Головна Педагогіка Нова педагогічна думка ПЕДАГОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ЗАСІБ УПРАВЛІННЯ ЗНЗ
joomla
ПЕДАГОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ЗАСІБ УПРАВЛІННЯ ЗНЗ
Педагогіка - Нова педагогічна думка

УДК 37.07 - 048.35

Людмила ЩОГОЛЄВА,

Доцент кафедри управлінської діяльності

Волинського ІППО, відмінник освіти України

У статті розкрито розуміння моніторингу якості освіти як засобу управління школою; розглянуто різницю між поняттями «контроль» і «моніторинг»; представлено технологію моніторингового дослідження в закладі освіти.

Ключові слова: якість, якість освіти, контроль, моніторинг, технологія, система, системний підхід.

В статье раскрыто понимание мониторинга качества образования как средства управления школой; рассмотрено различие между понятиями «контроль» и «мониторинг»; представлена технология мониторингового исследования в образовательном учреждении.

Ключевые слова: качество, качество образования, контроль, мониторинг, технология, система, системный подход.

The article reveals a conception of educational system monitoring as school management instrument, shows a difference between controlling and monitoring, represents a technology of monitoring studies at educational institutions.

Key words: quality, quality in education, controlling, monitoring, technology, system, Systems thinking.

У Національній доктрині розвитку освіти зазначається: «Модернізація системи освіти спрямована на забезпечення її якості відповідно до новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики».

Ключовим аспектом забезпечення якості є рівень розбіжності між наявною ситуацією та перспективою, яку визначила для себе організація. Для того, щоб це визначити, необхідно зібрати інформацію [9, с.257]. Тому основним інструментом управління є система інформаційно-аналітичної діяльності, яка передбачає наявність прямих та зворотних зв’язків між управлінською та керованою системами. Процес забезпечення якості освіти в навчальному закладі за своєю суттю є процесом збору та аналізу інформації, який завершується прийняттям управлінського рішення.

Якість діяльності загальноосвітнього навчального закладу можна визначити тим, яким чином цей заклад досягає своєї мети, здійснивши аналіз інформації, зібраної під час контрольних заходів.

Одним із механізмів забезпечення якості освіти є педагогічний (освітній) моніторинг. Хоча сьогодні досить часто йдеться про моніторингові

Дослідження, суттєвими проблемами для керівників шкіл та педагогів є саме здійснення моніторингу; недостатні знання педагогів-практиків про цей феномен; відсутність системи внутрішньошкільного моніторингу.

Моніторинг — це постійне відслідковування процесу, явища з метою виявлення бажаного результату, прогнозу, стандарту. Іншими словами, моніторинг — це комплекс процедур зі спостереження, поточного оцінювання перетворень керованого об’єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об’єкта (наприклад, стандарту).

Часто моніторинг ототожнюють із контролем, хоча це різні речі.

Контроль — одна з основних функцій освітнього менеджменту, реалізація якої — це процес отримання та опрацювання інформації про хід та результати навчально-виховного процесу (створення інформаційно-аналітичної системи) з метою прийняття на цій основі певного управлінського рішення.

При такому тлумаченні контроль близький до моніторингу, сутність процесу якого «полягає в синхронності процесів спостереження, замірювання, вироблення на цій основі нових знань про стан об’єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення» [2, с.80].

Моніторинг — це інноваційний засіб (інструментарій) якісного управління школою. Педагогічний моніторинг, використовуючи дані медичних, психологічних, соціологічних досліджень, визначає, наскільки раціональними є педагогічні засоби дії, а дидактичні засоби — адекватними проголошеним цілям і завданням, виявленим індивідуально-типологічним особливостям учнів, специфіці середовища їх життєдіяльності.

Як бачимо, «контроль» і «моніторинг» — близькі, але не ідентичні поняття. Контроль — це оцінка фактичних результатів діяльності в різні інтервали часу, тоді як моніторинг в освіті — це системна процедура, мета якої

— не лише відстеження певного стану об’єкта, а з’ясування чинників, які потрібні для його розвитку та зміни ситуації.

З одного боку, контроль як дія є одним із методів моніторингового дослідження, а з іншого — контроль як функція використовує моніторинг як інноваційний інструмент якісного управління школою.

Для здійснення моніторингового дослідження в ЗНЗ керівник має бути ознайомлений з технологією моніторингу.

Поняття «технологія» (в перекладі з грецької — знання про майстерність) тлумачний словник визначає як:

- сукупність способів обробки або переробки матеріалів, виготовлення виробів, проведення виробничих операцій тощо;

- сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чого-небудь [4, с.472]

У зв’язку з цим технологія моніторингу — це певна послідовність дій, виконання яких є необхідним для досягнення поставленої мети. Фактично, технологія моніторингу — це збір, збереження та аналіз інформації з подальшим прийняттям управлінського рішення.

Моніторинг — це дослідження, що містить суто дослідницькі елементи: генеральну та вибіркову сукупність; мету і завдання; об’єкт і предмет; планування процедур; вибір суб’єктів (експертів); збір і статистичну обробку результатів; інтерпретацію; експертні висновки та рекомендації щодо прийняття певних управлінських рішень.

