Головна Педагогіка Вісник Інституту розвитку дитини РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
joomla
РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Педагогіка - Вісник Інституту розвитку дитини

Ольга Загородько

Київ

В статті розкриваються основні засади розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку, охарактеризовано умови формування творчих здібностей.

Ключові слова: творчість, творчі здібності, спілкування, методи навчання.

Проблема розвитку людських здібностей викликала величезний інтерес людей у всі часи. Однак в минулому у суспільства не виникало особливої потреби у розвитку творчості. Таланти з'являлися самі собою, стихійно створювали шедеври літератури і мистецтва, робили наукові відкриття, винаходи, задовольняючи тим самим потреби людської культури, що розвивалась. У наш час ситуація докорінно змінилася. Життя в епоху науково-технічного прогресу стає усе різноманітнішим і складнішим. Воно вимагає від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкості мислення, швидкої орієнтації й адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення великих і малих проблем. Якщо врахувати той факт, що частка розумової праці майже у всіх професіях постійно зростає, а вся велика частина виконавчої діяльності перекладається на машини, то стає очевидним, що творчі здібності людини необхідно визнати найбільшою частиною її інтелекту, а завдання розвитку - однієї з найважливіших задач у вихованні сучасної людини. Адже всі культурні цінності, накопичені людством - результат творчої діяльності людей і те, наскільки просунеться вперед людське суспільство у майбутньому, буде визначатися творчим потенціалом підростаючого покоління.

Особливості аналізу проблеми розвитку творчих здібностей визначаються тим змістом, який вкладається в це поняття. Дуже часто у повсякденній свідомості творчі здібності ототожнюються зі здібностями до різних видів художньої діяльності, складати вірші, писати музику і тощо. Але творчі здібності дітей дошкільного віку цим не вичерпуються. Це поняття тісно пов'язане з поняттям "творчість", "творча діяльність". Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, у результаті якої створюється щось нове - будь це предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, чи переживання, що відбивають нове відношення до дійсності. А відтак, творчі здібності - це індивідуальні особливості, якості людини, що визначають успішність виконання нею творчої діяльності різного роду. Тому елемент творчості може бути присутнім у будь- якому виді людської діяльності, і справедливо говорити не тільки про художні творчі здібності, але й про технічні творчі здібності, про математичні творчі здібності і т. і. [1, 9].

Інтерес до проблеми розкриття механізмів творчості в усьому цивілізованому світі надзвичайно великий. Раннє виявлення, навчання й виховання обдарованих і творчих дітей є актуальним завданням освіти. На даний момент світовою психологією були здійснені фундаментальні дослідження з вивчення механізмів творчості.

Творчість — це завжди творення нового оригінального продукту. Повноцінну творчу діяльність може здійснювати людина, що володіє оптимально розвиненим загальним інтелектом. Оптимальний інтелектуально-мотиваційний розвиток — необхідна умова успіху творчої діяльності. Так, Д. Богоявленська розглядає творчість як особистісну рису, в основі якої лежить прагнення, не стимульоване ззовні, виходити за рамки даного завдання, тобто мова йде про вияв внутрішньої пізнавальної мотивації. Для творчої особистості властива орієнтація не на результат,


а на процес; характерне пізнання заради пізнання. Якщо пізнавальна діяльність мотивована іншими потребами - матеріальним добробутом, самоствердженням, схваленням тощо, то пізнавальна активність припиняється після досягнення результату.

Творча особистість - це досить рідкісний продукт біологічної і соціальної взаємодії. Потрібно уважно ставитися до оточуючих нас юних талантів, щоб вчасно підтримати і розвивати те, що в людині закладено природою. Знання основних механізмів творчості дасть змогу педагогам грамотно організовувати навчально - виховний процес з метою розвитку творчої обдарованості.

Основними характеристиками творчого процесу, на погляд більшості науковців, є: з одного боку, здатність по-новому побачити стандартну ситуацію, а з іншого боку, - мати здатність вирішити проблему нетрадиційним способом. Тому механізми творчості повинні розподілятися на дві групи: механізми, що забезпечують оригінальне сприйняття реальності, і механізми, що забезпечують процес нестандартного вирішення проблеми. Ці дві групи механізмів можуть бути представлені спільно в одній людині, а можуть існувати незалежно одне від одного. Таким чином, можна розрізняти людей з оригінальним баченням і людей з оригінальними рішеннями [2, 415].

