Головна Педагогіка Нова педагогічна думка ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ КАРТ У ПЛАНУВАННІ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
joomla
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ КАРТ У ПЛАНУВАННІ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Педагогіка - Нова педагогічна думка

УДК 373.21

Інна КІНДРАТ,

Старший викладач кафедри корекційної освіти Рівненського ОІППО,

Вихователь-методист Рівненського навчально-виховного комплексу №1

У статті розкрито сутність методу застосування інтелектуальних карт у плануванні та організації освітнього процесу на засадах інтеграції в дошкільному навчальному закладі. Наведено приклади використання карт пам ’яті в навчальному процесі загальноосвітнього закладу. Акцентовано увагу на ефективності застосування інтелект-карт як засобу оптимізації навчально-пізнавальної діяльності дітей та на перевагах використання цього методу в педагогічній діяльності вихователя, вчителя, викладача.

Ключові слова: інтелектуальна карта, планування, асоціативні зв’язки.

В статье раскрыта суть метода применения интеллектуальных карт в планировании и организации образовательного процесса на началах интеграции в дошкольном учебном заведении. Приведены примеры использования карт памяти в учебном процессе общеобразовательного заведения. Акцентировано внимание на эффективности применения интеллект-карт как средства оптимизации учебно-познавательной деятельности детей и на преимуществах использования этого метода в педагогической деятельности воспитателя, учителя, преподавателя.

Ключевые слова: интеллектуальная карта, планирование, ассоциативные связи.

In the article the essence of method of application of intellectual maps is exposed in planning and organization of educational process on principles of integration in preschool educational establishment.

Attention is accented on using mind maps as means of optimizing the educational learning of children and the benefits of using this method in teaching activities of an educator and a teacher.

Key words: mind map, planning, associative relations.

В основу сучасного соціокультурного простору освіти покладено такі характеристики, як інноваційність та інтегративність. Актуалізація питання готовності педагогів до інноваційної діяльності потребує постійного творчого зростання та самовдосконалення кожного педагога на основі розуміння ролі особистості в навчанні, яка реально має стати суб’єктом пізнання, навчання, освоєння досягнень культури людства. Це є умовою ефективності сучасного освітнього процесу, спрямованого на забезпечення умов для формування

Особистості шляхом привласнення здобутків національної та загальнолюдської культури.

Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою пошуку таких науково-педагогічних засад організації освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі, які були б середовищем особистісного розвитку дитини та забезпечували б формування у дітей цілісної картини світу. Одним із ефективних шляхів розв’язання цього завдання є побудова освітнього процесу на інтеграційних засадах на основі використання інтелектуальних карт.

Метою даної статті є презентація ефективного методу застосування інтелектуальних карт у плануванні і організації освітнього процесу та оптимізації навчально-пізнавальної і творчої діяльності всіх його учасників.

Зупинимося детальніше на термінологічних визначеннях та історичному аспекті даного методу.

Інтелект-карта («карта розумових дій», «ментальна карта», «карта пам’яті», в оригіналі — Mind Map) — це схема, яка візуалізує певну інформацію при її обробці людиною, це спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою структурно-логічних схем радіальної організації. Карта пам'яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. В основі цієї техніки — принцип «радіального мислення», що належить до асоціативних розумових процесів, відправною точкою або точкою дотику яких є центральний об'єкт. За допомогою складених за певними правилами карт можна створювати, візуалізувати, структуризувати і класифікувати ідеї та наочно представляти досить складні концепції і великі обсяги інформації [1]. Така карта дає змогу майже на кожне поняття дивитися крізь призму його міжсистемних зв’язків, а в процесі її складання людина не лише відтворює власне уявлення щодо взаємозв’язків ключового поняття з іншими, а певним чином усвідомлює логічну послідовність пошуково - орієнтувальних дій, тобто краще засвоює не лише саме знання, а й опановує способи його здобуття [2].

Суть інтелект-карт полягає в пов’язуванні окремих елементів головним чином асоціативними зв’язками, найбільш звичними саме для людського мислення і пам’яті. Вважається, що подібний метод візуалізації інформації вперше застосував філософ Порфирій Тіросський ще в ІІІ столітті нашої ери, намагаючись розібратися в концепціях Аристотеля. Серйозні сучасні розробки в даному напрямі відносяться до 1960-х років і були пов’язані з розвитком теорії семантичних мереж стосовно вивчення людського мислення в процесі навчання. Базові правила для «Concept mapping» (способу представлення і взаємопов’язування думок) розробив професор Джозеф Новак з Корнуельского університету, який запозичив цю ідею з теорії Девіда Аусубела стосовно важливості попереднього досвіду для формування нових концепцій. Англійський психолог, відомий дослідник із проблем інтелекту, психології навчання і проблем мислення Тоні Бьюзен значно спростив техніку побудови інтелект-карт, а також зробив їх радіальними, тобто такими, що будуються навколо якоїсь центральної думки або проблеми. Саме така технологія отримала назву Mind Mapping і вперше була представлена світу весною 1974 року. Тоні Бьюзен визначив характерні риси та етапи будови інтелект-карти:

1. Об’єкт уваги зосереджений у центральному образі.