Замовниками моніторингових досліджень можуть бути різні учасники освітнього процесу, які зацікавлені в об’єктивному оцінюванні освітніх послуг, що їх надають навчальні заклади. А. М.Єрмола стверджує, що ініціатори моніторингових досліджень мають чітко усвідомлювати мету, предмет моніторингу (що треба досліджувати і для чого) та його наслідки, а також повинні бути готовими до сприйняття об’єктивної інформації. Крім того, вони мають пам’ятати, що висновки таких досліджень обов’язково матимуть певні наслідки, зокрема морального характеру [3, с.21].

Здійснення моніторингу розпочинається з видання наказу по школі (за певним напрямом), в якому визначаються: мета моніторингу та склад моніторингової групи; обов’язки її членів; терміни проведення дослідження. Керівник закладу проводить розширену нараду, на якій учасники навчально- виховного процесу ознайомлюються з наказом, системою моніторингових досліджень, завданнями моніторингу та способами його реалізації; визначається кількісний та персональний склад групи інформаційного забезпечення. До складу означеної групи можуть увійти представники адміністрації та органів громадського самоврядування, вчителі, учні, батьки. Крім того, призначаються відповідальні за збір інформації, за ведення чіткого обліку та здійснення аналізу на кожному часовому проміжку моніторингу (як правило, це представники дирекції школи, психологічної служби, керівники предметних кафедр), які в спеціальних зошитах фіксують зібрану інформацію, забезпечують її збереження, у ході вивчення приймають відповідні управлінські рішення, підводять підсумки щодо завершення дослідження, визначають проблеми і шляхи їх розв’язання.

Завданнями моніторингової (творчої, робочої) групи є визначення напрямів (факторів) здійснення моніторингу, підготовка проекту програми дослідження та розробка критеріїв оцінки за кожним напрямом; побудова факторно-критеріальної моделі (або відбір іншої моделі) оцінювання об’єкта моніторингу; визначення інструментарію оцінювання, розробка або відбір тестів, анкет тощо.

До основних труднощів при впровадженні моніторингових технологій відносять вибір інформаційно - критеріального ядра (ділянка виміру - критерій

- показник).

Збір та аналіз інформації слід здійснювати паралельно. Це дає змогу вносити корективи під час пошуку додаткових даних, залучати нові джерела інформації.

Інформаційна база дослідження може бути представлена у вигляді діаграм, схем, порівняльних таблиць тощо. Наприклад, інформаційна база моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів (з досвіду роботи директора ЗОШ №15 м. Луцька) у цифровому і графічному відображенні може бути представлена у вигляді порівняльної таблиці рівня навчальних досягнень учнів за 3 роки; таблиці навчальних досягнень учнів певного класу за І і ІІ семестри; діаграми рівня навчальних досягнень учнів кожного класу з кожного предмета (за навчальний рік); таблиці навчальних досягнень учнів кожного класу (з прізвищами учнів, за навчальними предметами, за І і ІІ семестри, за рік) у цифровому і графічному зображенні; таблиці рівня навчальних досягнень учнів (по предметах) у певного вчителя за семестр і рік.

Аналіз результатів висвітлює прозору та об’єктивну картину навчального процесу в школі, а при аналізі даних інформаційної бази сприяє покращенню можливості перспективного планування розвитку школи. Використовуючи дані і порівняння загальної кількості дітей у школі, кількості учнів по паралелях, кількості класів по паралелях, співвідношення кількості дітей у мікрорайоні та школі, порівняльних діаграм кількості учнів, які прибули і вибули протягом року та літнього періоду (за п’ять років), аналізуються причини руху кількості учнів у школі (як правило, це демографічні причини або причини, пов’язані з переходом дітей в інші навчальні заклади).

Заходи впливу включають рекламу школи, покращення рейтингових показників школи, зв’язки із ЗМІ, батьківською громадою тощо. Більш чіткою є можливість планування кількості дітей на перспективу, а також дітей, що навчатимуться в І і ІІ зміни, а це, у свою чергу, пов’язане з перспективним плануванням господарських заходів зі збільшення кількості місць у їдальні, гардеробі, режиму функціонування спортзалу, майстерень, медпункту, санвузлів тощо. Використання означеної інформаційної бази дає змогу передбачати потреби у педагогічних кадрах, курсову перепідготовку і підвищення педагогічної майстерності, тобто це матеріали для педагогічних консиліумів, педагогічних рад, засідань методичних об’єднань, обґрунтування наказів по школі.

Інструментарій: протоколи проведення атестаційної експертизи за напрямами діяльності навчальних закладів; електронні версії обрахунку рівня навчальних досягнень учнів за результатами: а) річного (семестрового) оцінювання, б) контрольних випробувань; анкети; корекційні карти (плани заходів щодо усунення виявлених недоліків; банк даних як форма накопичення інформації; базова кваліметрична модель тощо.

Результати: протоколи експертизи; аналітична довідка; банк даних як джерело аналізу та корекції; діаграми ефективності функціонування закладу; структурована інформація; методичні рекомендації; визначена система корекційних заходів.