Коли ми намагаємося зрозуміти і пояснити, чому різні люди, обставинами життя поставлені в однакові чи приблизно однакові умови, досягають різних успіхів, ми звертаємося до поняття здібності, думаючи, що різницю в успіхах можна цілком задовільно пояснити саме цим. Це ж поняття використовується нами тоді, коли потрібно усвідомити, чому одні люди швидше і краще, ніж інші, засвоюють знання, уміння і навички. Що ж таке здібності?

1. Здібності - властивості душі людини, що розуміють як сукупність усіляких психічних процесів і станів. Це найбільш широке і саме старе з наявних визначень здібностей, яким в даний час практично вже не користуються психологи.

2. Здібності - високий рівень розвитку загальних і спеціальних знань, умінь і навичок, що забезпечують успішне виконання людиною різних видів діяльності. Дане визначення з'явилося і було прийнято в психології ХУІП-ХІХ ст. і використовується в наш час.

3. Здібності - те, що не зводиться до знань, умінь і навичок, але пояснює (забезпечує) їхнє швидке придбання, закріплення й ефективне використання на практиці. Це сучасне визначення, що є найбільш поширеним. Воно разом з тим є найбільш вузьким і найбільш точним із усіх трьох.

Значний внесок у розробку загальної теорії здібностей вніс наш вітчизняний учений Б. М. Теплов. На його думку здібності існують у постійному процесі розвитку. Тільки завдяки постійним вправам, пов’язаним із систематичними заняттями такими складними видами людської діяльності, як музика, технічна і художня творчість, математика, спорт і тощо, ми підтримуємо в собі і розвиваємо далі відповідні здібності.

Розглянемо питання про класифікацію здібностей людини, їх досить багато. У першу чергу необхідно розрізняти природні, або вроджені (вони біологічно обумовлені) і специфічні людські здібності, що мають суспільно-історичне походження [3, 92].

Багато з природних здібностей є загальними у людей та у тварин, особливо у вищих приматів. Такими елементарними здібностями є сприйняття, пам'ять, мислення, здатність до елементарних комунікацій. Ці здібності безпосередньо пов’язані з вродженими задатками, але не тотожні їм, вони формуються на їх основі за наявності елементарного життєвого досвіду через механізми вивчення типу умовно-рефлекторних зв'язків. У людини, крім біологічно обумовлених, є здібності, що забезпечують її життя і розвиток у соціальному середовищі. Це загальні та спеціальні вищі інтелектуальні здібності, засновані на користуванні мовою і логікою, теоретичні і практичні, навчальні і творчі, предметні і міжособистісні.

Загальні здібності включають ті, якими визначаються успіхи людини у різних видах діяльності. До них, наприклад, належать розумові здібності, точність рухів руки, розвинута пам'ять, досконала мова і ряд інших. Спеціальні здібності визначають успіхи людини в специфічних видах діяльності, для здійснення яких необхідні задатки особливого роду і їхній розвиток. До таких здібностей можна віднести музичні, математичні, лінгвістичні, технічні, літературні, художньо-творчі, спортивні тощо. Наявність у людини загальних здібностей не виключає розвитку спеціальних і навпаки. Нерідко загальні і спеціальні здібності співіснують, взаємно доповнюючи і збагачуючи один одного.

Теоретичні і практичні здібності відрізняються тим, що перші визначають схильність людини до абстрактно-теоретичного мислення, а інші - до конкретних, практичних дій. Такі здібності на відміну від загальних і спеціальних, напроти, частіше не сполучаються, разом зустрічаються тільки в обдарованих, талановитих людей.

Навчальні здібності визначають успішність навчання і виховання, засвоєння людиною знань, умінь, навичок, формування якостей особистості, а творчі — створення предметів матеріальної і духовної культури, появу нових ідей, відкриттів і винаходів, словом - індивідуальна творчість у різних видах людської діяльності [4, 168].