2. Основні теми, пов’язані із об’єктом уваги, розходяться від центрального образу у вигляді гілок.

3. Гілки, які приймають форму плавних ліній, позначаються чи пояснюються ключовими словами чи образами. Другорядні ідеї також зображуються у вигляді гілок, які відходять від гілок більш високого порядку [1].

Гілки формують пов’язану вузлову систему, яку продемонстровано на рис.1 [7].



Наталя Гавриш ) ----- ________

Сучасні дослідження ^


С наочність


ПОЧАТКОВА ШКОЛА


ІНКЛЮЗІЯ


ПРЕДМЕТНЕ НАВЧАННЯ


МЕНЕДЖМЕНТ


Рис. 1. Приклад інтелектуальної карти


У Росії відомі дослідження К. Васильєвої, яка створила «Russian mind maps» — технологію розвитку ефективного мислення на основі інтелект-карт, що гармонічно розвиває логічне мислення, уяву та зорову пам'ять, дозволяє мислити «системно і цілісно», запам’ятовувати на 100% підручники, аналізувати, систематизувати та структурувати великі об’єми інформації [6]. Окрім цього, останнім часом інтелектуальні карти як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності застосовуються в різних ланках вітчизняної та зарубіжної освіти і отримали багато різноманітних визначень. Так, у вищій школі спосіб застосування цих карт-схем має назву «метод концептуальних карт» (Л. Карпинська, Н. Іванченко, Л. Тархова). Щодо середньої школи, інтелектуальні карти отримали назву «схеми орієнтувальних дій» (Т. Лазарєва), а також «схеми розумових дій». У дошкільній освіті методику застосування карт розумових дій розробила Н. Гавриш [2].

Використання інтелектуальних карт в освітній діяльності. Як зазначає Тоні Бьюзен, із розвитком мозку дитини, особливо з набуттям нею навичок мови, у дитини формуються своєрідні внутрішні інтелект-карти. Одне із перших слів, яке вимовляє дитина, — це слово «мама», і «мама» — це центр інтелект-карти! Від цього слова (і образу!) для дитини, як промені, виходять такі поняття, як любов, їжа, тепло, захист, транспорт, виховання. Таким чином, дитина інстинктивно оперує своєрідними інтелект-картами від моменту, коли вона народилась, і все своє життя, будуючи свої знання навколо центрів - радіантів у вигляді нескінченних і густо переплетених асоціативних гілок, які


Стають потім, в зрілому віці, тим, що називають багажем знань, інтелектуальним капіталом. Педагогу необхідно слідкувати, щоб ця мережева структура інтелекту його учнів постійно отримувала підживлення — як запоруку його нескінченного розвитку. Крім того, йому слід навчити їх оперувати зовнішнім відображенням цієї структури, яким є інтелект-карта [1].

Застосування інтелектуальних карт як засобу та методу організації навчально-пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку може стати основою для планування та організації освітнього процесу в сучасному дошкільному закладі. Як було вже зазначено, методичні рекомендації з цього питання розроблено Наталією Гавриш [2; 3], а в даній статті ми представимо досвід використання цього методу в Рівненському навчально-виховному комплексі №1, зокрема в контексті планування та організації освітнього процесу за тематичним принципом на основі інтеграції змісту освіти.

