступеневої педагогічної освіти: навчання за інте­грованими навчальними планами //Початкова школа. - 2001. - № 12. - С. 5-9.

2. Про стан реалізації ступеневої вищої освіти відповідно до Закону України "Про вищу освіту": Рішення колегії від 4.12.03 № 12/5/ Міністерство освіти і науки України.

3. Марцин В. Вища школа України на шляху трансформації у європейський освітній простір //Вища школа. - 2007. - № 5. - С. 27-35.

4. Сидоренко В. Стандартизація ступеневої підготовки навчання, або Чи все так сталося, як бажалося?/ В. Сидоренко //Освіта. - 2002. - № 50. - С. 2

5. Бойко Ю. Ю. Формування психологічної готовності майбутніх юристів до професійної діяльності : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Бойко Юлія Юрії - вна. - К. : Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2008.

- 262 с.

6. Занік Ю. М. Інтелектуальна культура юриста : філософсько-правовий ас­пект : дис. канд. юрид. наук : 12.00.12 / Занік Юрій Мирославович. - К. : Київ­ський національний університет внутрішніх справ, 2006. - 178 с.


Похожие статьи