Як приклади, здібностей першого виду, можна привести мову людини як засіб спілкування (комунікативна функція мови), здібності міжособистісного сприйняття й оцінювання людей, здібності соціально-психологічної адаптації до різних ситуацій, здібності налагоджувати контакт з людьми, розташовувати їх до себе, мати на них вплив і т. і. Без володіння мовою як засобом спілкування, наприклад без уміння адаптуватися до людей, правильно сприймати й оцінювати їхній самих та їхні вчинки, взаємодіяти з ними і підтримувати гарні взаємини в різних соціальних ситуаціях, нормальне життя і психічний розвиток людини були б просто неможливими. Відсутність у людини такого роду здібностей стало б нездоланною перешкодою саме на шляху перетворення її з біологічної істоти на соціальну.

У становленні здібностей до спілкування можна виділити свої етапи формування, свої специфічні задатки. Одним з них, імовірно, є вроджена здатність дітей реагувати на обличчя і голос матері. Вона обумовлює первинну форму спілкування у виді комплексу пожвавлень. Надалі, до здібностей емоційно спілкуватися додається, розвиваючись на її основі, здібність розуміти стан, пристосовувати свою поведінку до настрою інших людей, засвоювати і випливати в спілкуванні з ними за визначеними соціальними нормами.

Одним з найважливіших факторів творчого розвитку дітей є створення умов, що сприяють формуванню їхніх творчих здібностей.

Першим кроком до успішного розвитку творчих здібностей є ранній фізичний розвиток маляти: повзання і ходіння, раннє плавання, гімнастика. Потім раннє читання, навчання рахувати, знайомство з різними матеріалами та інструментами.

Другою важливою умовою розвитку творчих здібностей дитини є створення умов, що сприятимуть розвитку. Необхідно, наскільки це можливо, заздалегідь оточити дитину таким середовищем і такою системою відносин, які стимулювали б її найрізноманітнішу творчу діяльність й поволі розвивали б у неї саме те, що у відповідний момент здатне найбільш ефективно розвиватися. Наприклад, ще задовго до навчання читати й писати, однорічній дитині можна купити кубики з літерами, почепити абетку на стіні і під час гри називати дитині букви. Це сприяє ранньому розвитку мовлення, а згодом - вмінню читати.

Третя, надзвичайно важлива умова ефективного розвитку творчих здібностей випливає із самого характеру творчого процесу, що вимагає максимальної напруги сил. Справа в тім, що здатність буде розвиватися тим успішніше, чим частіше у своїй діяльності людина добирається "до верхівки” своїх можливостей і поступово піднімає цю планку усе вище і вище. Така умова максимальної напруги сил найлегше досягається, коли дитина вже плазує, але ще не вміє говорити. Процес пізнання світу в цей час йде дуже інтенсивно, але скористатися досвідом дорослих маля не може, тому що пояснити такому маленькому ще нічого не вдається. Тому в цей період малюк змушений більше, ніж коли-небудь займатися творчістю, вирішувати безліч нових для нього задач самостійно і без попереднього навчання, якщо, зрозуміло, дорослі дозволяють йому це робити, а не вирішують все за нього. Наприклад, у дитини закотився далеко під диван м'яч. Батьки не повинні поспішати дістати йому цю іграшку, якщо дитина може вирішити цю задачу сама.

Четверта умова успішного розвитку творчих здібностей полягає в наданні дитині свободи у виборі діяльності, у чергуванні справ, у тривалості, у виборі способів і т. і. Тоді бажання дитини, її інтерес, емоційне піднесення стануть надійною запорукою того, що більше напруження розуму не призведе до перевтоми, а буде на користь [5, 234].

Проте надання дитині такої волі не виключає, а, навпаки, припускає ненав'язливу, доброзичливу допомогу дорослих - це є п'ятою умовою успішного розвитку творчих здібностей. Найголовніше тут - не перетворювати свободу на вседозволеність, а допомогу на підказку. На жаль, підказка - розповсюджений серед батьків спосіб "допомоги" дітям, але вона тільки шкодить справі. Не можна робити що-небудь за дитину, якщо вона може сама.