Насамперед нагадаємо, що Базовий компонент дошкільної освіти в Україні та Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» актуалізують питання інтегрованої освіти дошкільників як такої, що формує цілісну картину світу та відповідає особливостям сприйняття дитиною себе та довкілля. У свою чергу, інтелектуальна карта як процес та результат пізнавальної діяльності відображає міжсистемні (тобто інтегровані!) зв’язки ключового поняття, дає змогу вибудувати логіку вивчення певної теми, реально інтегруючи зміст освіти. Плануючи та організовуючи життєдіяльність дошкільників за тематичним принципом (тобто, конкретизуючи пізнавальний зміст упродовж одного (рідше - двох) тижнів за певною темою), використовуємо концептуальну карту. Ця карта складається вихователями перед опрацюванням певної теми, при визначенні понятійного поля та пізнавального змісту, який буде опрацьовуватися потім у спільній діяльності вихователя та дітей. Концептуальна карта окреслює коло тих понять, які асоціативно пов’язані з ключовим поняттям теми, демонструє їх взаємозв’язки в більш широкому вимірі, торкається глибинного, філософського смислу певних понять на доступному дітям рівні. Така структурно-логічна схема допомагає «побачити», відчути як основну ідею певної теми, так і ті межі, в яких ця ідея може бути реалізована з дітьми певного віку та певних можливостей. Для прикладу, опишемо концептуальну карту до теми «Такі різні дороги», яка ілюструє такі змістові інтеграційні взаємозв’язки:

• дорога - це шлях, і дороги бувають різними: прямими-кривими- хвилястими..., міськими-сільськими-лісовими..., вузькими-широкими..., наземними-морськими-повітряними..., безпечними-небезпечними..

• дороги бувають казковими: лісова стежинка чи широкий шлях, у кожній казці - своя доріжка або навіть роздоріжжя. куди приводять героїв казкові дороги?

• дорога в житті людини - як життєвий шлях: вона наповнюється подіями, буває довгою, багатою на події, зустрічі, справи, буває радісною і щасливою.. .Хто допомагає людині йти її життєвою дорогою?..

• незвичайні дороги - це дороги мандрівників, дороги до нових країв і нових відкриттів;

• дороги в світі природи - також особливі: які вони? куди ведуть? що ми візьмемо з собою в подорож? з ким зустрінемося на лісових доріжках?...

• у кожної дитини є свої дороги: до дитячого садка та додому, до бабусі. до магазину. в парк та на море. З якими емоціями пов’язані ці дороги? З якими людьми? тощо.

На основі такої концептуальної карти укладається система навчально - пізнавальної діяльності дітей (загальногрупові та малі форми її організації), а також конкретні щоденні форми організації пізнавальної, художньо - продуктивної, театралізованої та іншої діяльності дітей.

Важливим моментом у безпосередній роботі вихователя з дітьми є складання інтелектуальних карт — за активної участі дітей, у процесі обговорення та пошуку асоціативних зв’язків, у коментуваннях та доповненнях у різних формах життєдіяльності. Як зазначає Н. Гавриш, інтелектуальна карта є комбінованим методом навчання, який поєднує пізнавальну, мовленнєву, художньо-продуктивну, навіть рухову чи театралізовану діяльність дітей [3]. Вона створюється дітьми спільно з вихователями як художній продукт (колаж) упродовж певного часу (від одного заняття до кількох днів). Така карта є ілюстрованою, з написами, картинками, малюнками, фрагментами аплікаційних дитячих робіт. Під кінець тематичного циклу така карта є і унаочненням опрацьованої теми, і своєрідним посібником для узагальнення, обговорення та підведення підсумків. Окрім того, окремі карти стають наочними посібниками для дітей інших груп при опрацюванні відповідних чи схожих тем.

Узагальнимо цінність використання методу концептуальних (інтелектуальних) карт у роботі з дітьми:

• Насамперед, створення таких карт допомагає відобразити не лише поверхові, видимі взаємозв’язки понять та явищ, що стосуються певної теми. Значно важливішим є осягнення глибинних взаємозв’язків - філософських, соціально-культурних тощо. Карта-схема орієнтує педагога і дітей на осмислення, розкриття взаємозв’язків понять із життєвими ситуаціями, з досвідом дітей, формуючи таким чином їх життєву компетентність.

• Зміст карт реально відображає принцип інтеграції змісту освіти. Використання цього методу дає можливість творчого опрацювання будь-якої теми, можливість варіативності в поєднанні як змісту пізнання, так і форм організації діяльності дітей.

• Наявність вже готової концептуальної карти значно полегшує вихователям планування, тобто визначення змісту навчально-пізнавальної діяльності дітей. Це і є той «стрижень», якого так часто не вистачає в конкретній практичній діяльності педагога. Опанувавши цей метод, переконуємося, що він стає основою цікавої, змістовної і кожного разу неповторної спільної діяльності педагогів та дітей - за умови бажання педагогів вийти за рамки звичного предметного планування та традиційного розуміння навчально-виховного процесу в дошкільному закладі як шкільної моделі дошкільної освіти.

Вважаємо за необхідне також навести деякі приклади використання інтелект-карт в освітньому процесі загальноосвітнього закладу.