Хід та результати моніторингового дослідження бажано реєструвати в спеціальному протоколі стану об’єкта, який вивчається.

Будь-яке моніторингове дослідження — це складний і тривалий процес, що потребує ретельної підготовки, дотримання певних правил і процедур.

Етапи впровадження системи моніторингу в освітньому закладі:

1. Підготовчий: аналізується психолого-педагогічна література та практичний досвід з проблеми; створюється банк даних; виявляються можливості школи для переходу до моніторингових досліджень; визначається творчий розвиток педагогів та їх готовність до впровадження інновацій.

2. Організаційний: оцінюється наявність необхідних ресурсів (фінансових, матеріально-технічних, часових, людських); планується дослідницька робота.

3. Практичний: визначаються критерії оцінки якості роботи загальноосвітнього навчального закладу за певними напрямами; декомпонуються фактори. Центральне місце в моніторингових процедурах посідає розробка моделі бажаного результату (створення еталонів), отримання нової інформації в процесі оцінювання та управлінська реакція на результати аналізу інформації. Здійснюється дослідження відповідно до плану; обов’язковими є управлінський супровід та контроль.

4. Аналітичний. Основний етап моніторингового дослідження завершується аналітичною роботою експертів: опрацьовуються матеріали; визначається співвідношення позитивних та негативних чинників, що впливають на функціонування об’єкта; готуються висновки та рекомендації, із якими ознайомлюють педагогічний колектив; складається план усунення недоліків.

Система моніторингу дає змогу оцінити якість освіти, якщо визначені стандарти, величини, які вимірюються, встановлені критерії, завдяки яким можна робити висновки про досягнення стандартів, ведеться збір даних і оцінка результатів, вживаються відповідні заходи.

Критерії оцінювання діяльності ЗНЗ Волинської області були розроблені в 2007 році на підставі Орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності ЗНЗ, затверджених наказом МОН України від 14.02.2005 р. №99. Ці критерії можуть бути покладені в основу розробки критеріїв для окремих регіонів, шкіл області. Крім критеріїв, необхідно визначити показники, тобто величини, які можна виміряти.

Технологія моніторингу потребує специфічних знань та вмінь. Викладачі кафедри управлінської діяльності Волинського ІППО не лише ознайомлюють педагогів із теорією та методологією моніторингових досліджень, але й на семінарах-практикумах навчають керівників закладів освіти виділяти ядро дослідження, формувати систему показників, будувати факторно-критеріальну модель оцінювання того чи іншого педагогічного явища.

Оновлення освіти полягає в переході на новітні педагогічні та управлінські технології. У зв’язку з цим на школу покладаються складні завдання: школа має довести «свою спроможність розв’язувати на сучасному рівні як традиційні, так і нові завдання, бути гарантом культурного і морального розвитку народу» [1G, с.154], довести відповідність освітнього процесу державним освітнім стандартам.

Сьогодні слід розглядати питання про створення та функціонування моніторингу як системи, як цілеспрямованої взаємодії керуючої та керованої підсистем для досягнення запланованих результатів. Система моніторингу якості освіти на рівні навчального закладу (локальному) дозволить забезпечити високий рівень якості освіти, надаючи об’єктивну і своєчасну інформацію про її ефективність; сприятиме системному узагальненню діяльності навчального закладу щодо досягнення поставленої мети.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Байназарова О. О. Система моніторингу якості освіти на регіональному рівні / О. О.Байназарова // Моніторингові дослідження як інформаційна база в системі управління якістю освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Луцьк, 29-30 березня 2005 р.).

- Луцьк: ВІ111Ю, 2005. - 156 с.

2. Єльникова Г. В. Основи адаптивного управління: курс лекцій / Г. В.Єльникова. - К.: ЦІННО АПН України, 2002. - 133 с.

3. Єрмола А. М. Технологія моніторингу якості освіти: навч.-метод. посібник / А. М.Єрмола. - Харків: Курсор, 2008. - С.21.

4. Івченко А. Тлумачний словник української мови / А. Івченко. - Харків: Фоліо, 2006. - 540 с.

5. Лукіна Т. О. Моніторинг якості освіти: теорія та практика / Т. О.Лукіна,

О. О. Патрикеєва. - К.: Плеяди, 2005. - 112 с. - (Відкритий урок: методична робота; вип.1-2).

6. Касьянова О. М. Моніторинг в управлінні навчальним закладом /

О. М.Касьянова, Т. Б.Волобуєва // Управлінський супровід моніторингу якості освіти. - Х.: Основа, 2004. - 96 с. - (Б-ка журналу «Управління школою»; вип. 1

(13)).

7. Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні: рекомендації з освітньої політики / за заг. ред. ОІЛокшиної. - К.: «К. І.С.», 2004. - 160 с.

8. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи / за заг. ред. О. І.Локшиної. - К.: «К. І.С.», 2004. - 128 с.

9. Освітній менеджмент: навч. посібник / за ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки. - К.: Шкільний світ, 2003. - 400 с.

10. Поташник М. М. Качество образования: проблемы и технология управления (в вопросах и ответах) / М. М. Поташник. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 352 с.


Похожие статьи