Давно відомо, що для творчості необхідно комфортна психологічна обстановка і наявність вільного часу, тому шоста умова успішного розвитку творчих здібностей - тепла дружелюбна атмосфера в родині і дитячому колективі. Дорослі повинні створити безпечну психологічну базу для повернення дитини з творчого пошуку і власних відкриттів. Важливо постійно стимулювати дитину до творчості, виявляти співчуття до її невдач, терпляче ставитись і до „дивних” дитячих ідей. Потрібно виключити недоброзичливі, неконструктивні зауваження, кепкування.

Але створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим творчим потенціалом, хоча деякі західні психологи і сьогодні говорять про те, що творчість органічно притаманна дитині, не потрібно заважати її вільному самовираженню. Але практика показує, що такого невтручання замало: не всі діти можуть відкрити дорогу до творення, і надовго зберегти творчу активність. Виявляється, якщо підібрати відповідні методи навчання, то дошкільники, не втрачаючи творчої своєрідності, створюють зразки більш високого рівня, ніж їхні ненавчені однолітки, що самовиражаються. Не випадковою є й популярність дитячих гуртків і студій, музичних і мистецьких шкіл. Звичайно, є ще багато суперечностей щодо методів і змісту навчання, але той факт, що учити треба не викликає сумнівів [6, 298]. Адже розвиток творчих здібностей дітей буде ефективним лише в тому випадку, якщо воно буде являти собою цілеспрямований процес.

Отже, творчі здібності - це індивідуальні особливості, якості людини, що визначають успішність виконання нею різного роду творчої діяльності. В основі креативних здібностей людини лежать процеси мислення й уяви.

Успішний розвиток творчих здібностей можливий лише при створенні визначених умов, що сприятимуть їх формуванню. Такими умовами є:

1 \ • О 1 • о • о «о

1) ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей;

2) створення обстановки, що випереджає розвиток дитини;

3) самостійне вирішення дитиною задач, що вимагають максимальної напруги

сил;

4) надання дитині волі у виборі діяльності, чергуванні справ, тривалості занять тощо;

5) доброзичлива допомога (не підказка!) дорослих;

6) комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими дитячих прагнень до творчості.

Але створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високорозвиненими творчими здібностями. Необхідна цілеспрямована робота з розвитку творчого потенціалу дітей. На жаль, система дошкільного виховання, що традиційно існує в нашій країні майже не містить заходів, спрямованих на послідовний та систематичний розвиток творчих здібностей дітей. Тому вони (здібності) розвиваються в основному стихійно і не досягають високого рівня розвитку.

Для зміни існуючого стану речей можна запропонувати наступні заходи, що спрямовані на ефективний розвиток творчих здібностей дошкільників:

1. введення до програми спеціальних занять, спрямованих на розвиток творчої уяви і мислення дітей.

2. на спеціальних заняттях з малювання, музики, розвитку мовлення давати завдання творчого характеру.

3. скеровування дитячих предметних і сюжетно-рольових ігор направлених на розвиток уяви.

4. використання спеціальних ігор, що розвивають творчі здібності дітей.

5. робота з батьками та педагогами.

Література:

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / Бібліотечка журналу “Дошкільне виховання”. - К., 1999. - 63 с.

2. Вікова та педагогічна психологія: Навч. Посібник / О. В. Скрипченко, А. В. Долинська, З. В. Огордійчук. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

3. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском воздасте: Изд. 2-е. - М.: Просвещение, 1967. - 92 с.

4. Романенко О. Пробудження інтересу до власної особистості // Обдарована дитина. - 2001. - № 1. - С. 234.

5. Загальна психологія: Підручник / За ред. С. Максименко. - Вінниця, 2003. - 298 с.

В статье раскрываются основные принципы развития творческих способностей у детей дошкольного возраста. Дано характеристику условий формирования творческих способностей детей.

Ключевые слова: творчество, творческие способности, общение, методы обучения.

In article main principles of development of creative abilities at children of preschool age reveal. It is given the characteristic of conditions of formation of creative abilities of children.

Key words: creativity, creative abilities, dialogue, methods of training.