1. У початковій школі метод інтелект-карт може з успіхом застосовуватись як метод колективної пізнавальної діяльності учнів, як демонстраційний метод для розуміння та унаочнення багатьох тем та понять, як метод оптимізації навчальної діяльності учнів.

2. Українська мова — складання карт може допомогти розблоковувати творчу уяву, скласти план написання твору чи есе. З її допомогою можна резюмувати книги, вірші і п'єси або навіть аналізувати засоби масової інформації і друкарські статті.

3. Математика — карти розуму можуть бути використані для запису даних і сортування формул.

4. Історія — використання карти для підсумовування інформації і сортування фактів, що мають відношення до історичних подій.

5. Іноземні мови — використання карти розуму допоможе переглянути і нагадати словниковий запас, організацію ключових фраз, використаних у письмовій роботі.

6. Дизайн і технології — використання карти дозволить планувати об’ємні роботи і ефективно структурувати та обробляти інформацію.

7. Особливо важливим є те, що інтелект-карти винятково корисні для дітей із «нездатністю» з тієї чи іншої причини до навчання. Тобто, такі структурно-логічні схеми є однозначно ефективним методом в інклюзивній освіті. Особливо це стосується дислексії: звільняючи дитину з-під «тиранії семантики», яка інколи відповідальна за 90% проблеми, інтелект-карта дає їй можливість висловлювати свої думки природним, повним і швидким способом

[7].

Зазначимо ще деякі сфери застосування інтелект-карт у плануванні, організації та здійсненні освітнього процесу. Так, в освітньому менеджменті інтелект-карти можуть стати методом викладання навчальних курсів, збільшити ефективність тренінгів і навчання в рамках підвищення кваліфікації. Вони можуть використовуватися при проведенні групових заходів — як засіб організації роботи, як засіб протоколювання, а також при підготовці публічних виступів та презентацій. Інтелектуальні карти — це ідеальне рішення для планування і підведення підсумків будь-якого дослідження чи при реалізації проектних робіт.

Інтелект-карти можуть бути і своєрідним психологічним інструментарієм. Вони використовуються для самоаналізу (при виборі професії та зміні роботи, прийнятті певного рішення, визначенні власних цілей і життєвих цінностей), для аналізу і вирішення міжособистісних проблем, при веденні щоденника, складанні планів.

Підсумовуючи викладений у статті матеріал, зазначимо, що інтелект - карти можуть стати невід’ємною складовою освітнього процесу. Цей метод сприяє інтелектуальному пошуку і розвитку, виробленню нових систем поглядів, забезпечує реалізацію засад інтегрованої освіти, відображаючи системність і цілісність знань, у середньому на 10-15% покращує запам’ятовування і обробку інформації людиною, унаочнює матеріал, що пропонується до вивчення та засвоєння, є своєрідною технікою мислення та засобом творчого розвитку особистості. Як зазначає Тоні Бьюзен, інтелект - карти «підвищать вашу компетентність, внесуть у ваше життя більше радості, впорядкованості та задоволення» [1].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бьюзен Т. Супермышление / Т. Бьюзен; пер. з англ. Е. А.Самсонов. - 2-е изд. - Мн.: Попурри, 2003. - 304 с.

2. Гавриш Н. В. Інтегровані заняття: методика проведення / Н. В.Гавриш. - К.: Шкільний світ, 2007. - 128 с.

3. Гавриш Н. В. Цікава філософія для дітей: методичний посібник [для творчих педагогів і батьків дітей дошкільного й молодшого шкільного віку] /

Н. Гавриш, О. Ліннік. - К.: Шкільний світ, 2011. - 128 с.

4. Жоголєва Н. В., Байсара Л. І. Психологія візуального мислення та засоби його формування при навчанні [Електронний ресурс] / Н. В.Жоголєва, Л. І.Байсара. - Режим доступу: Http://www. rusnauka. com/22_NIOBG_2007/Psihologia/25170.doc/htm.

5. Носова І. О., Кондратенко Г. М. Методика використання опорних конспектів для активізації пізнавальної діяльності учнів на заняттях з трудового навчання [Електронний ресурс] / І. О.Носова, Г. М.Кондратенко. - Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/portal/Soc_Gum/ Nchnpu_13/2010_7/30.pdf.

6. RUSSIAN MIND MAPS [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Www. yugzone. ru/.. ./russian_mind_map. doc.

7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. eduwiki. uran. net. ua/wiki/index. php.

Дата надходження до редакції: 8.05.2012 р.


Похожие статьи